
- •Етапи становлення п.П. Як наукової дисципліни.
- •Об’єкт і предмет
- •Методи і функції
- •Стійкі елементи у структурі політичної психології
- •Рухомі елементи
- •Позитивістські концепції
- •Антипозитивізм
- •Особистість в політичній психології. Концепції.
- •Індивідуально-психологічні характеристики
- •Суть і структура когнітивних процесів
- •Політичні установки
- •Суть і типи конформізму
- •17. Психологія політичної участі
- •18. Психологічний клімат
- •19. Психологія політичного конфлікту
- •20. Макрогрупи
- •21. Масова політична свідомість і поведінка
- •22. Чутки і циркулярна реакція
- •23. Види натовпу та їх характеристика
- •24. Масова паніка та її механізми
- •26. Політичне лідерство як психологчний феномен
- •27. Концепції політичного лідерства
- •28. «Я» концепція політичного лідерства
- •29. Типологія політичних лідерів
- •30. Проблема несвідомого
- •35. Авторитарна людина
- •37. Політичне насилля
- •38. Психологя геноциду і терору
- •43. Функції політичної культури
- •45. Демократична політична культура
- •46. Авторитарна політична культура
- •47. Тоталітарна політична культура
- •48. Політична поведінка
- •49. Цінності
- •50. Вплив ідеології на формування політичної культури
- •51. Політична культура виборців
- •53. Політична толерантність
- •54. Політичний компроміс і консенсус
- •55. Політична соціалізація
- •56. Політичне виховання
- •57. Алмонд і Верба про формування і типи політичної культури
- •58. Липинський про політичну культуру
- •61. Місце політичної культури в політичній системі
- •63. Субкультура, види політичних субкультур
- •64. Громадська політична культура
- •65. Політичний символ
- •66. Політичний міф
- •67. Ціннісні орієнтації: суть і види
- •68. Взаємозв’язок політичних ідеалів і цінностей
- •69. Політичний ідеал
Індивідуально-психологічні характеристики
Індивідуальні особливості психіки спостерігаються у людини ще до того, як вона стає особистістю, вони утворюють у людини своєрідне психологічне підґрунтя, на якому в майбутньому виростають властивості особистості, характерні лише для цієї людини. Ці властивості у всіх людей різні. Такими стійкими психологічними властивостями людини від народження є властивості темпераменту.
Темперамент - це індивідуально-своєрідні властивості психіки, які визначають динаміку психічної діяльності, однаково виявляються в різноманітній діяльності незалежно від її змісту, цілей, мотивів і залишаються постійними в зрілому віці.
Таким чином, завдяки пластичності нервової системи створюються можливості для виховання і формування необхідного типу поведінки. Вітчизняний психолог О.Г.Ковальов пише, що ця пластичність відкриває широкі можливості розвитку, вона не є пластичністю воску, який змінює свою форму під впливом одноразових та незначних впливів на нього. Пластичність нервової системи — це пластичність сталі, яка вимагає великих зусиль, багаторазових впливів для зміни її форми.
Вроджені особливості нервової системи не виступають у житті в "чистому" вигляді. Вони завжди виявляються через складні системи тимчасових нервових зв'язків, які утворюються в процесі індивідуального життя кожної людини і тварини. Тому так нелегко буває за особливостями поведінки зробити висновок про її тип нервової системи. Навіть у тварини тимчасові зв'язки можуть маскувати вияв типу нервової системи. Наприклад, відсутність витримки в людини ще не є свідченням вродженої неврівноваженості її нервової системи. Це може бути наслідком того, що в людини не виховані як слід гальмівні умовні рефлекси. Учень у школі поводить себе в'яло, і можна зробити висновок про слабкість нервової системи, хоча це може бути наслідком відставання в навчанні та відсутності нормальних стосунків з ровесниками. І.П.Павлов писав, що характер поведінки людини і тварини зумовлений не тільки вродженими властивостями нервової системи, але й тими впливами, які діяли і постійно діють на організм піц час їх індивідуального існування, тобто залежить від постійного виховання чи навчання в найширшому значенні цього слова.
Прояви темпераменту залежать від загальної культури людини. Так, є люди, які не тільки не хочуть стримувати себе, а, навпаки, спеціально демонструють свій емоційний стан: гнів, смуток, радість, щоб викликати страх або співчуття оточуючих. Такі люди все виправдовують своїм темпераментом, своїми нервами, мотивуючи цим свою нестриманість, грубість, нетактовність. Але насправді це некультурні, невиховані люди.
Культура полягає в тому, що людина будує свою поведінку відповідно до прийнятої в суспільстві моралі. Особливо необхідно рахуватися з іншими людьми, їхнім станом. Для цього необхідно бути стриманим. Культура поведінки визначається не тільки знанням моралі, принципів і норм поведінки, але й моральною вихованістю загалом, стійкими звичками і манерою поведінки.
Суть і структура когнітивних процесів
Когнітивний підхід розглядає процес політичної соціалізації з боку аналізу таких когнітивних факторів як інтелектуальний розвиток, уявлення, емоційна сфера та ін. У дослідженні політичної соціалізації поширеним також є підхід, який розглядає цей процес у зв'я
Когнітивний компонент політичної соціалізації об'єднує ті феномени, що пов'язані зі знанням про політичну систему. Система цих феноменів виявляється, по-перше, через політичну поінформованість особистості; по-друге, через уявлення про ознаки, що підтверджують належність особистості до своєї політичної спільноти та відрізняють від членів інших спільнот(політінтегруючі та політдиференцюючі ознаки референтної групи); по-третє, через комплекс уявлень про риси, що притаманні типовому члену спільноти ("політичний аутос-тереотип"); по-четверте, через уявлення про риси, притаманні власне особі як члену цієї спільноти ("політичний "Я-образ").