Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
право шпори.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
244.95 Кб
Скачать

96 Організаційно - правові форми підприємств

Законодавство України про підприємства оперує такими поняттями, як організаційні форми, види і категорії підприємств. Кожне з них вживається для класифікації підприємств за певними ознаками.

Організаційна (організаційно-правова) форма передбачає класифікацію підприємств залежно від форм власності, визначених Конституцією України і Законом України "Про власність", та способів розмежування у підприємствах окремих форм власності і управління майном. Юридичне значення цього полягає в урахуванні в законодавстві, тобто в Законі України "Про підприємства в Україні" і спеціальних законах, особливостей правового становища підприємств окремих видів.

Загалом організаційна форма і вид визначають суб'єкта, який має право присвоювати результати діяльності підприємства. З точки зору організаційної форми ст. 2 Закону України "Про підприємства в Україні" виділяє такі види підприємств: приватні, колективні, господарські товариства, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, комунальні, державні (в тому числі казенні).

Слід мати на увазі, що відповідно до чинного на момент створення підприємств законодавства в Україні були створені і діють До цього часу й інші види підприємств: індивідуальні, сімейні, спільні (в тому числі з іноземними інвестиціями) підприємства.

Приватне підприємство - це організаційно-правова форма підприємства, заснованого на власності фізичної особи.

Визначення приватне, крім форми власності, виражає головну особливість правового становища підприємств цієї організаційної форми. Згідно із законодавством України власник у даному разі водночас є і підприємцем, тобто власність і управління майном у приватному підприємстві не розмежовуються.

Колективне підприємство - це організаційно-правова форма підприємства, заснованого на власності трудового колективу підприємства.

Визначення колективне означає, що підприємство належить колективу співвласників (засновників, учасників), які діють як один суб'єкт права колективної власності. Правосуб'єктність власника (у даному разі колективу або групи власників, організованих у колективне підприємство з правами юридичної особи) реалізується через юридичну особу - підприємство, яке володіє, користується і розпоряджається майном відповідно до свого статуту (статті 6, 20 і 21 Закону України "Про власність"). Це вид недержавної юридичної особи. Право колективної власності у колективному підприємстві безпосередньо здійснюють його органи управління - вищий орган управління (загальні збори або конференція) і правління. Отже, колективне підприємство, поки воно діє, - це об'єкт права власності відповідної юридичної особи. Його засновники і учасники є власниками часток (паїв, вкладів) у майні підприємства.

Спільне підприємство - це організаційна форма підприємства, заснованого за законами України на базі об'єднання майна різних форм власності

97.Товариство з обмеженою відповідальністю, Товариство з додатковою відповідальністю

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі товариство) - це господарське товариство, що має статутний фонд, що складається з внесків учасників. Учасники несуть майнову відповідальність тільки в межах свого внеску. Як бачимо, учасник не відповідає своєю часткою в майні товариства за своїми особистими зобов’язаннями.

Але це не означає, що частка майна учасника взагалі недоторканна. Це, однак, свідчить про те, що якщо в учасника з’являються особисті борги (не пов’язані з діяльністю товариства), то кредитори накладають стягнення на його особисте майно. І тільки якщо цього майна виявиться недостатньо, кредитори можуть зажадати вилучення частки учасника з майна підприємства. Такий саме порядок застосовується у випадку карного переслідування учасника (конфіскація тощо).

Часто в назвах товариств з обмеженою відповідальністю використовується абревіатура з латинських букв - Ltd. Вона походить від англійського виразу "limitedliability". Але її вживання нормативно не визначене і є необов’язковими. У визначенні товариства не зазначено мінімальну кількість його засновників. З терміну "товариство" випливає, що це дві та більше особи. (До речі, у російському, та й у законодавстві деяких інших країн, допускається створення товариства навіть однією особою).

Проте закон вимагає, щоб товариство обов’язково створювало ревізійну комісію з числа учасників товариства. Число членів комісії не може бути менше трьох чоловік. Таким чином, і мінімальна кількість засновників товариства також три особи. Статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю не може складати менше 100 мінімальних зарплат (за станом на 1 грудня 1999 р. це складає 7400 гривень).

(Інвестиційні компанії, створені у формі ТОВ, повинні мати статутний фонд не менше 50 тис. мінімальних зарплат). У випадку незгоди учасника з виключенням, він може звернутися до суду. Суд може відновити його членство в товаристві, якщо встановить відсутність доказів невиконання учасником своїх зобов'язань або ж виявить, що не було одноголосності при ухваленні рішення.

Товариство з додатковою відповідальністю

Правовий статус, аналогічний статусу товариства з обмеженою відповідальністю, має товариство з додатковою відповідальністю (ТзДВ). Відносно нього застосовуються практично всі норми, що регулюють діяльність товариства з обмеженою відповідальністю.

Особливість його (і головна відмінність від ТзОВ) полягає в характері відповідальності учасників щодо зобов’язань товариства. Якщо учасники ТзОВ не відповідають за зобов’язаннями товариства, то в ТзДВ учасники несуть субсидіарну (додаткову) відповідальність за боргами товариства своїм особистим майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного з них.

Відповідальність учасників має субсидіарний характер – вона настає тільки у випадку недостатності майна товариства для задоволення вимог кредиторів.