1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання-пісні І. Карабиця «Пісня на добро».

2. Актуалізація опорних знань учнів.

• Які почуття викликала у вас музика початку уроку? На який діалог вона вас налаштувала?

• Чи нагадує щойно прослухана музика музику попереднього уроку?

(Звучить фрагмент Шостої симфонії П. Чайковського.)

— Що ви можете сказати про цей музичний твір та його автора?

Композитора П. Чайковського вважали видатним диригентом. Симфонічні концерти під його керівництвом Із тріумфом проходи­ли в Берліні, Парижі, Лондоні, Америці.

Уявіть, що кожен із вас — диригент. Спробуйте рухами ру­ки передати характер музики «Патетичної» симфонії П. Чайков­ського.

• Чим збагатили ви себе, ведучи діалог із Чайковським?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми будемо вести новий і цікавий діалог із нашим су­часником, українським композитором Євгеном Станковичем. Про нього нам розповість наш музикознавець.

4. Розповідь музикознавця.

Євген Станкович — один із найвідоміших сучасних україн­ських композиторів, музичний діяч, педагог, народний артист України, лауреат міжнародних конкурсів та Державної премії імені Т. Г. Шевченка.

Народився Євген Станкович у 1942 році в місті Свалява на За­карпатті в родині вчителів. Музичну освіту здобував спочатку в Ужгородському музичному училищі, а потім у Київській консер­ваторії. Його вчителями були Б. Лятошинський, С. Людкевич та М. Скорик.

У творчому доробку Євгена Станковича — різноманітні жан­рові музичні твори: фольк-опера «Цвіт папороті» (єдина фольк-опера в українській музиці), балети «Ольга», «Прометей», «Ніч перед Різдвом», фольк-балет «Майська ніч», ораторія «Чорна елегія» (про чорнобильську трагедію), кантата, музика для сим­фонічного оркестру різних жанрів, інструментальна, камерно- інструментальна музика, хори, вокальні твори, дитячі п'єси, му­зика до 70-ти кінофільмів.

Для творчого стилю композитору Є. Станковича характерно:

• врівноваженість образних засобів виразності;

• переплетіння національних і світових традицій;

• звернення до мови неофольклоризму.

Звернімося до словника

Неофольклоризм — оновлення засобів композиції в європейській музиці кінця XX ст. шляхом використання фольклорних джерел.

Євген Станкович упродовж тривалого часу очолював Спілку композиторів Укра­їни та кафедру композиції в національній академії України. Сьогодні Євген Станко­вич проживає в Канаді, у місті Вінніпег, де співпрацює з одним із кращих симфо­нічних оркестрів Америки.

5. Слухання пррлогу з балету «Ольга» є. Станковича.

а) Слово вчителя про історію створеннябалету.

Розгляньте уважно репродукцію-фото «Пам'ятник княгині Ользі у Києві».

Створення балету «Ольга» збіглося з визначною ювілейною да­тою — 1500-річчям заснування Києва. Інтерес до образу княгині Ольги, дружини князя Ігоря, був зумовлений прагненням компо­зитора розкрити характер цієї видатної особистості.

Балет побудований на літописній основі. Відтворюючи істо­ричні події, героїзм, стійкість народу, композитор використо­вує поєднання стихії старовинних шарів фольклору з різноманіт­ними технологічними засобами XX ст. Це яскраво проявляється у симфонічному пролозі до балету, в якому наявні риси «портре­та» Русі.

• Якими є образний зміст, характер прологу?

• Що є характерним для засобів виразності, які використав композитор для створення музичного образу?

б) Слухання Триптиху для скрип­ки і фортепіано «На Верховині»Є. Станковича.

• Які враження справив на вас Триптих для скрипки і фортепіано?

• У чому полягають особливості образного змісту, характеру його музи­ки?

• Чи відчувається у творі вплив фольклору, звернення до інтонацій на­родних пісень?

• Які живописні картини виникли у вашій уяві? Із чим вони пов'язані?

в) Розгляд репродукції картини художника С. Мальчицького«Верховина влітку».

• Чи співзвучна вона музичним творам Є. Станковича?

6. Гра «Композитор».

Якщо ви вже усвідомили, що таке неофольклоризм, то спро­буйте, прочитавши слова поета Юрія Рибчинського, створити свою мелодію в цьому напрямку:

Яблунева, солов'їна, в моїм серці Україна,

В моїм серці сонячний Дніпро.

Щира, світла, промениста хай усіх єднає пісня,

Хай лунає людям на добро!

(Демонстрація імпровізацій учнями.)

7. Гра «Послухайте та порівняйте».

Послухайте пісню композитора І. Карабиця, у якій викори­стані слова Юрія Рибчинського, та порівняйте її зі своєю мелодією. (Слуханняпісні «Надобро».)

— Що оспівано в цій пісні? Які почуття вона викликає?

8. Розучування «Пісні на добро» І. Карабиця на слова Ю. Рибчинського.

При розучуванні пісні слід звернути увагу на пісенність купле­тів та танцювальність приспіву, ритмічні особливості (нота з крап­кою, синкопа), широкий діапазон мелодії, рух мелодії вгору та вниз, окремі широкі стрибки мелодії, високу співацьку позицію.

9. Підсумок уроку.

Запитання до учнів.

• Які музичні твори вас найбільше вразили на сьогоднішньому уроці?

• Яка тематична основа балету «Ольга»?

• Чи вдався у нас діалог із композитором Є. Станковичем? Яким є ваше враження від цього спілкування?

• Порівняйте «Пісню на добро» І. Карабиця з музичними тво­рами Є. Станковича. Що об'єднує ці музичні твори?

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.