
- •Поняття та структура цивільного законодавства
- •2.Д ії цивільного законодавства у часі , просторі та за колом осіб
- •3. Поняття аналогії закону та права
- •5. Метод цивільно правового регулювання
- •6. Принципи цивільного права
- •7. Функції цивільного права
- •8. Система цивільного права
- •9. Поняття цивільних правовідносин
- •10. Особливості цивільних правовідносин
- •11.Елементи цивільних правовідносин
- •12. Поняття юридичного факту у цивільному праві та юридичний склад
- •13.Поняття здыснення цив. Прав та обовязкыв
- •14. Способи і межі здіснення цивільних прав
- •15. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •16.Форми і види цивільної правової відповідальності
- •17 Склад правопорушення та умови цивільно-правової відповідальності
- •18 Обекти цивільних прав
- •19 Речі як об'єкти цивільнихправ, їх класифікація. Майно.
- •20 Гроші валютні цінності та цінні папери як об'єкти цивільних прав
- •22 Поняття дієздатності і правоздатності фізичної особи
- •23. Місце проживання фіз.. Особи.
- •Ім'я фізичної особи
- •24 Повна часткова й неповна дієздатність
- •25 Обмеження і відновлення цивільної дієздатності
- •Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові угоди.
- •26 Визнання фізичної особи недієздатною і відновлення дієздатності
- •27 Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •28 Визнання фізичної особи померлою
- •29 Опіка і піклування
- •31 Види юридичних осіб
- •30 Поняття фізичної особи
- •32. Правозд. Та дієздат. Юридичної особи.
- •33. Державна реєстрація юридичних осіб
- •34. Філії та представництва юридичної особи.
- •35. Порядок припинення діяльності юридичної особи.
- •36. Поняття правочину.
- •37. Види правочину.
- •38. Умови дійсності правочинів
- •39. Державна реєстрація правочинів
- •40. Правові наслідки недодержання сторонами вимог закону при вчиненні правочину.
- •41. Наслідки Недійсності правочину
- •42. Поняття представництва.
- •46. Припинення представництва.
- •48.Види цивільно-правових строків і термінів
- •49.Поняття сутність та значення позовної давності
- •50.Вимоги на які позовна давність не поширюється.
- •51.Види позовної давності
- •52.Цінні папери як об*єкт цивільного права.
- •53.Поняття права власності.
- •54.Способи набуття і припинення права власності.
- •55.Право приватної власності юридичних осіб.
- •57.Право спільної власності.
- •58.Засоби цивільно-правового захисту права власності
- •59.Загальні положення про спадкування.
- •60.Спадкування за заповітом.
- •61.Спадкування за законом.
- •47.Поняття та значення строків(термінів) у цивільному праві
- •56.Право державної власності.
- •62. Здійснення права на спадкування.
- •63. Оформлення права на спадщину
- •64. Поняття та зміст спадкового договору.
- •2. Сторони спадкового договору
- •65. Загальні поняьья про забовьязання.
- •67. Субєкти забовязань.
- •68. Виконання забовьязань.
- •69. Способи забезпечення належного виконання забовьязань.
- •70. Поняття та предмет господарського права.
- •71. Поняття господарських правовідносин.
- •72. Ознаки та види Господарських правовідносин.
- •73. Методи Господарського права.
- •74. Поняття Субьекта господарського права.
- •75. Види суб’єктів господарського права.
- •78. Поняття та зміст підприємництва
- •79.Поняття господарського договору
- •81.Правова основа господарських договорів
- •82.Класифікація ція госп. Договорів
- •88.Поняттята правовий режим іноз. Інвестицій
- •89.Поняття вільних економічних зон
- •92 Суб'єктивиконаннязобов'язань, замінуосіб у зобов'язанні,зобов'язаннятретійособі.
- •93 Об єктиАвторського права
- •94 Поняття права інтелектуальноївласності
- •95. Командитне товариство
- •96 Організаційно - правові форми підприємств
- •97.Товариство з обмеженою відповідальністю, Товариство з додатковою відповідальністю
- •98.По́вне товари́ство
- •99.Поняття та юридичний статус акціонерного товариства
- •100.Фізи́чна особа.Правосуб’єктність фізичних осіб
- •101.Право володіння чужим майном
- •102.Речовинно правові способи захисту права власності
- •103.Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності
- •104.Поняття і види особистих немайнових прав.
- •105.Створення та державна реєстрація юридичної особи
- •106. Право обмеженого користування чужими речами
46. Припинення представництва.
Підставами припинення представництва є такі ж підстави, що і для припинення загальноцивільного представництва:
----закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, що представляється; відмова представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність або якій було видано довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності; смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності (ст. 248 ЦК).
Про припинення представництва або обмеження повноважень представника відповідна особа повинна повідомити суд письмовою заявою або усною заявою у судовому засіданні.
Представництво за довіреністю припиняється у разі закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності, смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків. З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення, а представник зобов’язаний негайно повернути довіреність. Однією з підстав припинення представництва за довіреністю є її скасування. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. |
Права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася. Нотаріус, завідувач державним нотаріальним архівом при одержанні заяви про скасування довіреності або передоручення робить про це відмітку на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Якщо особа, яка видала довіреність, подасть примірник довіреності, що є у неї, то напис про скасування довіреності або передоручення робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою додається до примірника, що зберігається у справах нотаріуса, в державному нотаріальному архіві. Таким чином, довіреність, як односторонній правочин, припиняє свою дію, а документ (довіреність) втрачає свою юридичну силу. Повідомлення особи, яка видала довіреність, представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, про скасування довіреності, може бути оформлено нотаріусом шляхом передавання відповідної заяви. Заяви повинні подаватися нотаріусу належним чином оформлені не менше, ніж у двох примірниках, один з яких передається поштою зі зворотнім повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів. У цьому випадку другий примірник заяви повертається особі, що її подала.
45. Оформлення довіреності Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність та її скасування підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей. Довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність. Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана. Статтею 247 Кодексу встановлено, що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана. Враховуючи зазначене, відмова нотаріуса у посвідченні довіреності в порядку передоручення, якщо в основній довіреності не вказаний строк дії, вважається правомірною. Представництво за довіреністю припиняється у разі закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків. З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення, а представник зобов’язаний негайно повернути довіреність. Однією з підстав припинення представництва за довіреністю є її скасування. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Особам які планують оформити довіреність на розпорядження транспортним засобом, слід пам’ятати, що цей документ дає можливість представникам реалізувати даний транспортний засіб без власника через укладення договору купівлі-продажу, але ДО СПЛИВУ ТЕРМІНУ ДІЇ ДОВІРЕНОСТІ. Однією з переваг довіреності перед договором купівлі-продажу є спрощений порядок її оформлення та перелік документів. Власнику(ам) транспортного засобу необхідно мати паспорт або посвідку на тимчасове (постійне) проживання, закордонний паспорт іноземця, ідентифікаційний номер, від юридичної особи – установчі документи, а також оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт). Представникам не обов’язково пред’являти паспорт, достатньо таких даних, як прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання. У випадку наявності в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу відмітки „Кредит” та/або „Відчуження заборонено”, необхідно одержати дозвіл банку, або іншого структурного підрозділу на оформлення довіреності та відчуження транспортного засобу. Перелік документів для довіреності на володіння та експлуатацію транспортного засобу (автомобіля, причепа, мотоцикла) є аналогічним як для довіреності на розпорядження транспортним засобом.