- •Соціологія як наука. Предмет і функції.
- •Соціальна спільнота.
- •Основні різновиди спільнот, які існують в суспільстві.
- •Ознаки, за якими розрізняються соціальні спільноти.
- •Об’єкт і предмет науки.
- •Складові блоки структури соціологічного знання.
- •Функції соціології.
- •Соціологія як генералізуюча наука.
- •Зв’язок соціології з іншими науками.
- •Виникнення і становлення соціології як самостійної науки.
- •Соціальна статика та динаміка за о. Контом.
- •Суспільство «всезагального консенсусу» за о. Контом.
- •Три стадії розвитку людства за о. Контом.
- •Види еволюційних процесів за г. Спенсером.
- •Соціальна стратифікація
- •Історичні типи стратифікаційних систем.
- •Виміри стратифікації, які розрізняють у соціології.
- •Основні складові елементи соціальної структури.
- •Різновиди соціальних статусів.
- •Головний статус індивіда. Особистий статус індивіда. Неосновні статуси.
- •Неспівпадіння статусів індивіда.
- •Соціальна роль.
- •Соціальні інститути.
- •Загальні характеристики (ознаки) соціальних інститутів.
- •Неофіційні інститути. Основні соціальні інститути.
- •Інституціалізація. Деінституціалізація. Реінституціалізація.
- •Соціальна мобільність.
- •Фактори (причини) групової та індивідуальної мобільності.
- •Типи мобільності.
- •Вчені, які вивчали соціальну мобільність.
- •Абсолютна мобільність.
- •Соціальні групи.
- •Визначення соціальної групи.
- •Номінальні та реальні групи
- •Первинні соціальні групи
- •Ознаки малої соціальної групи
- •Соціологія сім’ї.
- •Типи сімей за місцем проживання
- •Типи сімей за розподілом влади
- •Cоціологічне дослідження.
- •Різновиди спостережень, які існують у соціології.
- •Включене спостереження. Невключене спостереження. Відкрите спостереження.
- •Альтернативне закрите запитання.
- •Типи інтерв’ю у соціології.
- •Призначення соціометричного опитування.
- •Етапи соціологічного дослідження.
- •Вимоги до розробки програми соціологічного дослідження.
- •Характеристики об’єктів соціологічного дослідження.
- •Еліта у суспільстві.
- •Владний підхід до розуміння еліти.
- •Меритократичний підхід до розуміння еліти.
- •Типи циркуляції еліт за в. Паретто.
- •Структурний та функціональний підхід до розуміння еліти.
- •Середній клас.
- •12. Бідність. Бідні прошарки суспільства.
- •Дослідники, які вивчали бідність.
- •«Слабкі» та «сильні» бідні.
- •Масштаб бідності.
- •Ознаки субкультури бідності.
- •13. Соціологія молоді.
- •Визначення соціології молоді.
- •Вікові межі періоду молодості.
- •Різновиди проблем, які притаманні сучасній молоді.
- •Соціологія культури
Cоціологічне дослідження.
Складові методичного розділу програми.
Генеральна сукупність;
Вибіркова сукупність;
Одиниці аналізу;
Репрезентативність;
Типи вибірок.
Складові методологічного розділу програми.
Мета дослідження;
Цілі дослідження;
Об’єкт дослідження;
Предмет дослідження;
Інтерпретація понять;
Гіпотеза дослідження.
Генеральна сукупність у соціологічному дослідженні.
Вся численність соціальних об’єктів, яка є предметом вивчення у межах окреслених програмою соціологічного дослідження.
Репрезентативність вибірки.
Здатність вибіркової сукупності максимально точно відтворити характеристики генеральної сукупності.
Основні методи збору інформації у соціологічних дослідженнях.
Метод спостереження - метод цілеспрямованого фіксованого сприйняття об'єкта найчастіше використовується для дослідження поведінки індивідів і форм спілкування, тобто для дослідження певних соціальних дій, які можна візуально зафіксувати.
Метод експерименту розвивався у природознавстві. Експеримент визначається як засіб отримання інформації про якісні та кількісні зміни об'єкта внаслідок дії на нього певних чинників, які дослідник може контролювати і змінювати.
Метод аналізу документів - одиницями вибірки виступають певні документальні джерела під певним кутом зору або для виявлення тих проблем, які цікавлять дослідника.
Методи опитування поділяють на:
Очні (фокус-група/фокус-групове інтерв'ю, анкетування);
Заочні (телефонне опитування, пресове, поштове).
Різновиди спостережень, які існують у соціології.
Типи спостережень:
Включене спостереження (коли соціолог або дослідник безпосередньо бере участь у діяльності групи);
Не включене (навпаки);
Відкриті (коли група знає, що за нею спостерігають);
Закриті (коли не знає).
Може бути відкрите включене, відкрите не включене, закрите включене, закрите не включене.
Лабораторні (у штучно створених умовах);
Польові (у природних умовах);
Систематичні (через певний проміжок часу);
Випадкові (як правило одноразове)
Структуралізовані (за попередньо розробленим планом);
Структуризовані (визначає лише об'єкт дослідження, тобто що саме ми спостерігаємо).
Включене спостереження. Невключене спостереження. Відкрите спостереження.
Включене спостереження - коли соціолог або дослідник безпосередньо бере участь у діяльності групи;
Не включене спостереження – (навпаки);
Відкриті – коли група знає, що за нею спостерігають.
Альтернативне закрите запитання.
Альтернативні закриті запитання – передбачають вибір респондентами лише одного варіанту відповіді.
Типи інтерв’ю у соціології.
Типи інтерв'ю:
За ступенем стандартизації:
1. Формалізоване (з детально розробленою програмою з прописаними запитаннями та варіантами відповіді);
2. Напівструктуроване (визначені головні запитання, на які треба отримати відповідь, а другорядні запитання виникають в ході бесіди);
3. Неформалізоване або вільне інтерв'ю (бесіда, яка проводиться за загальною програмою але без конкретних запитань).
Індивідуальні та групові (фокус-групова дискусія: організовується довкола певних визначених тем, як правило визначені запитання і проводить цю дискусію модератор. від 6 до 10 осіб).
Теоретичні (дослідження, які спрямовані на вивчення соціальних механізмів функціонування певного явища; вивчається не просто об'єкт і предмет, а вся соціальна система, в якій функціонує об'єкт; тривалість 1-3 роки);
Прикладні (спрямоване на статистичний опис та соціальну діагностику явищ; сконцентрована на самому об'єкті; тривалість до декількох місяців)
1. Оперативні (вимірюється тижнями);
2. Експрес-опитування (декілька днів до тижня).