3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

У II семестрі ми будемо розглядати тему «Музика в діалозі із сучасністю», яка допоможе нам збагнути взаємозв'язки музично­го мистецтва та сучасного життя.

Знайомлячись із творчістю композитора Дж. Верді, ми будемо розглядати її не лише в контексті певної епохи чи стилю, а й усього, процесу розвитку музичного мистецтва.

На наших уроках ви не тільки слухатимете музику, але й бра­тимете і безпосередню участь у діалозі музики із сучасністю.

Дж. Верді написав 26 опер із неповторними сюжетами та ху­дожніми образами. Такі оперні шедеври, як «Трубадур», «Отелло», «Травіата», «Аїда», «Ріголетто», і в наш час не сходять зі сцен оперних театрів усього світу, радують справжніх шанувальників музики.

Крім оперних творів, до творчого доробку Верді належить Реквієм, кантата «Гімн націй», хорові, вокальні, вокально-симфонічні та інструментальні твори.

Сьогодні ми познайомимось з одним із фрагментів опери «Ріго­летто», в основу якої покладено сюжет драми французького пись­менника Віктора Гюго «Король бавиться». В опері дія перенесе­на з Франції до Італії, а одного з головних героїв драми — короля Франциска І замінив герцог Мантуанський.

4. Слухання пісеньки герцога з опери «Ріголетто» Дж. Верді.

— У чому полягають особливості пісеньки герцога? Яким є її характер? Спробуйте виконати пісеньку з текстом або як вокаліз,

(Виконання фрагмента пісеньки герцога як вокаліз або з текстом.)

Характеризуючи герцога, компози­тор застосовує гротескний прийом, «наго­родивши» його легкою, зовні привабливою пісенно-танцювальною мелодією. «Пісень­ка може бути твором мистецтва тією самою мірою, що й великий оперний фінал, якщо в пісеньці є щирий настрій»,— писав Джузеппе Верді.

У такий спосіб Верді висвітлив та увираз­нив такі його риси, як бездушність, жадобу до розваг та задоволення низьких інстинк­тів, владолюбство й відсутність благород­ства. Причому це втілення зла проявляється не у звичному для мистецтва образі жорстокості та варварства, а в демонстрації легковажного й бездумного ставлення до життя.

5. Слухання фіналу опери «Ріголетто» Дж. Верді.

• У чому полягають особливості фінальної сцени опери?

• Яку роль відіграє звучання пісеньки Герцога у фіналі?

• Як показано зіткнення основних образів опери?

А тепер послухаймо наших музикознавців.

6. Розповідь музикознавців про життєвий і творчий шлях

композитора Дж. Верді.

Джузеппе Верді народився у 1813 році в невеличкому селі Ронколе провінції Парма.

Його батько займався торгівлею і був великим прихильником музики. Джузеппе почав займатися музикою в місцевого орга­ніста.

Мрія про вступ до Міланської консерваторії обернулася гірким розчаруванням — його не прийняли на навчання через « відсутність музичних здібностей». Згодом ця консервато­рія змагалася за право називатися його ім'ям.

Музичну освіту Верді здобув приватними уроками. Його наполегливість зробила свою справу. Він працював диригентом, органістом, виконував одночасно обов'язки різних музи­кантів, писав музичні твори.

Свого часу Верді побував у Росії, у Петер­бурзькому оперному театрі, для якого написав оперу «Сила долі».

Коли він помер на 88 році життя, в Італії бу­ло оголошено національну жалобу.

Основою творчості Дж. Верді була опера. Він створив 26 опер, які майже всі належать до найкращих здобутків світового мисте­цтва. Найвідоміші з них: «Аїда», «Отелло», «Дон Карлос», «Бал-маскарад», «Травіата», «Ріголетто» тощо. Мелодії його опер стали такими ж популярними, як і народні пісні.

Верді називали «маестро італійської революції», його опери були прапором боротьби проти австрійського гніту, а постановки супроводжувалися політичними демонстраціями.

Творчість Дж. Верді є часом розквіту італійської опери, а сам композитор — генієм італійської опери.