3. Типи циркуляції еліт за в. Паретто.

Теорія циркуляції еліт Вільфредо Паретто (1848-1923) - політичні і соціальні революції, які відбуваються в суспільстві сприяють циркуляції еліт. Суспільство поділяється на маси (не еліту) та обраних (еліту) і згідно його поглядів, еліта-всі, хто переважає інших в якійсь сфері, при чому не важливо що представляє собою ця сфера. На зміну одним елітам приходять інші і революція виконує позитивну функцію, тому що вона "розширює суди для поповнення нової крові в еліті".

Типи циркуляції еліт за Паретто:

• Рекрутування - підбір або залучення нових людей, коли та сама еліта приймає рішення, яких нових людей можна залучити;

• Репродукція - відтворення еліти всередині себе самої;

• Циркуляція - заміна еліти, коли іі позиції займають люди з інших соціальних груп.

4. Структурний та функціональний підхід до розуміння еліти.

Структурний напрямок (виключно ті, хто займає найвищі посади у формальний структурі);

Функціональний напрямок (хто реально приймає управлінські рішення, не володіючи формальними повноваженнями).

5. Складові «великої трійки» у вченні Р.Мілса (1916-1962) про еліту.

Він вважав, що еліта в будь-якому суспільстві - група, яка очолює 3 найважливіші соціальні інститути: державу, армію, корпорації. Інтереси інших соціальних інститутів мають підкорюватися головним. Інтереси трійки взаємно переплітаються і на цій основі відбувається згуртування їх в єдину владарюючу еліту.

Він вважав, що еліта поповнюється головним чином за рахунок неї самої.

Для того, щоб отримати владу, еліта може використовувати як мирні акції (парламентська боротьба, референдуми, критика в ЗМІ) і не мирні (революція, бунт, повстання).

Специфіка української еліти: вона відрізняється від західного світу тим, що доступ до управлінських важелів дозволяє накопичувати матеріальні капітали, а в західному світі навпаки (люди, що володіють капіталами, тільки тоді мають доступ до влади). Сьогодні еліта вирізняється в кожній сфері.

Є 2 ланки:

• представники тодішньої (радянської) еліти (директори заводів);

• пострадянська еліта (бізнес, менеджери найвищого рівня різних підприємств).

Переважно політична еліта - чоловіки. Специфіка української еліти: завдяки потужним капіталами вона здатна маніпулювати, щоб формувати громадську думку.

11. Середній клас.

1. Нормативістський підхід до визначення середнього класу.

Нормативістський: береться модель середнього класу, яка сформована за зразком західного суспільства і іі дослідник прикладах до будь-якого іншого суспільства.

2. Релятивістський підхід до визначення середнього класу.

Релятивістський: для кожного суспільства та окремої країни створюється своя специфічна модель середнього класу, а саме береться передній бюджет по країні і ми рахуємо людей з подібним рівнем заробітку.

3. Суб’єктивний та об’єктивний підходи до визначення соціального класу.

До визначення належності індивіда до певного класу є:

1. Об'єктивний (базується на показниках, незалежно від уявлень самого індивіда);

2. Суб'єктивний (метод самооцінки положення індивіда в суспільстві): уявіть собі, що всі люди в суспільстві розміщенні на сходинках по 10-бальній шкалі.