
- •1.Поняття охорони праці та основ оп,мета дисципліни.
- •2. Законодавча база оп.
- •3. Нормативно технічна база з питань оп.
- •4. Державний нагляд за оп.
- •5. Контроль за станом оп.
- •6. Державне управління оп.
- •7. Основні принципи державної політики в галузі оп.
- •8. Служба оп на підприємстві.
- •9. Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст.
- •10.Вступний,позаплановий та цільовий інструктажі з питань охорони праці.
- •11.Вступний,первинний та повторний інструктажі з питань охорони праці.
- •12.Відповідальність за порушення вимог оп.
- •13.Нещасні випадки та їх класифікація.
- •14.Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювань на підприємствах та організаціях.
- •15.Класифікація причин виробничого травматизму.
- •16.Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •17.Статистичний метод аналізу виробничого травматизму.
- •18.Топографічний та монографічний методи аналізу виробничого травматизму.
- •19.Виробнича санітарія. Гігієна праці. Санітарна техніка. Робоча зона,постійне робоче місце.
- •20.Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини.
- •21. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •22. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату.
- •23. Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції.
- •24.Нормування параметрів мікроклімату.
- •25.Склад повітря робочої зони.
- •26.Категорії робіт по степені важкості.
- •27.Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
- •28.Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату. Принцип їх роботи.
- •29.Основні заходи щодо нормалізації повітря робочої зони.
- •30.Шкідливі речовини. Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •31.Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин.
- •32.Вентиляція. Класифікація вентиляцій.
- •33.Природна вентиляція. Види. Переваги,недоліки.
- •34. Механічна (штучна) вентиляція. Види. Переваги,недоліки.
- •35. Кондиціювання повітря.
- •36. Вимоги при проектуванні вентиляції.
- •37. Розрахунок повітрообміну по факторах «люди». Кратність повітрообміну.
- •38.Основні світлотехнічні показники.
- •39. Джерела штучного освітлення,їх переваги та недоліки.
- •40. Природне освітлення. Види природного освітлення. Кпо.
- •41.Штучне освітлення. Види штучного освітлення.
- •42. Нормування штучного освітлення.????????????????
- •43. Методи розрахунку штучного освітлення.
- •44. Світильники. Їх характеристика.
- •45.Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •46. Лампи розжарювання. Класифікація. Переваги,недоліки ламп розжарення.
- •47.Люмінесцентні лампи. Класифікація. Переваги,недоліки люмінесцентних ламп.???
- •48. Шум. Звук. Походження шуму.
- •49.Класифікація шумів.
- •50. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму.
- •51. Дія шуму на організм людини. Нормування шуму.
- •52. Методи і засоби захисту від шуму.
- •53. Інфразвук,дія на людину та захист від нього.
- •54.Ультразвук,дія на людину та захист від нього.
- •55.Вібрація та її види. Джерела вібрації.
- •56.Вібрація та її основні характеристики.
- •57.Методи та засоби захисту від вібрації.
- •58.Дія вібрації на організм людини.
- •59.Вібрація.Нормування вібрації.
- •60.Електробезпека. Основні терміни. Основні нормативні документи.
- •61.Основні причини електротравматизму.
- •62.Основні заходи профілактики електротравматизму.
- •63.Перша допомога при ураженні людини електричним струмом.
- •64.Дія струму на організм людини.
- •65.Основні фактори,які впливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •66.Класифікація приміщень за електробезпекою.
- •67.Іонізуюче випромінювання та джерела його виникнення. Класифікація.
- •68.Характеристика α,β,γ та рентгенівського випромінювання.
- •69.Дози іонізуючого випромінювання та одиниці їх вимірювання.
- •70.Нормування іонізуючого випромінювання.
- •71.Пожежна безпека. Загальні відомості про процес горіння.
- •72.Основні вогнегасні речовини та засоби гасіння пожеж.
20.Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини.
Показниками, які характеризують мікроклімат, є:
–температура повітря, ºС;
–відносна вологість повітря, %;
–швидкість руху повітря, м/c;
–інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінення, Вт/м2.
