5.Фантастичні об»єкти на картах періоду античності.

1. Легенда про Атлантиду. Відомв держава з «Діалогів» Платона. А також Геродота, Диодора Сицилийского, Посидония, Страбона, Прокла. Свідчення філософів невизначені – за словами Платона, острів знаходився на захід від Геркулесових стовпів, павпроти гір Атланту. Під час сильного землетрусу острів поглинуло море за один день, разом зі своїми жителями. Платон вказує час катастрофи – близько 9-ти тисяч років тому. На сучасному етапі деякі дослідники вважають, що мається на увазі ні що інше, як Крито-Мікенська цивілізація. У «Священному літописі» Евгемера згадується острів Панхайя; «Держава Сонця» у Ямбула – ці об»єкти знаходяться за авторами, десь на південь від Аравії серед вод Індійського океану ( за своїми природними умовами відповідають островам Мадагаскар та Цейлон). Острів Тапробан за Плінієм – знаходився десь за Карманією. Тут як і на острові Сонця справедливий соціальний лад, люди живуть у мирі й злагоді і немає бідних та рабів. Такий факт. Як вигадування географічних об»єктів античними мислителями, можна пояснити наступним чином. Більшість із вищезгаданих філософів античності були незадоволеними тими реаліями, в яеих вони жили. Вигадуючи ідеальні суспільства на неіснуючих географічних об’єктах, вони ніби докоряли сучасникам за недосконалий суспільно-політичний устрій.

6.Картографія Давнього Риму.

Використовували карти у військових та адміністративних цілях. Економічне й політичне життя Риму багато в чому залежало від транспортних зв’язків з віддаленими провінціями та сусідніми країнами. Однією із найвідоміших карт, які дійшли до нашого часу є Пейтінгерова таблиця ( знайдена в 1507 р. в Аусбурі і названа іменем її першого власника). Її довжина 7 метрів, а ширина – 30 см. На ній зображені Римська імперія та інші відомі тоді країни від Британських островів до гирла Гангу включно. На ній міста, укріплення, стоянки римських легіонів. Сітка доріг, ліси, гори, ріки та озера. Слід зазначити, що карта має зжатий вигляд (з півночі на південь). Цікавим є виготовлений на мраморі детальний план Риму, що має розмір 16*13м. Виготовлений він був за імператора Септимія Севера (193 – 211 рр.).

7.Вплив на розвиток картографії морських плавань доби античності.

В античності здійснювалися морські подорожі по Еритрейському морю та Індійському океану. Один із найдавніших мореплавців – Скілак із Каріанди описав Суецький канал. А також «Внутрішнє море» - тобто Середземне і Чорне моря. Також ним були привезені відомості про північну частину Індії. Про це нам повідомляє Геродот. Плавання Евдокса із Індії в Іран описував Страбон, хоча й не довіряв цим відомостям. Про це він пише у своїй «Географії». Грецький історик Полібій розповідає про Карфагенського царя Ганнона, який здійснив плавання вздовж берегів західної Африки. Пліній у «Природній історії» описує плавання Полібія до Африки. Ще можна перерахувати багато плавань. Які були здійснені античними мореплавцями в різні періоди, але можна з впевненістю зазначити, що всі мандрівки морем, які були зафіксовані різними авторами давали цінну інформацію про розміщення тих чи інших країн. А також відомості про рослинний і тваринний світ, клімат, суспільно-політичний устрій, корисні копалини, дорогоцінні метали та ін. Здійснювані морські подорожі розширювали уявлення людей про світобудову, уявлення про землю і збагачували людський досвід загалом.