30 Поняття фізичної особи

Людина, як учасник цивільних відносин, вважається фізичною особою. 1. Згідно ст. 24 ЦК фізична особа — це людина, що виступає як учасник цивільних від­носин. Отже поняття про особу в розумінні юридичному не збігається з поняттям про люди­ну, як істоту біологічну; іноді воно вужче, іноді — ширше поняття людської особистості. З поняттям про людину не збігається іноді поняття про фізичну особу: у всіх стародав­ніх цивільних суспільствах були люди, що не вважалися суб'єктами права; точно так само й у деяких сучасних некультурних суспільствах не всі люди визнаються правоздатними. Але це розходження між поняттям про людину і поняттям про фізичну особу не має зна­чення стосовно сучасних європейських держав: у них кожна людина вважається правоздат­ною, і слова «людина» і «фізична особа» потрібно визнати синонімами. Смерть особи справляє важливий вплив на права інших людей: так, смертю особи від­кривається право спадкування, припиняється шлюб і т.д. Але смерть сама собою не робить зміни в юридичних відносинах: смерть має бути доведена; повинне бути яке-небудь по­свідчення, що дійсно права відомої особи припинилися смертю. Тим часом бувають ви­падки, що смерть особи не може бути доведена. Так, не може бути доведена точно смерть особи, що безвісно відсутня, можна тільки при відомих умовах припускати її. І можливі два припущення. Одне з розуміння віку без звістки зниклої особи: людському життю са­мою природою призначена межа; тому, співвідносячи тепер термін людського життя і вік безвісно відсутньої особи, можна припустити її померлою, як незабаром вік її простираєть­ ся далі крайньої межі людського життя в дану епоху. Таке припущення допускає, напри­клад, німецьке право: воно визначає, що безвісно відсутній, який досяг 75 років від наро­дження, вважається померлим; але для більшої імовірності припущення він попередньо викликається через газети і тільки коли вже по учиненому виклику протягом відомого тер­міну не з'явиться являється померлим, тоді настають усі ті цивільні наслідки, що з'єдну­ ються зі смертю особи. З іншого боку, слід взяти до уваги, що безвісна відсутність зале­жить від сваволі особи: за винятком ситуації, коли безвісно відсутній не може дати про себе звістки. На підставі цього трактування, якщо протягом певного часу, протягом якого безві­сно відсутній міг би дати про себе звістку, він не дає її, то можна припустити, що він помер. Цього трактування дотримується і ЦК.

32. Правозд. Та дієздат. Юридичної особи.

Правоздатність юридичної особи. У порівнянні з пра­воздатністю і дієздатністю громадян правоздатність і діє­здатність юридичної особи має свої особливості.

У громадян спочатку виникає правоздатність і лише через деякий час, при досягненні повноліття (або рані­ше, за умови укладення шлюбу), дієздатність. Для юри­дичних осіб розрив у часі при виникненні правоздатнос­ті і дієздатності неможливий. Правоздатна, але не дієзда­тна юридична особа не могла б не тільки виконувати цивільні права і обов'язки, а була б неспроможною й набувати їх. Правоздатність і дієздатність юридичних осіб виникає одночасно, що дає можливість законодавцеві ототожнити терміни правоздатність і дієздатність юридичної особи і говорити лише про правоздатність такої особи.

Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її державної реєстрації, а у випадках, передбачених зако­нодавчими актами, - з моменту реєстрації статуту. Дер­жавна реєстрація юридичних осіб здійснюється у викон­комі місцевої ради народних депутатів чи в держадмініс­траціях.

Всі громадяни мають рівну правоздатність. Юридичні особи такої рівності не мають. Кожна юридична особа має правоздатність, яка визначена в її статуті або перед­бачена законом. Тому інколи її називають спеціальною. У рамках своєї правоздатності юридична особа може ви­конувати різні види діяльності, що не суперечать меті її створення і не заборонені законодавчими актами.

Державні підприємства, наприклад, володіють, кори­стуються і розпоряджаються майном на правах повного господарського відання, а державні установи - на правах оперативного управління.

Як і громадянин, юридична особа може бути обме­жена в правах лише у випадках і порядку, передбачених законодавчими актами. Рішення про обмеження цивіль­них прав може бути оскаржено в суді чи арбітражному суді.

Керівний орган юридичної особи виражає її волю, тому його дії - це дії самої юридичної особи.

ДІЄЗДАТНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ - -здатність юридичної особи своїми діями набувати і здійснювати цив. права, створювати для себе цив. обов'язки та виконувати їх. Д. ю. о. пов'язана з правоздатністю особи. Д. ю. о. виникає з моменту держ. реєстрації юрид. особи і закінчується з її ліквідацією. Межі Д. ю. о. визначаються її статутом. За цив. зак-вом України юрид. особа набуває цив. права та здійснює цив. обов'язки за допомогою своїх органів, які діють відповідно до закону та установчих документів. Право юрид. особи на діяльність, для якої необхідне отримання ліцензії, виникає з моменту отримання такої ліцензії і припиняється по закінченні строку її чинності. Д. ю. о. регулюється ст. 23, 26 Цивільного кодексу України, ст. 6 Закону «Про підприємства в Україні» (1991), ст. 6 Закону «Про господарські товариства» (1991) та деякими ін. актами.