15. Поняття цивільно-правової відповідальності

Цивільно-правова відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності. На неї поширюються загальні положення про юридичну відповідальність, але вона має й такі особливості, що змушують розглядати її як самостійну правову категорію.Спільним для всіх видів юридичної відповідальності є те, що до порушника чужих прав застосовуються санкції. Але зміст санкцій, порядок і мета їх застосування мають свою специфіку для кожного виду юридичної відповідальності.Під санкцією розуміється передбачений нормами права перелік заходів впливу, що можуть бути застосовані компетентними державними органами до правопорушника.Класифікація санкцій у правовій науці відбувається за різними ознаками. На нашу думку, найдоцільнішим є поділ санкцій на види за галузевими ознаками. А саме, необхідно виділити санкції, що застосовуються галузями приватного і публічного права.Характерними для більшості санкцій приватного права є їх правопоновлюючий, компенсаційний характер. Публічно-правові санкції, як правило, виконують штрафні, каральні функції. Хоча це дещо умовний поділ, але він відповідає системі й особливостям правового регулювання суспільних відносин галузями приватного і публічного права.Цивільно-правова санкція може застосовуватись як до порушників зобов'язань, так і до порушників інших прав. Наприклад, у разі виконання сторонами правочину, укладеного в результаті насильства, сторона, що вдалася до насильства, зобов'язана відшкодувати потерпілому збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину (ч. 2 ст. 231 ЦК).У цивільному праві мають місце також санкції, застосування яких можливе і без правопорушення з боку особи, до якої вони можуть бути застосовані. Так, у випадках стихійного лиха, аварії, епідемії та інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово викуплено у власника (реквізиція) Більшість правопоновлюючих санкцій законодавець відносить до способів захисту прав та інтересів особи. Згідно зі ст. 16 ЦК такими способами можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку особи в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи залагодження матеріальної шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим та органу місцевого самоврядування. Закон не дає повного переліку таких заходів. Суд може захистити права чи інтереси також іншим способом.Як видно, зазначені в законі способи захисту прав та інтересів особи є неоднорідними. Вони можуть бути поділені на дві групи: способи захисту і способи відповідальності.До способів захисту слід віднести такі засоби, застосування яких, як правило, не тягне для боржника додаткових негативних наслідків майнового характеру, а лише поновлює порушений майновий стан кредитора. Такими способами є: визнання права; визнання правочину недійсним при застосуванні двосторонньої реституції; припинення дії, що порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення - зміна чи припинення правовідношення та деякі інші.Засоби відповідальності мають за мету не тільки поновити порушений стан кредитора, а й покласти на боржника додаткові обтяження. Серед перелічених у ст. 16 ЦК способів захисту до засобів відповідальності належать відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди.Спірним є питання - до якого виду санкцій слід віднести примусове виконання обов'язку - до способів захисту чи до засобів відповідальності? Адже без примусового впливу на боржника може стати неможливим не тільки захист порушеного права (повернути майно, припинити правопорушення), а й стягнення збитків, відшкодування моральної шкоди тощо). До примусового виконання необхідно також віднести такі засоби, як знесення за свій рахунок житлового приміщення, побудованого без встановленого дозволу або з істотним відхиленням від проекту чи з грубим порушення основних будівельних норм і правил, примусове виселення та ін. Отже, примусове виконання обов'язку можна віднести до засобів відповідальності.Додаткові цивільно-правові обов'язки можуть мати різний характер: а) порушник чужого права повинен компенсувати заподіяну потерпілому шкоду і таким чином поновити порушене право; б) незалежно від відшкодування шкоди порушник може бути притягнутий до цивільно-правової відповідальності у вигляді неустойки (штрафу або пені); в) порушник може втратити право на проживання у спірній квартирі, на конфісковане чи реквізоване майно, на одержання спадщини після смерті дітей, відносно яких особа позбавлена батьківських прав тощо.Отже, цивільно-правова відповідальність - це санкції, що застосовуються до правопорушника у вигляді покладання на нього додаткових цивільно-правових обов'язків або позбавлення належного йому цивільного права.