32 Поняття державного ладу та його основні елементи

Державний лад — форма політичного устрою країни або держави. Система відносин суспільних та політичних інститутів — класів, прошарків, партій. Ієрархічна структура державної політичної влади — парламент (законодавча влада), уряд (виконавча влада), суд (судова влада), суспільні організації. Державний устрій України - це її територіальна організація, яка характеризується певною формою конституційно-правових відносин між державою в цілому та її складовими частинами. Державний устрій (лад) України включає такі складові: форму держави та її конституційне закріплення; характеристику України як демократичної держави; визначення України як суверенної незалежної держави; конституційне закріплення України як правової держави;характеристику України як соціальної держави.

33 Аксіологічний (ціннісний) підхід до право розуміння

Ідеологічний (аксіологічний), або природно-правовий: вихідна форма буття права — громадська свідомість; право — не тексти закону, а система ідей (понять) про загальнообов'язкові норми, права, обов'язки, заборони, природні умови їх виникнення та реалізації, порядок і форми захисту, яка є у громадській свідомості та орієнтована на моральні цінності. При такому підході право і закон розмежовуються, першість віддається праву як нормативно закріпленій справедливості, а закон розглядається як його форма, покликана відповідати праву як його змісту.

34 Поняття та основні елементи форми держави.

Форма держави – це її устрій, який проявляється в характері політичних відносин громадян між собою, громадян і держави в процесі здійснення нею управління суспільними справами; сукупність способів організації, устрою і здійснення державної влади, що виражають її сукупність. Елементи форми держави: 1. форма правління відображає способи утворення та організації державної влади. Основними формами правління є монархія (абсолютна, обмежена) і республіка (президентська, парламентська, змішана). 2. форма державного устрою – це зовнішнє оформлення держави в просторових межах, способи організації державної влади на певній території, взаємозв’язок органів держави та її окремих частин між собою. Згідно з цим держави можуть бути унітарні (прості) та федеративні (складні). 3. політичний режим – сукупність прийомів і методів реалізації державної влади, яка характеризується якісною і кількісною мірою участі народу, націй, верств, соціальних груп й окремих громадян в її здійсненні. Політичний режим можна поділити на демократичний та антидемократичний (авторитарний, тоталітарний).

35 Системний підхід до праворозуміння.

Системному підходу відповідає відображення правової дійсності як системи (сукупності) правових явищ, що певним чином пов´язані й утворюють єдине ціле — правову систему. Статичний аспект її становлять норми права, правовідносини, суб´єкти права, правопорядок тощо, а динамічний — правотворчість, реалізація норм права, їх застосування, правове мислення та інші правові процеси.

36 Право в об’єктивному значенні

Об’єктивне право – нормативний регулятор, який є системою загальнообов’язкових, формально визначених норм, що служать критерієм правомірносі чи неправомірності поведінки особи, юридичною основою, на підставі якої визначається наявність або відсутність у особи юридичних прав та обов’язків.

Об'єктивність права визначається тим, що воно:

— не залежить від волі та свідомості суб'єкта права;

— не належить йому.

Формою виразу об'єктивного права є законодавство; правові звичаї; юридичні прецеденти; нормативні договори певної держави.