Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори ДЕК.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
23.02.2020
Размер:
548.35 Кб
Скачать

5. Інвестори та учасники інвестування в інвестиційній діяльності

Суб'єктами (інвесторами та учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути фізичні та юридичні особи України й іноземних держав, а також держави.Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців. А також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.За своїм статусом інвестори можуть бути корпоративними, інституційними та індивідуальними. Корпоративні інвестори - це, переважно, акціонерні товариства, а також підприємства інших форм власності, що мають вільні грошові кошти. Інституційні інвестори - це портфельні інвестори, які формують інвестиційний портфель на підставі фундаментального прогнозу поведінки у довготерміновому та середньостроковому періодах. Інституційними інвесторами є банки, ІСІ, інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, НПФ, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Індивідуальні (приватні) інвестори - це фізичні особи, які використовують свої нагромадження для інвестування.

Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Законодавством визначені основні права суб'єктів інвестиційної діяльності. Зокрема, всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності.

Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути фізичні особи, виробничо-господарські утворення, інституційні інвестори, держава через свої інституції, а також інші функціональні учасники. Активним учасником інвестиційної діяльності є держава. Вона бере участь в інвестиційному процесі як прямо - через державний сектор економіки, так і побічно, через свої інституції - органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

6. Участь фінансово-кредитних інститутів в інвестуванні. Банківське і небанківське посередництво в інвестиційній діяльності. Важливе значення для здійснення інвестиційної діяльності має розвиток страхування. Страхові компанії забезпечують інвесторам страховий захист від ризиків різного походження. Договір страхування є підставою для фінансового забезпечення інвестиційних проектів, акціонування капіталу, одержання позичених і залучених коштів для інвестування. Холдингові компанії, асоціації, корпорації та інші об'єднання здійснюють інвестиційну діяльність як в Україні, так і за її межами. Згідно із законодавством забезпечуються сприятливі правові засади щодо створення промислово-фінансових груп (ПФГ) — це об'єднання діяльності підприємств, організацій, банків, фінансово-кредитних установ у багатогалузеву господарську систему шляхом мобілізації ресурсів для формування раціональних технологічних і коопераційних зв'язків в умовах ринкової економіки, для підвищення експортного потенціалу і конкурентоспроможності продукції. Кредитна спілка (КС) є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує відповідно до законодавства у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням, власну символіку.

Фінансове посередництво в Україні може бути поділене  на банківське посередництво, якому  належить основна  роль на ринку,  і небанківське фінансове посередництво. Банки через грошово- кредитний мультиплікатор здатні  впливати на пропозицію грошей  на ринку,  небанківські фінансово-кредитні установи такої здатності не мають.

Основна роль банківських установ  у фінансовому посеред- ництві  обумовлена історично пріоритетною роллю  банків  у здійсненні фінансових операцій, значними обсягами, нагрома- джених  банківською системою,  активів, здатністю цих установ впливати на пропозицію грошового ринку,  діяльністю банків практично в усіх сегментах  фінансового ринку.  Небанківським установам за моделлю,  що реалізується в Україні, належить другорядна роль у фінансовому посеред- ництві.  Такі  установи спеціалізуються на проведенні окремих фінансових операцій, що  не є пріоритетними для  банків,  за- ймають  свої ніші на ринку  фінансових послуг  та, як правило, можуть  здійснювати лише окремі  банківські операції. 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]