1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагментів із опе­ри «Кармен» Ж. Бізе.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

— Що нагадала вам музика початку уроку?

• Які почуття вона у вас викликала?

• Який з образів опери «Кармен» вам ближчий?

• Який із фрагментів «Кармен-сюїти», ви хотіли б послухати ще раз?

(Слухання фрагментів сюїти за бажанням.)

• Чи зустрічалася вам, музика подібного сюжету та музичних образів до того, як ви почули оперу «Кармен» ?

• Якими національними інтонаціями пройнята опера?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Інтонації народного мистецтва будуть звучати сьогодні в одно­му із творів українського композитора Левка Ревуцького.

Ми вже розглядали непідвладні впливові часу симфонії Л. Бетховена з їхніми героїкою, мужністю, драматизмом; симфо­нії П. Чайковського — світлі, драматичні, піднесені й святкові симфонії М. Глінки, Д. Шостаковича, В. Моцарта.

На цьому уроці ми познайомимося з неповторним світом обра­зів, утілених у Другій симфонії Л. Ревуцького.

Кожний такт симфонії овіяний ароматом української народної пісні, свіжі пагони якої проростають у симфонічному розвитку.

4. Слухання Симфонії № 2 (III частини) л. Ревуцького.

а) Слово вчителя.

Сьогодні ми розглянемо Другу симфонію Левка Ревуцького, історію її створення, особ­ливості III частини.

Минулого року ми познайомилися з І ча­стиною цього видатного твору — першого зраз­ка класичної симфонії в українській музиці XX ст.

Симфонію № 2 Лев Ревуцький написав у 1927 р., а в 1940 р.— здійснив її другу редак­цію, у якій її виконують дотепер. Слід сказа­ти, що цей твір позначений прямим запози­ченням тематичного матеріалу з українського Л. Ревуцький фольклору (такими були умови конкурсу на кращий симфонічний твір, у якому симфонія брала участь і пере­могла).

• Згадайте, на яких народних мелодіях створена І частина Другої симфонії?

(У разі потреби вчитель демонструє фрагменти інтонацій І частини.)

б) Слухання Другої симфонії (III частини).

• Які ваші враження від звучання III частини твору?

Яка з народних мелодій лежить в основі її головної теми?

Учитель. У фіналі тричастинноїСимфонії № 2 використано теми двох українських народних пісень: «А ми просо сіяли» та «При долині мак». .

Познайомтесь з однією із тем.

• Як проходить її розвиток?

• Які музичні інструменти використав композитор у цій ча­стині?

• З якою народною піснею пов'язана побічна тема твору?

• Якого характеру набуває народна пісня в симфонії?

• Як співвідносяться між собою образи головної та побічної тем твору: вони конфліктують чи доповнюють одна одну?

• Що стверджує фінальний розділ III частини симфонії?

Сонатна форма фіналу створена yа двох народних темах, які

інтонаційно та за характером близькі між собою, а також спорід­нені з темою головної партії І частини твору.

Образи головної та побічної партій уже в експозиції не кон­фліктують між собою, а доповнюють один одного, розвиваючись спільно. Із перших звуків III частина симфонії змальовує карти­ну урочистого масового народного свята, сповненого веселощів та піднесення.

Чи співзвучні подані нижче поетичні рядки поета М. Риль­ського музиці симфонії?

Слава сонцю молодому

В світоносній вишині.

Слава першим хвилям грому,

Слава птиці й звірині.

Розучування пісні «Моя стежина» (першого куплету) композитора П. Майбороди на слова А. Малишка.

Учитель. У кожного з нас є свої символи дитинства, рідної оселі та свої стежки, по яких ми йдемо додому. Поет О. Дерев'янко написав такі рядки:

Розлогі клени. Мама і калина —

Незгасні образи мого життя...

Спішу до них.по стомленій стежині,

Що сонячно сміється, мов дитя.

• Що ви можете сказати про стежки свого дитинства?

До стежини як символу дитинства звертаються у пісні «Моя стежина» поет Андрій Малишко та композитор Платон Майборода.

Платон Майборода — видатний український композитор і му­зичний діяч XX століття, народний артист і заслужений діяч ми­стецтв України, лауреат державних премій, учень Левка Ревуць­кого. Створена на вірші Андрія Малишка пісня. «Моя стежина» є насправді одним із шедеврів української професійної пісенної творчості.

6. Гра «Композитор».

Уявіть, що кожен із вас — композитор. Спробуйте створити ме­лодію на текст:

Де ти, моя стежино,

Де ти, моя стежино.

Ота стежина в нашім краї

Одним-одна, одним-одна біля воріт.

7. Слухання пісні П. Майбороди «Моя стежина».

Запитання до учнів після слухання пісні: .

— Які почуттявикликала у вас ця пісня?

• Який образний зміст вона втілює?

8. Розучування першого куплету пісні з опорою на нотний запис.

Розучуючи пісню, слід звернути увагу на ритмічний рисунок та особливості мелодичної лінії.

• Які пісні подібної тематики ви можете згадати та ви­конати?

(У разі потреби учитель звертає увагу учнів на певні пісні, на­граючи їхні фрагменти.)

• 9. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

1. Якими є ваші враження від музики уроку?

2. До якого з жанрів — академічного чи розважального — на­лежать музичні твори сьогоднішнього уроку?

3. За яким принципом драматургічного розвитку побудована III частина Симфонії №. 2 Л. Ревуцького?

«Ця симфонія напоєна широкою пісенністю, лірично схви­льована, образно багата, ніби розповідає про Україну голо­сом її рідного народу».

(У разі потреби можуть стати в нагоді фрагменти книги Г. Кисельова «Л. М. Ревуцький».)

4. Які ще твори, зокрема пісні Платона Майбороди, ви знаєте? Чим особлива творчість цього композитора?

5. Чи поширюється ваш вибір на твори української класики, зокрема пісенної?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.