Організація поточного контролю знань студентів Денної і вечірньої форм навчання

Об’єкти поточного контролю знань студентів з дисципліни «Логістика» поділяються на обов’язкові та вибіркові. До обов’язкових належать завдання, які студенти повинні виконати обов’язково під час опанування даної дисципліни. До вибіркових належать альтернативні завдання серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів.

У поточному контролі у студентів перевіряється:

• ступінь розуміння та запам’ятовування програмного матеріалу дисципліни;

• уміння самостійно вивчати рекомендовану літературу;

• напрацювання навичок проведення розрахункових робіт;

• здатність осмислення змісту окремого розділу (теми) дисципліни;

• уміння публічно чи письмово подати програмний навчальний матеріал;

• участь і результативність в обговоренні тем дисципліни на практичних заняттях;

• виконання практичних завдань (вирішення задач) та їх результативність;

• виконання завдань для самостійного вивчення окремих питань (тем) дисципліни;

• відвідування лекцій, практичних і семінарських занять;

• участь у студентських науково-навчальних публічних представництвах.

Поточний контроль здійснюється в трьох формах:

- контроль системності та активності студентів на семінарських і практичних заняттях з програмним матеріалом дисципліни (виступи на практичних заняттях, участь в обговоренні питань певної теми, експрес-опитування (протягом 10-15 хв.); відповіді на питання викладача щодо їх суті; опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу, вирішення завдань курсу та ін.).

Згідно до навчального плану 16 г відводиться на практичні (семінарські) занняття. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент на одному занятті 5 балів. Ряд залікових оцінок в залежності від якості виконанння студентом завдань дорівнює: 5, 4, 3, 2.

«5 балів» - дав правильну і вичерпну відповідь з демонструванням знань понятійного апарату, уміння аргументувати своє ставлення до суті викладеного у відповіді; без помилок розвязав завдання.

.

«4 бали» - дав правильну і вичерпну відповідь з демонструванням знань понятійного апарату, допустив технічні помилки при розвязанні завдання.

«3 бали» - дав неповну відповідь на поставленне питання; вірно написав формули щодо вирішення завдання.

«2 бали» - не відповів на поставлені питання, зробив грубі помилки при вирішенні завдання.

Кількість балів, отриманих студетами на кожному практичному (семінарському) занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за модульні контрольні роботи, виконання завдань для самостійної роботи.

Комплексне завдання - максимальна кількість балів 10. Ряд залікових оцінок в залежності від якості виконанння студентом завдань дорівнює: 10, 5, 0.

«10 балів» - отримує студент який записав необхідні для розв’язання завдання формули з поясненням використаних символів, зробив усі розрахунки з дотриманням відповідних розмінностей та знайшов точне вирішення завдання і обґрунтував його.

«5 балів» - отримує студент який записав необхідні для розв’язання завдання формули з поясненням використаних символів, зробив усі розрахунки з дотриманням відповідних розмінностей і обґрунтував його, однак допустив технічні помилки при вирішенні завдання.

«0 балів» - отримує студент, який не записав потрібні формули, отримав неправильну відповідь або взагалі не вирішив завдання

- виконання модульних завдань. Модульний контроль здійснюється письмово за окремими частинами дисципліни. Приклади завдань наведені в «Навчально-методичному посібнику для самостійного вивчення дисципліни «Логістика» А.Г.Кальченко КНЕУ- 2005 р.

Завдання кожного модулю виконуються після вивчення відповідних тем, включених до складу модулю.

Перший модуль включає теоретичне питання та аналітичне завдання з дисципліни і має максимальну оцінку – 10 балів.

Питання та завдання оцінюється в альтернативний спосіб: правильна відповідь (рішення) – 5 балів, неправильна відповідь (рішення) – 0 балів.

Оцінка «5 балів» ставиться за умови, коли студент при виконанні:

• теоретичного завдання - дав правильну і вичерпну відповідь з демонструванням знань понятійного апарату, уміння аргументувати своє ставлення до суті викладеного у відповіді;

• розрахункового завдання – записав необхідні для розв’язання завдання формули з поясненням використаних символів, зробив усі розрахунки з дотриманням відповідних розмінностей та знайшов точне вирішення завдання.

Оцінка «0 балів» ставиться, коли студент при виконанні:

• теоретичного завдання дав неповну відповідь в детальних виразах, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не дав ніякої відповіді.

• Розрахункового завдання – не записав потрібні формули, отримав неправильну відповідь або взагалі не вирішив завдання.

Завдання другого модуля оцінюються:

• оцінку «15 балів» отримує студент, якщо він повністю розкрив сутність теми або записав необхідні для розв’язання задач формули, дав пояснення використаних символів, послідовно зробив всі необхідні розрахунки й знайшов точну відповідь, дотримавши правил визначення необхідних розмінностей.

• Оцінку «10 балів» отримує студент, якщо він повністю розкрив сутність теми або записав необхідні для розвязання задач формули, дав пояснення, послідовно зробив всі необхідні розрахунки, й знайшов точну відповідь.

• Оцінку «5 балів» отримує студент, якщо він частково розкрив сутність теми, послідовно зробив всі розрахунки, записав потрібні формули але в розрахунках зробив технічні помилки.

• Оцінка «0 балів» отримує студент, якщо він не розкрив сутність теми, не написав її взагалі або не записав потрібні формули, одержав неправильну відповідь або взагалі ухилився від розв’язання завдання.

Вибіркові об’єкти поточного контролю і їх оцінювання:

• один з трьох видів робіт за вибором студента від 0 до 10 балів:

• аналітичний огляд та критична оцінка останніх наукових публікацій;

• участь у наукових студентських конференціях;

• пошук (підбір) літературних джерел за заданою проблематикою курсу. Написання реферату.