66.Класифікація приміщень за електробезпекою.

За характером середовища розрізняють такі виробничі приміщення:

• нормальні – сухі приміщення без ознаки гарячого та запиленого повітря та приміщень з хімічно активним середовищем;

• сухі – відносна вологість повітря не вище 60%;

• вологі – відносна вологість повітря 60 – 75%;

• сирі – відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%,але не досягає 100%;

• особливо сирі – відносна вологість близько 100%,стіни,стеля,предмети вкриті вологою;

• гарячі – температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30 ⁰С;

• запилені – наявний в приміщенні пил,котрий виділяється,осідає на дротах та проникає всередину машин,апаратів;приміщення можуть бути з струмопровідним або не струмопровідним пилом;

• з хімічно активним середовищем – в приміщені постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення,котрі руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.

67.Іонізуюче випромінювання та джерела його виникнення. Класифікація.

Іонізуюче випромінювання - це випромінювання взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків.

Джерелами є природні та штучні радіоактивні речовини та елементи(уран,радій,цезій,стронцій та інші). Вони широко використовуються в атомній енергетиці,медицині(для діагностики та лікування)та в різних галузях промисловості.

Іонізуючі випромінювання поділяються на електромагнітні (фотонні) та корпускулярні. До останніх належать випромінювання,що складаються із потоку частинок,маса спокою яких не рівна нулю. До електромагнітного випромінювання належать гамма – та рентгенівські випромінювання.

Іонізуюче випромінювання характеризується двома основними властивостями:

1)здатність проникати через середовище,що опромінюється;

2)здатністю іонізувати повітря і живі клітини організму.

68.Характеристика α,β,γ та рентгенівського випромінювання.

Альфа – випромінювання – потік позитивно заряджених частинок(ядер атомів гелію),що рухаються зі швидкістю 20000м/с.

Бета - випромінювання – потік електронів та позитронів із швидкістю що наближається до швидкості світла.

Гамма – випромінювання – являють собою коротко хвильове електромагнітне випромінювання,яке за своїми властивостями подібне до рентгенівського ,однак має значно більшу швидкість світла та енергію.

Рентгенівське випромінювання - це високочастотні електромагнітні випромінювання з високою проникаючою здатністю. Воно виникає від різкого гальмування руху швидких електронів у речовині, при енергетичних переходах внутрішніх електронів атома. Воно використовується у науці, техніці, медицині.

69.Дози іонізуючого випромінювання та одиниці їх вимірювання.

Дія іонізуючого випромінювання оцінюється дозою випромінювання. Розрізняють поглинуту,еквівалентну та експозиційну дози.

Поглинута доза D – це відношення середньої енергії d Ē,що передається випромінюванням речовині в деякому елементарному об’ємі ,до маси dm в цьому об’ємі:

D= Ē/dm

Одиницею поглинутої дози в системі одиниць CI є грей (Гр),а позасистемною – рад,1 Гр=1Дж/кг=100рад.

Різні види іонізуючого випромінювання навіть при однакових значеннях поглинутої дози викликають різний біологічний ефект,введено поняття еквівалентної дози H,що визначається як добуток поглинутої дози та коефіцієнта якості даного випромінювання К_я:

H= D* К_я

Одиницею еквівалентної дози випромінювання в системі CI є зіверт (Зв): 1 Зв=100бер. Бер (біологічний еквівалент рада) – позасистемна одиниця H.

Для кількісної оцінки іонізуючої дії рентгенівського та гамма – випромінювання в сухому атмосферному повітрі використовується експозиційна доза,яка являє собою відношення повного заряду іонів одного знаку dQ,що виникають у малому об’ємі повітря,до маси повітря в цьому об’ємі dm:

X=Dq/dm

За одиницю експозиційної дози приймають кулон на кілограм (Кл/кг). Застосовується також позасистемна одиниця – рентген (Р); 1Р=2.58*10^-4 Кл/кг.

Поглинута,еквівалентна та експозиційна дози за одиницю часу (1секунда) називається потужностями відповідних доз.