
- •Етапи становлення п.П. Як наукової дисципліни.
- •Об’єкт і предмет
- •Методи і функції
- •Стійкі елементи у структурі політичної психології
- •Рухомі елементи
- •Позитивістські концепції
- •Антипозитивізм
- •Особистість в політичній психології. Концепції.
- •Індивідуально-психологічні характеристики
- •Суть і структура когнітивних процесів
- •Політичні установки
- •Суть і типи конформізму
- •17. Психологія політичної участі
- •18. Психологічний клімат
- •19. Психологія політичного конфлікту
- •20. Макрогрупи
- •21. Масова політична свідомість і поведінка
- •22. Чутки і циркулярна реакція
- •23. Види натовпу та їх характеристика
- •24. Масова паніка та її механізми
- •26. Політичне лідерство як психологчний феномен
- •27. Концепції політичного лідерства
- •28. «Я» концепція політичного лідерства
- •29. Типологія політичних лідерів
- •30. Проблема несвідомого
- •35. Авторитарна людина
- •37. Політичне насилля
- •38. Психологя геноциду і терору
- •43. Функції політичної культури
- •45. Демократична політична культура
- •46. Авторитарна політична культура
- •47. Тоталітарна політична культура
- •48. Політична поведінка
- •49. Цінності
- •50. Вплив ідеології на формування політичної культури
- •51. Політична культура виборців
- •53. Політична толерантність
- •54. Політичний компроміс і консенсус
- •55. Політична соціалізація
- •56. Політичне виховання
- •57. Алмонд і Верба про формування і типи політичної культури
- •58. Липинський про політичну культуру
- •61. Місце політичної культури в політичній системі
- •63. Субкультура, види політичних субкультур
- •64. Громадська політична культура
- •65. Політичний символ
- •66. Політичний міф
- •67. Ціннісні орієнтації: суть і види
- •68. Взаємозв’язок політичних ідеалів і цінностей
- •69. Політичний ідеал
38. Психологя геноциду і терору
"Терор" як спеціальний термін, що означає засіб насильства стосовно політичним ворогам уперше вжито під час французької Революції тому сенсі, у якому його вживаємо сьогодні. Цей термін мав характеризувати діяльність нового уряду, широко що використовував страти як засіб знищення політичних опонентів. Терор був складовою революційної ідеології як дії та політики тієї епохи , хоча явища, які теж можна було б позначити цим поняттям, існували протягом усього історії всього людства.
1) Терор, на відміну тероризму, не одноразово який чинять акт чи серія подібних актів, він має масового характеру, впливаючи на необмежено велике коло осіб, який складається з політичних опонентів, а й випадково котрі потрапляли людей, прагне досягненню покори всієї маси населення в цій території;
2) Терор застосовується суб'єктами, які мають офіційно встановленої (виборним шляхом, шляхом військової інтервенції) владою над певних соціальних контингентом;
3) Терор - соціально-політичний чинник дійсності, тоді як тероризм - явище кримінально-правового властивості. На думку В.П. Ємельянова, терор і тероризм - різнорівневі явища зі своєї сутності та значимості наслідків суспільства, які можуть заподіяти. Поняття, найближчі до терору, це "війна", "агресія" і "геноцид". Насильницькі дії при війні, існуючої з повним дотриманням правив у відношенні поранених, військовополонених, медичного персоналу, іншого цивільного населення, передбачених міжнародними конвенціями, спрямовані на Збройні сили ворога, а чи не проти мирного населення.
Геноцид - різновид терористичної політики, спрямованої на знищення великих спільностей населення з расових, національних, релігійних та деяких інших мотивів. Поняття геноцидпоходить від грецького слова genos, що означає "рід, плем'я" і латинського слова caedo, що значить "убиваю". Геноцид - один з найжахливіших злочинів проти людства, різновид масового терору. В XX столітті терор з масовими вбивствами, де жертви вибиралися за етнічною і релігійною ознаками, здійснювався в різних частинах планети. Це дії фашизму в період другої світової війни проти слов' янського і єврейського населення, дії Пол Пота проти кампучийского народу. Вбивали вірменів, слов' ян, курдів, євреїв, католиків та ін. Геноцидом визнані деякі акти апартеїду. Геноцид поєднується з терором, стаючи найагресивнішою формою. Однак мета, переслідувана натхненниками терору і натхненниками геноциду, не зовсім однакові. "При геноциді винищування населення - мета дій, тобто є тим самим кінцевим результатом, заради досягнення якого і спрямовується насильство. При терорі, вираженому в фізичному насильстві над людьми, винищування якоїсь частини політичних супротивників не мета, а засіб досягнення іншої, важливішої мети - покори т.н. іншу частину політичних супротивників і всіх інших громадян". З іншого боку, геноцид може набирати форми, явно не схожі на відкрите насильство і створення обстановки страху.
43. Функції політичної культури
1)реалізація класових і національних інтересів;
2) регулююча - забезпечення ефективності функціонування політичної системи на основі притаманних їй ідеалів, норм, традицій;
3) виховна - формування "політичної людини" на грунті цінностей і норм, які відповідають інтересам певних соціальних класів і груп;
4)прогностична - передбачення можливих варіантів розвитку класів, соціальних верств, націй у певних соціально-політичних ситуаціях.