Всі життєві процеси в організмі людини супроводжуються утворенням теплоти. Порушення теплообміну приводить до порушення терморегуляції. Терморегуляція – фізіологічний процес, який знаходиться під контролем центральної нервової системи та забезпечує однакову кількість тепла, що виробляється організмом людини за одиницю часу і що відводиться за цей час в навколишнє середовище, а також зберігає температуру тіла 36,6 °С незалежно від зовнішніх умов і важкості виконання роботи. Загальна віддача тепла організмом людини визначається за формулою:
Qзаг=Qк+Qвипр.+Qвип.+Qн,
де :Qk–віддача тепла в навколишнє середовище шляхом конвекції;
Qвипр–віддача тепла шляхом випромінювання (теплова радіація);
Qвип–віддача тепла шляхом випаровування вологи з поверхні шкіри;
Qн–тепло, яке витрачається на нагрів повітря, що вдихає людина.
Важливе значення в теплообміні між працюючими і навколишнім середовищем має віддача тепла випаровуванням вологи з поверхні тіла людини.
Вона визначається величиною, яка називається фізіологічним дефіцитом вологості.
Фізіологічний дефіцит вологості-це різниця між максимально можливою вологістю повітря при температурі тіла людини і абсолютною вологістю навколишнього повітря.
Таким чином, змінюючи параметри мікроклімату на робочих місцях, можна безпосередньо впливати на самопочуття людини та її продуктивність праці. Підвищення температури повітря робочої зони в співвідношенні з великою вологістю призводить до швидкої перевтоми, розслаблення організму. Зменшення вологості повітря викликає неприємне відчуття сухості слизової оболонки та верхніх дихальних шляхів. Рух повітря призводить до покращення самопочуття у гарячому приміщенні,але є неприємним фактором при понижених температурах. Найбільш неприємний вплив викликає дія низької температури, високої вологості та його великої рухомості. Це явище пояснюється тим, що вологе повітря краще проводить тепло, а його рухливість збільшує тепловіддачу конвекцією. Значні відхилення параметрів мікроклімату робочої зони від оптимальних можуть бути причиною ряду фізіологічних порушень в організмі працюючого і, навіть, призвести до професійних захворювань.
21. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
Вологість повітря — вміст водяної пари в повітрі, характеризується пружністю водяної пари, відносною вологістю, дефіцитом вологи, точкою роси, — є одним з найважливіших параметрів атмосфери, що визначає погоду, а також те, наскільки комфортно почуває себе людина в цей момент часу.
Є два способи кількісної оцінки вологості:
-абсолютна вологість — маса водяної пари, що утримується в одиницях об'єму повітря;
-відносна вологість — відношення абсолютної вологості до її максимального значення при даній температури. При 100% відносній вологості в повітрі може відбутися конденсація водяних пар з утворенням туману, випаданням води. Температура, при якій це трапляється, називається точкою роси.
- максимальна вологість Амах–це максимальна (насичена) кількість водяної пари у повітрі при даній температурі. Чим вища температура повітря, тим більше потрібно водяної пари для його насичення. При досягненні максимальної вологості водяна пара переходить у крапельно-рідкий стан у вигляді роси. Максимальна напруга водяної пари під час насичення називається тиском насичених парів. Максимальна вологість для кожної температури постійна.
Вологість повітря вимірюють спеціальними приладами – психрометром , гігрометром.
Психрометр складається з двох термометрів: резервуар одного з них , який показує температуру повітря, залишається сухим, резервуар другого оточений шматком тканини, опущеної у воду. Вода випаровується і завдяки цьому термометр охолоджується. Чим більша відносна вологість φ, тим менш інтенсивне випаровування і тим вищу температуру показує термометр, оточений вологою тканиною. За різницею температур термометрів і спеціальною таблицею можна визначити φ повітря.
Гігрометр(за його допомогою визначають точку роси) - пристрою, що має дзеркальну поверхню. Цю поверхню охолоджують під час випаровування леткої рідини типу ефіру і це зумовлює конденсацію пари в шарах повітря, що прилягають до дзеркальної поверхні. За виміряним термометром значенням точки роси знаходять густину пари, що відповідає абсолютній вологості ρ. Густину насиченої пари при температурі досліду ρн знаходять за психрометричними таблицями.