- •1 Поняття юридичної науки. Система юридичних наук.
- •3 Основні доктринальні тлумачення права.
- •4 Теорія держави та права як наука, її місце та роль в системі юридичних наук
- •5 Плюралізм теорій походження держави.
- •6 Право як соціальна цінність.
- •7 Об’єкт та предмет теорії держави та права
- •8 Теологічна (теократична) доктрина походження держави.
- •10 Функції теорії держави і права
- •11 Патріархальна теорія тдп
- •13 Поняття та структура методології теорії держави та права.
- •14 Договірна теорія походження держави.
- •15 Правові норми в системі соціальних норм
- •16 Співвідношення теорії держави та права та філософії права
- •17 Соціально-економічна теорія походження держави.
- •18 Поняття та основні ознаки правових норм
- •19 Психологічна теорія походження держави.
- •20 Поняття та основний зміст функцій держави
- •21 Види правових норм
- •22 Технократична теорія походження держави
- •23 Поняття та основні ознаки правової держави.
- •24 Позитивістський (нормативний) підхід
- •25 Синтетичні доктрини походження держави.
- •26 Внутрішні функції України на сучасному етапі.
- •27 Соціологічний підхід до праворозуміння
- •28 Держава та громадянське суспільство. Співвідношення.
- •29 Зовнішні функції України на сучасному етапі.
- •30 Доктрина природного права.
- •31 Держава як суб’єкт політичної системи суспільства
- •32 Поняття державного ладу та його основні елементи
- •33 Аксіологічний (ціннісний) підхід до право розуміння
- •34 Поняття та основні елементи форми держави.
- •35 Системний підхід до праворозуміння.
- •36 Право в об’єктивному значенні
- •37 Поняття та класифікація форм державного правління
- •38 Інтеграційне праворозуміння
- •39 Право в суб’єктивному значенні
- •40 Поняття та види державно-політичних режимів
- •41 Співвідношення правових та моральних норм.
- •42 Джерела та форми права
- •43 Поняття та види державно-територіального устрою.
- •44 Види форми (джерел) права.
- •45 Система права України: поняття і структура.
- •46 Суть та структура апарату публічної влади
- •47 Поняття нормативно-правового акту та його види.
- •48 Проблема розмежування галузей права України
- •49 Ознаки державного суверенітету.
- •50 Поняття та ознаки нормативно-правового договору.
- •51 Поняття правової системи
- •52 Принцип розподілу влади. Сутність та принципи
- •53 Правовий прецедент
- •54 Співвідношення системи права та правової системи
- •55 Поняття монархії та її види.
- •56 Правові принципи як джерело право
- •57 Поняття та види правовідносин.
- •58 Поняття республіки та її види. Україна як республіка
- •59 Правова доктрина як джерело права.
- •60 Суб’єкти правовідносин та їх правосуб’єктність.
- •61 Поняття демократії. Сутність та основні ознаки.
- •62 Міжнародно-правові акти як джерело права.
- •63 Об’єкти правовідносин. Поняття та структура.
- •64 Авторитарний та тоталітарний політичні режими.
- •65 Правовий звичай як джерело права
- •66 Юридичний зміст правовідносин.
- •67 Ознаки унітарної держави. Україна як унітарна держава
- •68 Систематизація нормативно-правових актів. Поняття. Види.
- •69 Поняття та ознаки правомірної поведінки
- •70 Ознаки та види федерації як територіального устрою
- •71 Метод правового регулювання. Поняття та види.
- •72 Поняття та ознаки неправомірної поведінки
- •73 Ознаки конфедерації як територіального устрою
- •74 Кодифікація законодавства. Поняття та ознаки
- •75 Поняття та основні ознаки правопорушення.
44 Види форми (джерел) права.
Джерело права — це ті форми, в яких закріплюються загальнообов'язкові правила поведінки, тобто правові норми, які, власне, складають об'єктивне юридичне право. Тобто, під джерелами права слід розуміти форми об'єктивізації правових норм, акти уповноважених суб'єктів права, що є формою вираження і закріплення правових норм і принципів, різноманітні юридичні тексти, правова і політична свідомість суб'єктів нормотворчості, тощо.
Розрізняють внутрішню і зовнішні форми (джерела)права. Під внутрішньою формою розуміють спосіб його структурної організації та взаємодії складових елементів у межах системи права, яка в свою чергу поділяється на галузі, підгалузі, інститути та окремі норми. Зовнішні форми іноді називають джерелами права, в яких воно забезпечує своє офіційне існування.(правовий звичай,правовий прецедент, нормативний договір, нормативно – правовий акт, міжнародно - правові акти)
Нормативно-правовий акт - це вихідний, як правило, від компетентного органа держави акт-документ, що містить норми права.
Нормативно-правовий договір - це добровільна угода двох і більше сторін, що містить норми права
Правовий звичай - це санкціонований державою звичай, що здобуває в чинність цього загальнообов'язкове значення.
Правовий прецедент - це рішення державного органа (судового, адміністративного) по конкретній юридичній справі, що являє загальнообов'язковий приклад рішення наступних аналогічних справ
45 Система права України: поняття і структура.
Система права – належним чином взаємоузгодженні та груповані принципи та норми позитивного права.
Ознаки системи права:
Зумовлена суспільними відносинами, що реально існують.
Має об’єктивний характер, бо утворюється відповідно до потреб суспільства.
Первинним елементом є норми права.
Норми права взаємоузгоджуються та не діють ізольовано одна одна від одної
Норми права групуються в певній системі утворення – інститути та галузі права.
Має галузеву структуру.
Характеризується цілісністю та стабільністю.
Може змінювати внутрішню організацію, реагуючи на потреби суспільства.
Структура системи права – це зумовлена станом та характером суспільних відносин внутрішня будова системи права, яка виражає єдність, узгодженість норм та принципів права, а також їх з групування в інститути, галузі та інші системні утворення.
46 Суть та структура апарату публічної влади
Апарат публічної влади існує й функціонує за рахунок податків з населення і призначений для того, щоб діяти у суспільних інтересах. Але апарат, і перш за все його керівництво відображають інтереси суспільства так, як вони їх розуміють. Точніше, в умовах демократії апарат лише під тиском громадського суспільства відображає реальні інтереси більшості соціальних груп, а в умовах авторитаризму правителі особисто визначають, у чому полягають інтереси й потреби суспільства.
Публічна влада виступає у двох формах: 1) державна влада,
2) влада місцевого самоврядування (муніципальна влада). Для обох форм публічної влади притаманна низка спільних ознак:– спрямованість на виконання суспільних завдань і функцій;– інституційний характер, тобто функціонування через відповідні публічні інститути (органи публічної влади);– легітимність;– відособленість апарату, що здійснює цю владу, від населення;– об’єднання підвладних за територіальною ознакою;– загальність, тобто охоплення владою всіх осіб на відповідній території;