- •Соціологія як наука. Предмет і функції.
- •Соціальна спільнота.
- •Основні різновиди спільнот, які існують в суспільстві.
- •Ознаки, за якими розрізняються соціальні спільноти.
- •Об’єкт і предмет науки.
- •Складові блоки структури соціологічного знання.
- •Функції соціології.
- •Соціологія як генералізуюча наука.
- •Зв’язок соціології з іншими науками.
- •Виникнення і становлення соціології як самостійної науки.
- •Соціальна статика та динаміка за о. Контом.
- •Суспільство «всезагального консенсусу» за о. Контом.
- •Три стадії розвитку людства за о. Контом.
- •Види еволюційних процесів за г. Спенсером.
- •Соціальна стратифікація
- •Історичні типи стратифікаційних систем.
- •Виміри стратифікації, які розрізняють у соціології.
- •Основні складові елементи соціальної структури.
- •Різновиди соціальних статусів.
- •Головний статус індивіда. Особистий статус індивіда. Неосновні статуси.
- •Неспівпадіння статусів індивіда.
- •Соціальна роль.
- •Соціальні інститути.
- •Загальні характеристики (ознаки) соціальних інститутів.
- •Неофіційні інститути. Основні соціальні інститути.
- •Інституціалізація. Деінституціалізація. Реінституціалізація.
- •Соціальна мобільність.
- •Фактори (причини) групової та індивідуальної мобільності.
- •Типи мобільності.
- •Вчені, які вивчали соціальну мобільність.
- •Абсолютна мобільність.
- •Соціальні групи.
- •Визначення соціальної групи.
- •Номінальні та реальні групи
- •Первинні соціальні групи
- •Ознаки малої соціальної групи
- •Соціологія сім’ї.
- •Типи сімей за місцем проживання
- •Типи сімей за розподілом влади
- •Cоціологічне дослідження.
- •Різновиди спостережень, які існують у соціології.
- •Включене спостереження. Невключене спостереження. Відкрите спостереження.
- •Альтернативне закрите запитання.
- •Типи інтерв’ю у соціології.
- •Призначення соціометричного опитування.
- •Етапи соціологічного дослідження.
- •Вимоги до розробки програми соціологічного дослідження.
- •Характеристики об’єктів соціологічного дослідження.
- •Еліта у суспільстві.
- •Владний підхід до розуміння еліти.
- •Меритократичний підхід до розуміння еліти.
- •Типи циркуляції еліт за в. Паретто.
- •Структурний та функціональний підхід до розуміння еліти.
- •Середній клас.
- •12. Бідність. Бідні прошарки суспільства.
- •Дослідники, які вивчали бідність.
- •«Слабкі» та «сильні» бідні.
- •Масштаб бідності.
- •Ознаки субкультури бідності.
- •13. Соціологія молоді.
- •Визначення соціології молоді.
- •Вікові межі періоду молодості.
- •Різновиди проблем, які притаманні сучасній молоді.
- •Соціологія культури
Соціальна стратифікація
Історичні типи стратифікаційних систем.
Це певний тип розшарування за визначеними критеріями, на які поділяється будь-яке суспільство.
Рабство (базується на прямому насильстві): тут положення індивіда передаються у спадок, але є різні різновиди рабовласницьких систем: античне рабство (раби і вільні громадяни), холопство на Русі, плантаційне рабство в пн.-американських штатах, військовополонених часів 2 світової війни. Потрапляли за борги, була практика продажу в рабство, потрапляли, як в'язні.
Фізико-генетична система. В основі-поділ індивідів за природними, соціально-демографічними ознаками. Нерівність виникає за статтю, віком, за фізичним якостями (сила, вправність і краса).
Кастова система. В основі розподілу-етнічні відмінності, що закріплюються релігійним порядком і ритуалами. Кожна каста-замкнена група (в якій представники одружуються лише з представниками своєї касти). Чіткий перелік занять; положення в касті передається у спадок і можливості переміщення з однієї касти в іншу дуже обмежені.
Станова стратифікаційна система-коли групи розрізняються за юридичними правами, які дуже жорстко пов'язані з обов'язками і знаходяться в прямій залежності від цих обов'язків. Саме обов'язки перед державою, які закріплені законодавчо. Ця система представлена феодальною Росією і в середньовіччі-коли був окремо стан ремісників, воїнів і верхівка влади. Належність до певного стану передавалася в спадок.
Соціально-професійна. Тут розподіл базується на змісті і умовах праці людини. Розподіл виникає також на основі сертифікатів, дипломів, ліцензій, розрядів (за рівнем кваліфікації).
Класова система. Тут відмінності між групами базуються на розмірах власності та типі власності, якими вони володіють. Належність до класів не регламентується владою, не встановлюється законодавчо і не передається у спадок. Тут не існує внутрішніх формальних перегородок.
Культурно-символічна. Тут індивіди розрізняються за доступом інформації (соціально значимої), можливостями інтерпретувати її і отримувати з неї користь, за здібностями бути носіями сакрального знання.
Виміри стратифікації, які розрізняють у соціології.
4 провідні ознаки стратифікації:
Багатство (рівень прибутків, володіння рухомим і нерухомим майном, землею, економічне становище особи);
Влада (як можливість втілювати в життя свої наміри, попри небажання інших осіб);
Престиж (оцінка стану людини громадською думкою);
Освіта (сукупність років навчання, професійної підготовки загалом (курси, дипломи, сертифікати)).
Основні складові елементи соціальної структури.
Соціальна структура визначається як сукупність взаємопов'язаних між собою груп, статусів та ролей. Інакше кажучи, це зв'язки між елементами, якими виступають елементи соціальної структури: соціальні статуси (певна позиція соціальної групи чи суспільства, яка пов'язана з іншими позиціями через систему прав і обов'язків) та ролі (моделі поведінки, яка орієнтована на певний статус; її називають динамічною стороною статусу), соціальні інститути (сукупність норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин), соціальні групи (певна сукупність людей, виокремлених за соціально значнимими критеріями) різних типів.