1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Токати і фуги ре мінор» Й. С. Баха.

2. Актуалізація музичного досвіду учнів.

• Яка музика прозвучала на початку нашого уроку?

• Який образний зміст, характер має ця музика?

• Чим близька людині XXI ст. музика Й. С. Баха?

• У якому жанрі — академічному (серйозному) чи розважаль­ному, «легкому» — написана «Токата і фуга ре мінор»?

3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.

• Чим можна пояснити інтерес сучасних митців до творчості майстрів минулих епох, творчості Й. С. Баха?

• Які твори мистецтва ви можете згадати?

— Чи знайомі вам ці рядки російського поета Миколи Ушакова:

«Нам любий Бах...

Та як про це сказать?

Не те, щоб нині музики не стало,

Але такого чистого кристалу

Не дарувала неба благодать...»?

Бразильський композитор Ейтор Вілла-Лобос був одним із тих, хто у своїй творчості передав глибоку любов і шану до музики ви­датного композитора Й. С. Баха.

4. Слухання арії з «Бразильської бахіани № 5» композитора

Е. Вілла-Лобоса.

а) Повідомлення вчителя або учня - «музикознавця».

Бразильський композитор, диригент, гітарист і музичний Ді­яч XX ст. Ейтор Вілла-Лобос є засновником національної кла­сики Бразилії, Бразильської музичної академії та її перший президент,

Народився композитор у 1887 році в Ріо-де-Жанейро, столиці Бразилії.

(Звернення до фотознімка «Ріо-де-Жанейро, столиця Бра­зилії».)

Першим учителем музики Ейтора був його батько, який почав навчати сина гри на віолончелі із шести років. А вже в 16 років Ей­тор здійснив самостійну подорож Бразилією, записуючи народні пісні та виконуючи власні в супроводі гітари. Це сприяло розкві­ту його власної різножанрової творчості на основі народного фоль­клору й класичних традицій.

Серед творів Е. Вілла-Лобоса — кілька опер, 15 дитячих балетів та інших оркестрових жанрів, інструментальна, вокально-інструментальна музика, пісні, аранжування творів И. С. Ба­ха, С. Рахманінова для хору, оркестру, обробки народних пісень тощо.

Вілла-Лобос обожнював музику Баха. Він знав і міг вико­нати кожний його жанр й у своїх оригінальних композиціях не лише використав певні прийоми та інтонаційні риси творчо­сті німецького майстра, а й зазначив ім'я Баха в назві циклу — «бахіана».

У 1940-х роках після двох поїздок до Європи Вілла-Лобос ство­рив новий цикл із п'яти «Бразильських бахіан» — сюїт для різно­го складу виконавців. Тими творами Вілла-Лобос хотів передусімуклонитися імені й творчості Баха — неперевершеного зразка для композиторів усіх часів і народів.

б) Слухання арії з «Бразильської бахіани № 5» Вілла-Лобоса.

• Які враження справила на вас музика Е. Вілла-Лобоса?

• Який характер музики, особливості будови арії?

• Що характерно для звучання мелодії арії?

Виконайте фрагмент арії як вокаліз.

Що нагадує акомпанемент до мелодії цього твору?

• Яку атмосферу він створює?

Два такти вступу (віолончелі ріzzісаtо) імітують гітарний су­провід, створюють атмосферу серенади.

На фоні супроводу лунає вокаліз мрійливого ліричного харак­теру, що згодом переростає в нову мелодію у стилі старовинних пісень.

Російська поетеса Анна Ахматова, почувши цю арію у вико­нанні відомої співачки Галини Вишневської, написала вірш (див. «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко та інші), с. 23).

• Які враження справила на вас ця музика і як би ви змогли виразити їх — малюнком чи поетичними рядками?

• Чому композитор назвав свій твір «Бразильська бахіана»?

Арія з «Бразильської бахіани № 5» — одна із перлин світової

музичної класики. Музика арії (дует жіночого голосу й віолончелі) сповнена любові до прекрасного в житті, до вічних людських цін­ностей, що не підвладні часові.

Бахівські глибини втіленої думки та поліфонічність викладу поєднуються в «бахіанах» Вілла-Лобоса з інтонаціями бразиль­ського фольклору — елементами танцювальності та пристрасним, відвертим і «нетерплячим» вираженням почуттів.

• У якому жанрі музичного мистецтва написана арія: акаде­мічному (серйозному) чи розважальному (легкому)?

• Яке значення має творчість Е. Вілла-Лобоса для розвитку як національної, так і світової музичної культури?

«Вілла-Лобос залишиться однією з видатних постатей сучасної йому музики та найбільшою гордістю країни, що його народила» (П. Казальс, іспанський віолончеліст, педагог і диригент).

У музиці Вілла-Лобоса узагальнено його блискучі знання бра­зильського фольклору, в якому поєднались елементи індіанської, африканської, а також іспано-португальської та інших європей­ських музичних культур.

Думаючи про майбутнє Бразилії, її культуру, Вілла-Лобос за­провадив обов'язкове вивчення музики в школах Бразилії і склав для цього навчальну програму, що ґрунтувалася на багатій наці­ональній музичній культурі. Він написав посібники для хорових колективів, організовував грандіозні концерти під відкритим не­бом, збираючи дитячі хори кількістю до 44 тисяч.