87. Валютний ринок та його суб’єкти.

Валютний ринок — це економічні відносини, що виникають у процесі купівлі-продажу іноземних валют за курсом національної валюти, який складається на основі співвідношення попиту і пропозиції на ці валюти. За економічним змістом валютний ринок являє собою частину грошового ринку, на якому врівноважується попит і пропозиція на валюту як специфічний товар. Валютний ринок має атрибути звичайного ринку: об’єкти і суб’єкти, та функціонування ринкового механізму з його елементами: попиту, пропозиції і ціни. Він характеризується особливою інфраструктурою та комунікаціями.

Об’єктом валютного ринку служать валютні цінності, зокрема іноземні, Оскільки на ринку одночасно відбувається продаж іноземної та національної валюти, то вони існують, як об’єкти валютного ринку.

Суб’єктами валютного ринку можуть виступати фізичні і юридичні особи, посередники — банки, брокерські контори, валютні біржі, які «зводять» продавців і покупців валюти та забезпечують організацію купівлі-продажу валюти. Основна мета діяльності всіх суб’єктів валютного ринку є отримання прибутку від своїх операцій.

За характером виконуваних операцій і ступенем ризику валютний ринок включає такі суб’єкти:

а) господарські суб’єкти, які купують і продають валюту, необхідну для забезпечення своєї комерційної діяльності. В основному це експортери й імпортери;

б) інвестори, які вкладають капітал у валютні цінності з метою отримання відсоткового доходу;

в) спекулянти18, які постійно купують і продають валюту задля отримання доходу від різниці в їх курсі. Професійними спекулянтами виступають валютні дилери19. Ними можуть бути і фізичні, і юридичні особи;

г) хеджери20, які здійснюють операції на валютному ринку від несприятливої зміни валютного курсу;

д) посередницькі банки, брокерські контори, біржі тощо.

Особливості попиту і пропозиції на валютному ринку зумовлені тим, що об’єктом та інструментом купівлі-продажу тут виступають грошові кошти різної національної належності.

88. Сутність ринку цінних паперів, функції та роль в економіці.

Цінні папери обертаються на фінансовому ринку,

який забезпечує розподіл грошових коштів між підприємствами, ораганами влади і домогосподарствами.Ринок цінних паперів є часткою фінансового ринку, що охоплює відносини, зв’язані з цінними паперами

Синонімом поняття «ринок цінних паперів» є поняття «фондовий ринок».Основні функції ринку цінних паперів, також як і будь-якого іншого ринку, поділяються на дві великі групи: загальноринкові і специфічні. Загальноринкові функції ринку цінних паперів визначають схожість цього ринку з іншими ринками. А специфічні функції ринку цінних паперів, навпаки, виділяють цей ринок серед інших.

Специфічні функції ринку цінних паперів:

Перерозподільна (ринок цінних паперів відіграє важливу роль в переспределеніі грошей між різними сферами і галузями; ця функція також включає переклад грошей в продуктивну форму, фінансування держбюджету);

Хеджування (додаткове страхування фінансових ризиків).

Загальноринкові функції ринку цінних паперів:

Цінова (ринок відіграє важливу роль у складанні ринкових цін);

Комерційна (одержання доходу від різноманітних операцій, вироблених на ринку);

Інформаційна (на ринку з'являються відомості про різні об'єкти торгівлі, а в подальшому ці відомості доводяться до інших учасників товарного ринку і роблять на них істотний вплив);

Регулююча (на ринку існують певні «правила гри», практика вирішення спорів, органи управління та контролю).

роль: Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи держави. Він може успішно функціонувати лише в умовах ринкової економіки, коли преважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб'єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу. За допомогою фінансового ринку, як правило, мобілізуються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси або ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначення.