59. Поняття та основні групи витрат підприємства на персонал.

Під витратами на персонал слід розуміти сукупні витрати організації на виробничий фактор «праця».

Фактичні витрати роботодавців на персонал (вартість робочої сили) визначаються за такими групами:

1. Пряма оплата (заробітна плата, надбавки і доплати, винагороди, премії).

2. Оплата за невідпрацьований час (оплата відпусток, простоїв).

3. Премії та нерегулярні виплати (премії за спеціальними системами преміювання, за інновації і винахідництво, одноразові заохочення).

4. Заробітна плата в натуральній формі, пільги, послуги, допомоги в натуральній і грошовій формах (безкоштовно надані працівникам комунальні послуги, продукти харчування, фірмовий одяг, вартість подарунків до свят).

5. Витрати на оплату житла працівників (яке є власністю підприємства).

6. Витрати на соціальне забезпечення працівників (фонди соціального страхування, пенсійний, зайнятості; вихідна допомога при звільненні, вартість путівок, оздоровлення).

7. Витрати на професійне навчання (підвищення кваліфікації, перепідготовка).

8. Витрати на утримання громадських служб (утримання профілакторії, медпунктів, будинків відпочинку, дитячих садочків, гуртків).

9. Витрати на робочу силу, які не віднесені до інших груп (оплата добових, вартість спецодягу та різних засобів , допомога при похованні).

10. Податки, що відносяться до витрат на робочу силу.

Витрати, відображені у пунктах 1-4 за визначенням Міжнародної організації праці, є прямими витратами на персонал, тобто вони пов’язані із величиною трудозатрат, а витрати пунктів 5-10 належать до непрямих витрат.

Джерелами інформації для розрахунку витрат на персонал є первинна документації з обліку особового складу працівників, використання робочого часу, обліку виробітку і заробітної плати, обліку касових операцій тощо. Заробітна плата на підприємствах розвинутих країн складає близько половини витрат на персонал в цілому. При цьому додаткові і добровільні соціальні витрати підприємств на персонал з часом зростають швидше, ніж заробітна плата.

60. Особливості зарубіжних систем управління персоналом на підприємстві.

Концепція управління персоналом підприємства - це система теоретико-методологічних поглядів на розуміння і визначення сутності, змісту, цілей, завдань, критеріїв, принципів і методів управління персоналом, а також організаційно-практичних підходів до формування механізму її реалізації в конкретних умовах функціонування підприємств.

При переході до ринку підприємства повільно відходять від ієрархічного управління, жорсткого адміністративного впливу, практично необмеженої виконавчої влади до ринкових взаємовідносин, відношенням власності, що базуються на економічних методах. Саме тому зростає значення досвіду закордонних підприємств при розробці підходів до пріоритету цінностей.

Узагальнюючи досвід зарубіжних підприємств можна сформувати головну ціль системи управління персоналом: забезпечення кадрами, їх ефективне використання, професійний і соціальний розвиток.

Спільними позитивними ознаками систем управління персоналом в різних країнах світу зараз є:

1) Горизонтальне управління і турбота про всі ресурси, акцент на формуванні команди

2) Децентралізована кадрова функція реалізується на лінійному рівні управління.

3) Спеціалісти з персоналу надають підтримку лінійному менеджменту.

4) Планування людських ресурсів повністю інтегровано в корпоративне планування

5) Ціль - суміщення наявних людських ресурсів, кваліфікації і потенціалів із стратегією і цілями компанії.

6) Цільна корпоративна культура і балансування поточних потреб інтегрованої організації з зовнішнім середовищем.

Отже для того, щоб створити дієву систему менеджменту на підприємстві, розробити власну фірмову філософію управління персоналом, слід виходити з досвіду провідних світових компаній, а крім того накопичувати власний досвід роботи з українськими працівниками.