
- •Поняття та структура цивільного законодавства
- •2.Д ії цивільного законодавства у часі , просторі та за колом осіб
- •3. Поняття аналогії закону та права
- •5. Метод цивільно правового регулювання
- •6. Принципи цивільного права
- •7. Функції цивільного права
- •8. Система цивільного права
- •9. Поняття цивільних правовідносин
- •10. Особливості цивільних правовідносин
- •11.Елементи цивільних правовідносин
- •12. Поняття юридичного факту у цивільному праві та юридичний склад
- •13.Поняття здыснення цив. Прав та обовязкыв
- •14. Способи і межі здіснення цивільних прав
- •15. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •16.Форми і види цивільної правової відповідальності
- •17 Склад правопорушення та умови цивільно-правової відповідальності
- •18 Обекти цивільних прав
- •19 Речі як об'єкти цивільнихправ, їх класифікація. Майно.
- •20 Гроші валютні цінності та цінні папери як об'єкти цивільних прав
- •22 Поняття дієздатності і правоздатності фізичної особи
- •23. Місце проживання фіз.. Особи.
- •Ім'я фізичної особи
- •24 Повна часткова й неповна дієздатність
- •25 Обмеження і відновлення цивільної дієздатності
- •Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові угоди.
- •26 Визнання фізичної особи недієздатною і відновлення дієздатності
- •27 Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •28 Визнання фізичної особи померлою
- •29 Опіка і піклування
- •31 Види юридичних осіб
- •30 Поняття фізичної особи
- •32. Правозд. Та дієздат. Юридичної особи.
- •33. Державна реєстрація юридичних осіб
- •34. Філії та представництва юридичної особи.
- •35. Порядок припинення діяльності юридичної особи.
- •36. Поняття правочину.
- •37. Види правочину.
- •38. Умови дійсності правочинів
- •39. Державна реєстрація правочинів
- •40. Правові наслідки недодержання сторонами вимог закону при вчиненні правочину.
- •41. Наслідки Недійсності правочину
- •42. Поняття представництва.
- •46. Припинення представництва.
- •48.Види цивільно-правових строків і термінів
- •49.Поняття сутність та значення позовної давності
- •50.Вимоги на які позовна давність не поширюється.
- •51.Види позовної давності
- •52.Цінні папери як об*єкт цивільного права.
- •53.Поняття права власності.
- •54.Способи набуття і припинення права власності.
- •55.Право приватної власності юридичних осіб.
- •57.Право спільної власності.
- •58.Засоби цивільно-правового захисту права власності
- •59.Загальні положення про спадкування.
- •60.Спадкування за заповітом.
- •61.Спадкування за законом.
- •47.Поняття та значення строків(термінів) у цивільному праві
- •56.Право державної власності.
- •62. Здійснення права на спадкування.
- •63. Оформлення права на спадщину
- •64. Поняття та зміст спадкового договору.
- •2. Сторони спадкового договору
- •65. Загальні поняьья про забовьязання.
- •67. Субєкти забовязань.
- •68. Виконання забовьязань.
- •69. Способи забезпечення належного виконання забовьязань.
- •70. Поняття та предмет господарського права.
- •71. Поняття господарських правовідносин.
- •72. Ознаки та види Господарських правовідносин.
- •73. Методи Господарського права.
- •74. Поняття Субьекта господарського права.
- •75. Види суб’єктів господарського права.
- •78. Поняття та зміст підприємництва
- •79.Поняття господарського договору
- •81.Правова основа господарських договорів
- •82.Класифікація ція госп. Договорів
- •88.Поняттята правовий режим іноз. Інвестицій
- •89.Поняття вільних економічних зон
- •92 Суб'єктивиконаннязобов'язань, замінуосіб у зобов'язанні,зобов'язаннятретійособі.
- •93 Об єктиАвторського права
- •94 Поняття права інтелектуальноївласності
- •95. Командитне товариство
- •96 Організаційно - правові форми підприємств
- •97.Товариство з обмеженою відповідальністю, Товариство з додатковою відповідальністю
- •98.По́вне товари́ство
- •99.Поняття та юридичний статус акціонерного товариства
- •100.Фізи́чна особа.Правосуб’єктність фізичних осіб
- •101.Право володіння чужим майном
- •102.Речовинно правові способи захисту права власності
- •103.Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності
- •104.Поняття і види особистих немайнових прав.
- •105.Створення та державна реєстрація юридичної особи
- •106. Право обмеженого користування чужими речами
63. Оформлення права на спадщину
Одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину за загальним правилом є правом самого спадкоємця. Як виняток, ч. 1 ст. 1297 ЦК України закріплює у спадкоємців, чию спадщину складає рухоме майно, обов’язок звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Пов’язується така новела з тим, що право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця не з часу відкриття спадщини, і навіть не з моменту видачі нотаріусом свідоцтва про право спадкоємця на нерухоме майно, а з моменту державної реєстрації права власності на нерухомість, що практично здійснюється лише тоді, коли спадкоємець зареєстрував у державних органах (на даний момент – у бюро технічної інвентаризації (БТІ) свідоцтво про право на спадщину на нерухомість. Крім наведеного прикладу, коли оформлення свідоцтва є зобов’язанням спадкоємця, існують ще випадки, коли право на спадщину у спадкоємця формально виникає з того моменту, коли він прийняв спадщину (з урахуванням правила про зворотну юридичну силу правочину про прийняття спадщини), але юридично здійснити повною мірою права, що складають його зміст, неможливо до тих пір, поки не буде оформлено свідоцтво. В таких випадках оформлювати свідоцтво не обов’язково, адже закон такої вимоги не пред’являє, проте доцільно, адже неодержання свідоцтва буде серйозно перешкоджати як самому спадкоємцеві у здійсненні його права вже як правонаступником, так і його власним спадкоємцям після його смерті, оскільки вони задля належного оформлення свого права на спадщину зобов’язані будуть подати нотаріусу документи, які підтверджують право на майно колишнього носія цього права. До таких випадків, зокрема, можна віднести оформлення свідоцтв про право на спадщину на авторські права, права вимоги, транспортні засоби тощо. Для оформлення свідоцтва про право на спадщину нотаріусом перевіряються юридичні факти, які є підставою спадкування у осіб, що подали заяву про його одержання, – факти смерті спадкодавця, наявності родинних зв’язків певного ступеня, перебування у шлюбі зі спадкодавцем або на його утриманні протягом встановленого законом строку при спадкуванні за законом, факту складання заповіту при спадкуванні за заповітом, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин нотаріус вимагає від спадкоємців відповідні документи.
64. Поняття та зміст спадкового договору.
ЦК визначення спадкового договору не містить, описуючи, натомість, його зміст. Згідно з цією нормою за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Спадковий договір, якому присвячена глава 90 ЦК, раніше вітчизняному цивільному законодавству відомий не був, у зв'язку з чим його родовід деякі вітчизняні правознавці (В. Васильченко) дов'язують з римським приватним правом. Проте класичному римському праві такі договори відомі не були, оскільки сама їх ідея суперечить принципу свободи заповіту, властивому цій правовій системі. Тому більш логічним виглядає пов'язування появи категорії спадкового договору з рецепцією римського права у Західній Європі, зокрема, в Німеччині, де його в такому контексті розглядали як "третю підставу права спадкування" (Д. Грімма).Так звані "договори про спадкування" відомі цивільному праву низки європейських країн (Австрії, Німеччини, Франції, Швейцарії та ін.)Проте слід зазначити, що спадковий договір, за своєю суттю не є "договором про спадкування", оскільки спрямований на встановлення, передусім, не спадкових, а зобов'язальних відносин. Таким чином, можна зробити висновок, що спадковий договір у сенсі його визначення повністю є продуктом вітчизняної правової думки, чим, власне, і зумовлені його характерні ознаки та властивості. З характеристики спадкового договору, що його ознаками є: 1) наявність домовленості сторін про особливий порядок визначення долі майна після смерті його власника; 2) спеціальний суб'єктний склад такої домовленості; 3) виникнення на підставі спадкового договору сукупності зобов'язальних та речових відносин (зобов'язальних - до смерті відчужувача, речових - після його смерті); 4) виникнення права власності на майно відчужувача на підставі складної юридичної сукупності: укладення договору, виконання набувачем дій відповідно до розпоряджень відчужувача, смерть відчужувача; 5) поетапне виникнення прав та обов'язків у його сторін (у набувача виникає обов'язок виконувати розпорядження відчужувача вже після укладення договору, а права власника на майно відчужувача він отримує лише після смерті останнього).