- •Соціологія як наука. Предмет і функції.
- •Соціальна спільнота.
- •Основні різновиди спільнот, які існують в суспільстві.
- •Ознаки, за якими розрізняються соціальні спільноти.
- •Об’єкт і предмет науки.
- •Складові блоки структури соціологічного знання.
- •Функції соціології.
- •Соціологія як генералізуюча наука.
- •Зв’язок соціології з іншими науками.
- •Виникнення і становлення соціології як самостійної науки.
- •Соціальна статика та динаміка за о. Контом.
- •Суспільство «всезагального консенсусу» за о. Контом.
- •Три стадії розвитку людства за о. Контом.
- •Види еволюційних процесів за г. Спенсером.
- •Соціальна стратифікація
- •Історичні типи стратифікаційних систем.
- •Виміри стратифікації, які розрізняють у соціології.
- •Основні складові елементи соціальної структури.
- •Різновиди соціальних статусів.
- •Головний статус індивіда. Особистий статус індивіда. Неосновні статуси.
- •Неспівпадіння статусів індивіда.
- •Соціальна роль.
- •Соціальні інститути.
- •Загальні характеристики (ознаки) соціальних інститутів.
- •Неофіційні інститути. Основні соціальні інститути.
- •Інституціалізація. Деінституціалізація. Реінституціалізація.
- •Соціальна мобільність.
- •Фактори (причини) групової та індивідуальної мобільності.
- •Типи мобільності.
- •Вчені, які вивчали соціальну мобільність.
- •Абсолютна мобільність.
- •Соціальні групи.
- •Визначення соціальної групи.
- •Номінальні та реальні групи
- •Первинні соціальні групи
- •Ознаки малої соціальної групи
- •Соціологія сім’ї.
- •Типи сімей за місцем проживання
- •Типи сімей за розподілом влади
- •Cоціологічне дослідження.
- •Різновиди спостережень, які існують у соціології.
- •Включене спостереження. Невключене спостереження. Відкрите спостереження.
- •Альтернативне закрите запитання.
- •Типи інтерв’ю у соціології.
- •Призначення соціометричного опитування.
- •Етапи соціологічного дослідження.
- •Вимоги до розробки програми соціологічного дослідження.
- •Характеристики об’єктів соціологічного дослідження.
- •Еліта у суспільстві.
- •Владний підхід до розуміння еліти.
- •Меритократичний підхід до розуміння еліти.
- •Типи циркуляції еліт за в. Паретто.
- •Структурний та функціональний підхід до розуміння еліти.
- •Середній клас.
- •12. Бідність. Бідні прошарки суспільства.
- •Дослідники, які вивчали бідність.
- •«Слабкі» та «сильні» бідні.
- •Масштаб бідності.
- •Ознаки субкультури бідності.
- •13. Соціологія молоді.
- •Визначення соціології молоді.
- •Вікові межі періоду молодості.
- •Різновиди проблем, які притаманні сучасній молоді.
- •Соціологія культури
Фактори (причини) групової та індивідуальної мобільності.
Фактори групової мобільності (переміщується ціла група, змінює свій соціальний статус): Соціальні революції; Громадянські війни; Військові перевороти; Зміна політичних режимів; Заміна старої Конституції новою; Створення імперії.
Фактори індивідуальної мобільності: Рівень отриманої освіти; Національність; Соціальний статус сім'ї; Фізичні і розумові здібності, зовнішні дані; Місце проживання; Вигідний шлюб.
Типи мобільності.
Типи мобільності:
Висхідна;
Низхідна;
Добровільна;
Вимушена;
Горизонтальна - перехід індивіда з однієї соціальної групи в іншу, яка розміщена на тому ж рівні в ієрархії;
Вертикальна - переміщення у вертикальному напрямку;
Індивідуальна - переміщення окремо взятого індивіда, при цьому статус групи, з якої він переміщуються, не змінюється;
Групова-зміна статусу всієї групи, а відповідно і індивідів, які її складають;
Внутрішньопоколінна / внутрішньогенераційна / соціальна кар'єра – вивчаються переміщення протягом життя окремого індивіда;
Міжпоколінна / міжгенераційна - переміщення – спостерігається між соціальною позицією батька і сина(між поколіннями);
Обмінна;
Структурна.
Вчені, які вивчали соціальну мобільність.
Системне вивчення соціальної мобільності розпочав П.Сорокін.
Дослідження, здійснене через сорок років Пітером Блау та Отіс Дадлі Данкен, було значно досконалішим та всебічнішим, їхнє дослідження залишається зразком найдетальнішого вивчення соціальної мобільності, здійсненого в одній окремій країні.
Також соціальну мобільність вивчали Сеймур Мартін Ліпсет і Рейнгард Бендікс. Вони проаналізували матеріал, зібраний у дев'ятьох промислово розвинених країнах — Британії, Франції, Західній Німеччині, Швеції, Швейцарії, Японії, Данії, Італії та Сполучених Штатах, сконцентрувавши свою увагу на мобільності чоловіків від "синьокомірцевої" до "білокомірцевої" праці.
Роберт Бріксон і Джон Ґолдторп вивчали мобільність у Західній та Східній Європі, Сполучених Штатах, Австралії та Японії. Були проаналізовані дані дванадцяти національних досліджень мобільності впродовж майже сімдесяти років у цьому сторіччі.
Абсолютна мобільність.
Загальна кількість індивідів, які здійснюють переміщення в суспільстві.
Соціальні групи.
Визначення соціальної групи.
Соціальна група – сукупність людей, які певним чином взаємодіють одне з одним,
відчувають свою приналежність до групи і сприймаються іншими як члени відповідної групи.
Номінальні та реальні групи
Номінальні (стосується великих груп) - що виокремлюються для статистичного обліку населення, їх називають соціальними категоріями. Наприклад, люди, які перуть певним порошком, люди в потязі...;
Реальні (стосується великих груп) - які виокремлені за ознаками, які усвідомлюються людьми в якості реально існуючих. Представники цих груп здатні діяти солідарно, реальна група має свою культуру та структуру, учасники усвідомлюють свою приналежність до цієї групи;