
- •1 Поняття юридичної науки. Система юридичних наук.
- •3 Основні доктринальні тлумачення права.
- •4 Теорія держави та права як наука, її місце та роль в системі юридичних наук
- •5 Плюралізм теорій походження держави.
- •6 Право як соціальна цінність.
- •7 Об’єкт та предмет теорії держави та права
- •8 Теологічна (теократична) доктрина походження держави.
- •10 Функції теорії держави і права
- •11 Патріархальна теорія тдп
- •13 Поняття та структура методології теорії держави та права.
- •14 Договірна теорія походження держави.
- •15 Правові норми в системі соціальних норм
- •16 Співвідношення теорії держави та права та філософії права
- •17 Соціально-економічна теорія походження держави.
- •18 Поняття та основні ознаки правових норм
- •19 Психологічна теорія походження держави.
- •20 Поняття та основний зміст функцій держави
- •21 Види правових норм
- •22 Технократична теорія походження держави
- •23 Поняття та основні ознаки правової держави.
- •24 Позитивістський (нормативний) підхід
- •25 Синтетичні доктрини походження держави.
- •26 Внутрішні функції України на сучасному етапі.
- •27 Соціологічний підхід до праворозуміння
- •28 Держава та громадянське суспільство. Співвідношення.
- •29 Зовнішні функції України на сучасному етапі.
- •30 Доктрина природного права.
- •31 Держава як суб’єкт політичної системи суспільства
- •32 Поняття державного ладу та його основні елементи
- •33 Аксіологічний (ціннісний) підхід до право розуміння
- •34 Поняття та основні елементи форми держави.
- •35 Системний підхід до праворозуміння.
- •36 Право в об’єктивному значенні
- •37 Поняття та класифікація форм державного правління
- •38 Інтеграційне праворозуміння
- •39 Право в суб’єктивному значенні
- •40 Поняття та види державно-політичних режимів
- •41 Співвідношення правових та моральних норм.
- •42 Джерела та форми права
- •43 Поняття та види державно-територіального устрою.
- •44 Види форми (джерел) права.
- •45 Система права України: поняття і структура.
- •46 Суть та структура апарату публічної влади
- •47 Поняття нормативно-правового акту та його види.
- •48 Проблема розмежування галузей права України
- •49 Ознаки державного суверенітету.
- •50 Поняття та ознаки нормативно-правового договору.
- •51 Поняття правової системи
- •52 Принцип розподілу влади. Сутність та принципи
- •53 Правовий прецедент
- •54 Співвідношення системи права та правової системи
- •55 Поняття монархії та її види.
- •56 Правові принципи як джерело право
- •57 Поняття та види правовідносин.
- •58 Поняття республіки та її види. Україна як республіка
- •59 Правова доктрина як джерело права.
- •60 Суб’єкти правовідносин та їх правосуб’єктність.
- •61 Поняття демократії. Сутність та основні ознаки.
- •62 Міжнародно-правові акти як джерело права.
- •63 Об’єкти правовідносин. Поняття та структура.
- •64 Авторитарний та тоталітарний політичні режими.
- •65 Правовий звичай як джерело права
- •66 Юридичний зміст правовідносин.
- •67 Ознаки унітарної держави. Україна як унітарна держава
- •68 Систематизація нормативно-правових актів. Поняття. Види.
- •69 Поняття та ознаки правомірної поведінки
- •70 Ознаки та види федерації як територіального устрою
- •71 Метод правового регулювання. Поняття та види.
- •72 Поняття та ознаки неправомірної поведінки
- •73 Ознаки конфедерації як територіального устрою
- •74 Кодифікація законодавства. Поняття та ознаки
- •75 Поняття та основні ознаки правопорушення.
57 Поняття та види правовідносин.
Правовідносини – це специфічні суспільні відносини, що виникають на основі норм права, учасники яких є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.
Відносні — в яких реалізація суб'єктивних прав однієї особи можлива лише через виконання обов’язків іншою особою.
Абсолютні — засновані на можливості безпосереднього використання суб’єктом своїх суб’єктивних прав без втручання інших суб’єктів у сферу його діяльності.
За предметом правового регулювання поділяються на конституційні, цивільні, адміністративні, трудові,фінансові та ін.Наприклад, відносини, пов’язані з прийомом на роботу, звільненням з роботи працівника власником або уповноваженим ним органом, — це трудові правовідносини; відносини, пов’язані з укладенням угоди про надання банком кредиту фермеру — це цивільні правовідносини;
За функціональним призначенням:Регулятивні правовідносини витікають на основі юридичних дозволів і втілюються в правомірних діях суб’єктів, регулюючи відповідні суспільні відносини.Охоронні правовідносини виникають на основі юридичних заборон і є результатом вчинення суб’єктами правопорушень.Матеріально-правові правовідносини виникають на основі норм матеріального права, їх змістом є права і обов’язки сторін. Наприклад, матеріальні правовідносини виникають з приводу права на освіту, на охорону здоров’я, на особисту безпеку.Процесуально-правові правовідносини реалізують норми процесуального права і виникають на основі організаційних відносин. Вони є похідними, вторинними від норм матеріального права і встановлюють процедуру реалізації прав і обов’язків суб’єктів права, порядок вирішення юридичних справ. До них належать цивільно-процесуальні, кримінально-процесуальні, адміністративно-процесуальні, господарсько-процесуальні та інші процесуальні відносини.За часом дії розрізняють – (Довгострокові Короткострокові )
58 Поняття республіки та її види. Україна як республіка
Респу́бліка— форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими законами повноважень, існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову.
Види республік- парламентарна- склад уряду формує тільки парламент і воно підлегло тільки йому (ФРН, Італія й ін.);- президентська- глава держави (президент) самостійно (іноді з наступним схваленням верхньої палати парламенту) формує склад уряду, керує їм, визначає його політикові (США, Іран, Ірак і ін.);- змішана (президентсько-парламентська або парламентсько-президентська, іноді в юридичній літературі замість терміна «змішана» використається термін «напівпрезидентська»)- пропонований президентом склад уряду (прем'єр-міністр і ін.) підлягають обов'язковому затвердженню всім парламентом (Франція, Фінляндія й ін.);
За формою правління Україна є республікою . Її головною ознакою, на відміну від монархії, є виборність і змінюваність глави держави. До інших ознак слід віднести: відмова від здійснення державної влади на підставі спадкування; утворення державних органів на основі поєднання інтересів державної влади та непорушності громадянських свобод; формування цих органів шляхом вільних виборів на обмежений строк дії, визначений Конституцією.
змішана форма правління - Україна. Специфіка напівпрезидентської республіки в Україні полягає у тому, що Конституція передбачає міцну президентську владу у поєднанні з окремими рисами парламентської республіки, зокрема надання згоди парламентом на призначення Президентом Прем'єр-міністра України, здійснення контролю за діяльністю уряду.
Сполучення двох форм правління спостерігається також у порядку обрання Президента: він обирається загальним голосуванням, що характерно для президентської форми, на відміну від парламентської, за якої Президент обирається парламентом.
По-друге, Президента Конституцією України наділено повноваженнями, які дозволяють йому діяти незалежно від будь-якої влади.
По-третє, поряд з Президентом діє Уряд України, який лише певною мірою відповідальний перед парламентом (у цьому відмінність напівпрезидентської форми правління від президентської).