41. Поняття, чинники, види та напрями забезпечення умов праці на підприємстві.

Умови праці – це сукупність чинників виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини у процесі праці.

Основні чинники, які впливають на умови праці: соціально-економічні; технічно-організаційні; природні.

Умови праці регулюються КЗпП і ЗУ «Про охорону праці».

Умови праці визначаються наступними елементами:

• санітарно-гігієнічні – характеризують виробниче середовище;

• психофізіологічні – зумовлені змістом праці та її організацією;

• естетичні – сприяють формуванню позитивних емоцій к працівників;

• соціально-психологічні – характеризують відносини у трудовому колективі;

• виробничо-технічні – визначаються рівнем механізації та автоматизації праці.

Згідно з гігієнічною класифікацією умов праці, їх поділяють на 4 класи:

1) оптимальні умови - коли умови праці дозволяють відновити працездатність за перерву, або до наступного робочого дня.

2) допустимі умови – вплив на працездатність людини мають через віддалений період часу.

3) шкідливі умови – людина може мати професійне захворювання, потребує профілактичного лікування

4) небезпечні (екстремальні умови) – коли людина може піддавати життя небезпеці.

Напрями забезпечення необхідних умов праці: формування сприятливих умов праці через збагачення її змісту; поліпшення умов праці, за неможливості – підтримання їх на допустимому рівні; захист працівників від наявних та можливих небезпек та виробничої шкідливості.

Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці:

- скорочення робочого часу;

- збільшення тривалості відпустки;

- встановлення доплат до тарифних окладів (4-2% тарифної ставки);

- використання спеціального одягу та засобів індивідуального захисту;

- пільгове пенсійне, санаторно-курортне забезпечення;

- профілактичні медогляди і лікувально-профілактичне харчування.

42. Організація роботи кадрової служби підприємства: структура, завдання та обов’язки.

Кадрова служба є самостійним структурним підрозділом апарату управління і діє на підставі положення, затвердженого керівником підприємства, керується наказами і чинним національним законодавством.

Структура і розміри цієї служби цього підрозділу залежить від кількості працюючих на підприємстві, умов праці і специфіки діяльності підприємства. На великих підприємствах у складі кадрової служби є декілька функціональних груп, які займаються певними секторами кадрової служби (відділ набору персоналу, праці і зарплати, розвитку і оцінювання, тощо).

Критичною величиною кількості персоналу, при якому доцільно призначати 1 людину-кадровика – 70 осіб (у світі - 150).

Завдання, які виконує кадрова служба:

1) набір і відбір персоналу;

2) контроль за правильним використанням персоналу;

3) зниження плинності кадрів і зміцнення трудової дисципліни;

4) забезпечення підприємства працівниками необхідної кваліфікації;

5) робота з формування резерву персоналу;

6) оцінювання персоналу;

7) контроль за умовами праці і вирішення соціальних питань працівників;

8) організація і ведення кадрового діловодства;