Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори ДЕК.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
548.35 Кб
Скачать
  1. Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до виробничої вентиляції. Кондиціювання повітря.

Вентиляцією називають регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на місце видаленого свіжого повітря.

Вентиляційне обладнання, що об’єднується в один агрегат носить назву вентиляційного устаткування. Сукупність різного вентиляційного устаткування, що має єдине призначення називають вентиляційною системою. Серед санітарно-технічних заходів вентиляція займає одне з основних місць всистемі оздоровлення умов праці, яка вимагає значних капітальних затрат на влаштування і її експлуатацію. За способом переміщення повітря вентиляція поділяється на два види:природну;механічну. За способом організації повітрообміну вентиляція може бути:місцевою; загальнообмінною.

За іфинциттом дії вентиляційне устаткування поділяється на:

1) витяжне у свою чергу воно буває загальним і місцевим;

2) припливне воно буває місцеве і загальне.

На виробничих підприємствах часто влаштовують комбіновані системи вентиляції. Вентиляційні системи мають бути пожежо- й вибухобезпечними, простими у влаштуванні, надійними в експлуатації та економічними. Кожна вентиляційна система повинна мати паспорт, до якого вносяться всі зміни, а також результати технічних випробувань та журнал експлуатації. Кондиціонування - це комплекс операцій, які призначені для створення в приміщеннях мікрокліматичних умов, оптимальних для життєдіяльності людей.

Кондиціювання поєднує в собі всі стадії обробки та покращення якості внутрішнього повітря приміщень (вентиляцію, охолодження, очищення, зволоження, осушення тощо). Системи кондиціонування можуть поєднувати в собі як декілька функцій одночасно, так і кожну окремо.

124.Дія електричного струму на організм людини. Види та причини електротравм.Проходячи через організм людини, електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію. Термічна дія струму спричинює опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів. Електролітична дія струму характеризується розкладом крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу. Механічна дія струму супроводжується ушкодженнями різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту. Біологічна дія струму на живу тканину проявляється як небезпечне збудження клітин та тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу. Види електричних травм. Залежно від наслідків електротравми умовно поділяють на два види: місцеві електротравми, коли виникає місцеве ушкодження організму, та загальні електротравми, коли уражається весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем. Характерними місцевими електричними травмами є електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження та електроофтальмія. Електричні знаки (електричні позначки) є плямами сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці її контакту зі струмо-провідними частинами. Такого ушкодження, зазвичай, зазнають відкриті частини тіла — руки і лице. Ушкоджена ділянка шкіри стає твердою та шорсткою, однак за відносно короткий час вона знову набуває попереднього вигляду та еластичності. Найбільш небезпечним видом електротравм є електричний удар, який у більшості випадків призводить до смерті потерпілого. Електричний удар — це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Залежно від наслідків ураження електричні удари можна умовно поділити на чотири ступені: • І — судомні скорочення м'язів без втрати свідомості; • ІІ — судомні скорочення м'язів із втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця; • III — втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або одного і другого разом); • IV — клінічна смерть.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]