
- •2. Форми інвестицій. Класифікація інвестицій, їх взаємозв’язок
- •5. Інвестори та учасники інвестування в інвестиційній діяльності
- •7. Ринок цінних паперів та його учасники
- •8. Оцінка цінних паперів. Рейтингова оцінка цінних паперів
- •9. Фондова біржа. Принципи діяльності фондової біржі. Біржові індекси.
- •Стратегії інвесторів на ринку цінних паперів.
- •Фондовий ринок України та напрями його розвитку.
- •Сутність реальних інвестицій та їх структура
- •Капітальні вкладення та джерела їх фінансування.
- •Інноваційна форма інвестицій. Інноваційна діяльність. Напрями процесу управління інноваційними інвестиціями.
- •Венчурне підприємництво та його сутність. Венчурний бізнес в Україні.
- •17. Інститути міжнародної інвестиційної діяльності та їх вплив на економіку України.
- •18.Сутність інвестиційного проекту. Види інвестиційних проектів. Життєвий цикл інвестиційного проекту.
- •24.Інвестиційна стратегія компанії. Передінвестиційні дослідження.
- •35. Зміст і структура страхування від нещасних випадків
- •36. Значення, стан та перспективи розвитку ринку страхування життя.
- •37. Зміст і структура страхування від нещасних випадків
- •38.Обов’язкове державне страхування від нещасних випадків.
- •39.Добровільне страхування від нещасних випадків.
- •40. Страхування від нещасних випадків пасажирів
- •41.Необхідність, зміст та структура медичного страхування.
- •42. Обов’язкове медичне страхування
- •43. Добровільне медичне страхування.
- •44. Сутність страхування додаткової пенсії.
- •45. Зміст та структура майнового страхування.
- •46. Особливості автотранспортного страхування.
- •47. Сутність та особливості авіаційного страхування.
- •48. Страхування вантажів та різних видів транспортних засобів.
- •49. Різновиди страхування підприємницьких ризиків.
- •50. Сутність та форми страхування кредитних ризиків.
- •59. Ліцензування страхової діяльності.
- •60. Зміст і характерні риси страхового ринку.
- •61. Сутність та роль фактурних розрахунків.
- •62. Сутність та структура страхового тарифу.
- •63. Особливості побудови страхового тарифу в особовому страхуванні.
- •64. Страхові та нестрахові посередники на страховому ринку.
- •65. Роль страхових брокерів на страховому ринку.
- •66. Сутність фінансового ринку, функції та роль в економіці.
- •Суб’єкти фінансовому ринку та їх класифікація.
- •68. Характеристика основних суб`єктів фінансового ринку
- •69.Домогосподарство як суб’єкт фінансового ринку.
- •70.Держава як суб’єкт фінансового ринку
- •71.Структура фінансового ринку за основними групами фінансових активів
- •72. Структуризація та сегментація фінансового ринку за основними ознаками
- •73.Поняття фінансових активів та їх класифікація.
- •74. Фінансові інструменти: сутність, властивості та класифікація
- •83. Концепція зміни вартості грошей у часі.
- •84. Фінансовий ризик та його види.
- •85. Грошовий ринок: сутність, інструменти, суб’єкти.
- •86. Основи функціонування ринку капіталів.
- •87. Валютний ринок та його суб’єкти.
- •88. Сутність ринку цінних паперів, функції та роль в економіці.
- •89. Професійна діяльність на ринку цінних паперів.
- •90. Характеристика акцій та механізм їх функціонування.
- •Облігації, їх види та роль в економіці.
- •92.Вексель. Вексельний обіг в Україні.
- •93.Похідні фінансові інструменти: сутність та види.
- •94.Ф’ючерси та форварди: сутність та відмінності.
- •95. Сутність фондової біржі та її місце на ринку цінних паперів.
- •Осн. Поняття, терміни та визначення в галузі охорони праці.
- •97. Характеристика основних законодавчих, нормативно-правових актів з питань охорони праці в Україні.
- •98.Обов’язки роботодавців щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •107. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •108. Державний нагляд і громадський контроль в системі охорони праці.
- •109. Охорона праці жінок, інвалідів та неповнолітніх.
- •110. Забезпечення працівників спецхарчуванням та засобами індивідуального захисту.
- •111. Поняття важкості та напруженості трудового процесу. Класифікація трудових процесів за ступенем важкості.
- •113. Чинники виробничого середовища та їх класифікація.
- •114. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини. Заходи щодо нормалізації мікроклімату службових приміщень.
- •Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до виробничої вентиляції. Кондиціювання повітря.
- •Фактори, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом.
- •126. Надання першої долікарняної допомоги при ураженні електрострумом
- •127. Основні правила пожежної безпеки на підприємствах та в установах.
- •128. Поняття про горіння, пожежі та вибухи
- •129. Способи та засоби гасіння пожеж.
Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до виробничої вентиляції. Кондиціювання повітря.
Вентиляцією називають регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на місце видаленого свіжого повітря.
Вентиляційне обладнання, що об’єднується в один агрегат носить назву вентиляційного устаткування. Сукупність різного вентиляційного устаткування, що має єдине призначення називають вентиляційною системою. Серед санітарно-технічних заходів вентиляція займає одне з основних місць всистемі оздоровлення умов праці, яка вимагає значних капітальних затрат на влаштування і її експлуатацію. За способом переміщення повітря вентиляція поділяється на два види:природну;механічну. За способом організації повітрообміну вентиляція може бути:місцевою; загальнообмінною.
За іфинциттом дії вентиляційне устаткування поділяється на:
1) витяжне у свою чергу воно буває загальним і місцевим;
2) припливне воно буває місцеве і загальне.
На виробничих підприємствах часто влаштовують комбіновані системи вентиляції. Вентиляційні системи мають бути пожежо- й вибухобезпечними, простими у влаштуванні, надійними в експлуатації та економічними. Кожна вентиляційна система повинна мати паспорт, до якого вносяться всі зміни, а також результати технічних випробувань та журнал експлуатації. Кондиціонування - це комплекс операцій, які призначені для створення в приміщеннях мікрокліматичних умов, оптимальних для життєдіяльності людей.
Кондиціювання поєднує в собі всі стадії обробки та покращення якості внутрішнього повітря приміщень (вентиляцію, охолодження, очищення, зволоження, осушення тощо). Системи кондиціонування можуть поєднувати в собі як декілька функцій одночасно, так і кожну окремо.
124.Дія електричного струму на організм людини. Види та причини електротравм.Проходячи через організм людини, електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію. Термічна дія струму спричинює опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів. Електролітична дія струму характеризується розкладом крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу. Механічна дія струму супроводжується ушкодженнями різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту. Біологічна дія струму на живу тканину проявляється як небезпечне збудження клітин та тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу. Види електричних травм. Залежно від наслідків електротравми умовно поділяють на два види: місцеві електротравми, коли виникає місцеве ушкодження організму, та загальні електротравми, коли уражається весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем. Характерними місцевими електричними травмами є електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження та електроофтальмія. Електричні знаки (електричні позначки) є плямами сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці її контакту зі струмо-провідними частинами. Такого ушкодження, зазвичай, зазнають відкриті частини тіла — руки і лице. Ушкоджена ділянка шкіри стає твердою та шорсткою, однак за відносно короткий час вона знову набуває попереднього вигляду та еластичності. Найбільш небезпечним видом електротравм є електричний удар, який у більшості випадків призводить до смерті потерпілого. Електричний удар — це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Залежно від наслідків ураження електричні удари можна умовно поділити на чотири ступені: • І — судомні скорочення м'язів без втрати свідомості; • ІІ — судомні скорочення м'язів із втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця; • III — втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або одного і другого разом); • IV — клінічна смерть.