
- •Соціологія як наука. Предмет і функції.
- •Соціальна спільнота.
- •Основні різновиди спільнот, які існують в суспільстві.
- •Ознаки, за якими розрізняються соціальні спільноти.
- •Об’єкт і предмет науки.
- •Складові блоки структури соціологічного знання.
- •Функції соціології.
- •Соціологія як генералізуюча наука.
- •Зв’язок соціології з іншими науками.
- •Виникнення і становлення соціології як самостійної науки.
- •Соціальна статика та динаміка за о. Контом.
- •Суспільство «всезагального консенсусу» за о. Контом.
- •Три стадії розвитку людства за о. Контом.
- •Види еволюційних процесів за г. Спенсером.
- •Соціальна стратифікація
- •Історичні типи стратифікаційних систем.
- •Виміри стратифікації, які розрізняють у соціології.
- •Основні складові елементи соціальної структури.
- •Різновиди соціальних статусів.
- •Головний статус індивіда. Особистий статус індивіда. Неосновні статуси.
- •Неспівпадіння статусів індивіда.
- •Соціальна роль.
- •Соціальні інститути.
- •Загальні характеристики (ознаки) соціальних інститутів.
- •Неофіційні інститути. Основні соціальні інститути.
- •Інституціалізація. Деінституціалізація. Реінституціалізація.
- •Соціальна мобільність.
- •Фактори (причини) групової та індивідуальної мобільності.
- •Типи мобільності.
- •Вчені, які вивчали соціальну мобільність.
- •Абсолютна мобільність.
- •Соціальні групи.
- •Визначення соціальної групи.
- •Номінальні та реальні групи
- •Первинні соціальні групи
- •Ознаки малої соціальної групи
- •Соціологія сім’ї.
- •Типи сімей за місцем проживання
- •Типи сімей за розподілом влади
- •Cоціологічне дослідження.
- •Різновиди спостережень, які існують у соціології.
- •Включене спостереження. Невключене спостереження. Відкрите спостереження.
- •Альтернативне закрите запитання.
- •Типи інтерв’ю у соціології.
- •Призначення соціометричного опитування.
- •Етапи соціологічного дослідження.
- •Вимоги до розробки програми соціологічного дослідження.
- •Характеристики об’єктів соціологічного дослідження.
- •Еліта у суспільстві.
- •Владний підхід до розуміння еліти.
- •Меритократичний підхід до розуміння еліти.
- •Типи циркуляції еліт за в. Паретто.
- •Структурний та функціональний підхід до розуміння еліти.
- •Середній клас.
- •12. Бідність. Бідні прошарки суспільства.
- •Дослідники, які вивчали бідність.
- •«Слабкі» та «сильні» бідні.
- •Масштаб бідності.
- •Ознаки субкультури бідності.
- •13. Соціологія молоді.
- •Визначення соціології молоді.
- •Вікові межі періоду молодості.
- •Різновиди проблем, які притаманні сучасній молоді.
- •Соціологія культури
13. Соціологія молоді.
Визначення соціології молоді.
Соціологія молоді - галузева соціальна дисципліна та теорія середнього рівня.
На кінець другого 10-ліття 2000-х років по Україні було приблизно 14 млн молодих людей. Молодь - понад 30% населення країни, тобто понад третину.
Молодь визначається як специфічна соціально - демографічна (виокремлюємо за віком, статусом, ролями) спільнота, яка перебуває у процесі переходу від дитинства до світу дорослих, переживає етап сімейної та позасімейної соціалізації та адаптації, засвоєння соціальних норм та цінностей. Молодь перебуває на етапі становлення (здобуває професію, проходить етап соціалізації у суспільстві: закінчує школу).
Вікові межі періоду молодості.
В радянській соціології: 16-30 років, але поступово нижня межа збуваються до 14 років, а верхні до 35, можемо говорити про явище пролонгації (продовження) віку молоді, що обумовлено: молодь довше починає навчатись; спостерігається більш рання соціалізація та включення до трудових практик раніше; збільшення тривалості життя у світі загалом.
Поняття "молодь" було введено в обіг у 70-ті роки 20 століття в західній соціології. В до індустріальний період розвитку цивілізації, населення поділяли на дітей та дорослих. При переході до індустріального періоду, поступово виокремлюються проміжок "юність" (12-18-річні). Постіндустріальний період розвитку суспільства: більш тривале навчання, набуття складніших професій і виокремлюються така життєва стадія, як "молодість".
Різновиди проблем, які притаманні сучасній молоді.
Виокремлюємо такі групи молодіжних проблем:
Соціальні (здоров'я, рівень смертності...);
Політичні;
Професійні (набуття певних професій, їх популярність, престижність професій);
Економічні (як молодь включена в економічні відносини).
Соціологія культури
Соціологія культури-галузь соціології, яка вивчає культуру як соціальний феномен, іі місце і роль у взаємодії з іншими системами суспільства, а також взаємодію особистості, спільноти і суспільства.
Соціологія культури належить до соціологічних теорій середнього рівня. Соціологія культури ж складовою соціології.
У науці терміни "культура" і "цивілізація" ототожнювали, хоча це зовсім різні поняття. Термін "культура" вживався вперше Вольтером, Ж. Кондерсе, Й. Гердеромом.
19 ст.
Огюст Конт: теоретика позитивізма визначила концепцію позитивізму, прогресивного розвитку цивілізації. Згідно з неї цивілізація цілком залежала від людського розуму.
Емануїл Кант: культурою визнавав те, що служить на благо людини і виділяв різновиди культури:
Культура вміння / технічне мистецтво, яке являє собою цивілізацію;
Культура виховання.
Микола Данилевський виділяв 13 культурно-історичних типів, серед яких був слов'янський. Культура-явище складне
Культура (від лат. "culture"-догляд землі) - те, що відрізняє людину від природи.
Методологічні підходи до соціологічного аналізу культури:
Функціональний (Парсонс). В основу покладено те, що основним елементом культури є цінності;
Конфліктний (Карл Марс). Акцент на тому, що культура-динамічна система, яка є ареною конфліктів, породжених соціальною нерівністю;
Спробу поєднання цих 2 підходів здійснив Р. Мертон.
В широкому значенні культура-це соціальний механізм взаємодії особистості, спільноти з середовищем існування, які забезпечують передачу досвіду та розвиток перетворюючої діяльності.
Культура у вузькому значенні-цінності, переконання, зразки, норми поведінки, що притаманні партій соціальній групі або певному суспільству.
Залежно від критерію є певні різновиди культури:
Відповідно до змісту діяльності:
Матеріальна;
Духовна.
Відповідно до рівня і форм соціальної взаємодії:
Суперкультура (окремого суспільства);
Субкультура (культура спільнот);
Контркультура;
Конфронтаційна;
Культура узгодження;
Культура соціальних груп тощо.
Історичними є 2 форми культури:
Елітарна / професіональна (обмежена кількість людей);
Народна / побутова (життя і діяльність широких мас);
Масова культура.
Елементами культури можуть бути соціальні інститути (наука, культура, мистецтво), ідеї.
Культурний комплекс-це сукупність функціонально поєднаних предметів, заходів, уявлень, зразків поведінки з окремими елементами культури.
Предметом соціології культури є соціальний механізм розвитку культурної сфери, поведінка соціальних суб'єктів у культурній сфері.
Об'єктом соціології культури є культура суспільства як соціальне явище, іі виникнення, розвиток, тенденції та суперечності, вплив на різні суспільні групи та іі місце у духовному житті суспільства.