- •1.Поняття охорони праці та основ оп,мета дисципліни.
- •2. Законодавча база оп.
- •3. Нормативно технічна база з питань оп.
- •4. Державний нагляд за оп.
- •5. Контроль за станом оп.
- •6. Державне управління оп.
- •7. Основні принципи державної політики в галузі оп.
- •8. Служба оп на підприємстві.
- •9. Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст.
- •10.Вступний,позаплановий та цільовий інструктажі з питань охорони праці.
- •11.Вступний,первинний та повторний інструктажі з питань охорони праці.
- •12.Відповідальність за порушення вимог оп.
- •13.Нещасні випадки та їх класифікація.
- •14.Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювань на підприємствах та організаціях.
- •15.Класифікація причин виробничого травматизму.
- •16.Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •17.Статистичний метод аналізу виробничого травматизму.
- •18.Топографічний та монографічний методи аналізу виробничого травматизму.
- •19.Виробнича санітарія. Гігієна праці. Санітарна техніка. Робоча зона,постійне робоче місце.
- •20.Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини.
- •21. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •22. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату.
- •23. Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції.
- •24.Нормування параметрів мікроклімату.
- •25.Склад повітря робочої зони.
- •26.Категорії робіт по степені важкості.
- •27.Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
- •28.Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату. Принцип їх роботи.
- •29.Основні заходи щодо нормалізації повітря робочої зони.
- •30.Шкідливі речовини. Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •31.Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин.
- •32.Вентиляція. Класифікація вентиляцій.
- •33.Природна вентиляція. Види. Переваги,недоліки.
- •34. Механічна (штучна) вентиляція. Види. Переваги,недоліки.
- •35. Кондиціювання повітря.
- •36. Вимоги при проектуванні вентиляції.
- •37. Розрахунок повітрообміну по факторах «люди». Кратність повітрообміну.
- •38.Основні світлотехнічні показники.
- •39. Джерела штучного освітлення,їх переваги та недоліки.
- •40. Природне освітлення. Види природного освітлення. Кпо.
- •41.Штучне освітлення. Види штучного освітлення.
- •42. Нормування штучного освітлення.????????????????
- •43. Методи розрахунку штучного освітлення.
- •44. Світильники. Їх характеристика.
- •45.Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •46. Лампи розжарювання. Класифікація. Переваги,недоліки ламп розжарення.
- •47.Люмінесцентні лампи. Класифікація. Переваги,недоліки люмінесцентних ламп.???
- •48. Шум. Звук. Походження шуму.
- •49.Класифікація шумів.
- •50. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму.
- •51. Дія шуму на організм людини. Нормування шуму.
- •52. Методи і засоби захисту від шуму.
- •53. Інфразвук,дія на людину та захист від нього.
- •54.Ультразвук,дія на людину та захист від нього.
- •55.Вібрація та її види. Джерела вібрації.
- •56.Вібрація та її основні характеристики.
- •57.Методи та засоби захисту від вібрації.
- •58.Дія вібрації на організм людини.
- •59.Вібрація.Нормування вібрації.
- •60.Електробезпека. Основні терміни. Основні нормативні документи.
- •61.Основні причини електротравматизму.
- •62.Основні заходи профілактики електротравматизму.
- •63.Перша допомога при ураженні людини електричним струмом.
- •64.Дія струму на організм людини.
- •65.Основні фактори,які впливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •66.Класифікація приміщень за електробезпекою.
- •67.Іонізуюче випромінювання та джерела його виникнення. Класифікація.
- •68.Характеристика α,β,γ та рентгенівського випромінювання.
- •69.Дози іонізуючого випромінювання та одиниці їх вимірювання.
- •70.Нормування іонізуючого випромінювання.
- •71.Пожежна безпека. Загальні відомості про процес горіння.
- •72.Основні вогнегасні речовини та засоби гасіння пожеж.
15.Класифікація причин виробничого травматизму.
Основні групи причин виробничого травматизму: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні.
Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.
Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.
Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.
Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.
16.Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
Для аналізу виробничого травматизму застосовують такі основні методи: статистичний, топографічний, монографічний, економічний, метод анкетування, метод експертних оцінок.
Статистичний – заснований на вивчені причин травматизму по документах,що реєструють нещасні випадки за певний проміжок часу. Цей метод дозволяє визначити порівняльну динаміку травматизму за окремими галузями,підприємствами,цехами,дільницями одного підприємства,виявити закономірності росту чи зниження травматизму. Для оцінки рівня травматизму користуються відносними статистичними показниками частоти важкості травматизму.
Як показник частоти травматизму приймається число нещасних випадків,які припадають на 1000 працівників за певний календарний період:
Кч=Н*1000/Р
де: Н – число нещасних випадків за даний період;
Р – середньоспискова чисельність працівників за цей же період.
Як показник важкості травматизму приймається середня тривалість непрацездатності,яка припадає на 1 нещасний випадок:
Кв=Д/Н
де: Д – сумарна кількість днів непрацездатності по всіх нещасних випадках за даний період.
Показник непрацездатності – це число людино – днів непрацездатності,що припадає на 1000 працівників:
Пнт=1000*Д/Н
Ці показники дозволяють вивчати динаміку травматизму на підприємстві,порівнювати його з іншими підприємствами.
Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналіз: небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних лише тій чи іншій (моно) дільниці виробництва, обладнанню, технологічному процесу. За цим методом поглиблено розглядають всі обставини нещасного випадку, якщо необхідно, то виконують відповідні дослідження та випробування. Дослідженню підлягають: цех, дільниця, технологічний процес, основне та допоміжне обладнання, трудові; прийоми, засоби індивідуального захисту,освітленість,і загазованість, запиленість, шум, вібрація, випромінювання, причини нещасних випадків, що сталися раніше на даному робочому місці.
Топографічний метод грунтується на тому, що на плані підприємства відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів. Повторення нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об'єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового обстеження згаданих місць виявляють причини, котрі викликали нещасні випадки, формують поточні та перспективні заходи щодо запобігання нещасним випадкам для кожного окремого об'єкта.
Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що спричинені виробничим травматизмом.
Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.
Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного] обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування.