Парламент і парламентаризм в зарубіжних країнах

1. Загальна характеристика інституту парламенту.

2. Порядок формування парламенту і статус парламенту.

3. Структура і вн. побудова парламенту.

4. Компетенція парламентів.

5. Парламентська процедура і законодавчий процес.

-1-

Парламент – це представницький орган, бо його обирає народ.

Парламент займає 1 місце серед держ. органів.

Вперше парламет було закріпленно в США.

Різновид Парламенту:

1. Стародавні парламенти в 930 в Ісландії.

2. Класичні – утворені після перемог буржуазної революції.

3. Сучасні парламенти – утв. після II світової війни, після розвалу СРСР.

Моделі парламентів:

1. З президентською формою правління,особисто неможливо розпустити жодну з палат парламентту.

2. Парламень в парламетських республіках, можуть впливати на виконавчу владу, але парламент може бути розпущений президентом.

3. Для країн із змішаною формою правління, парламент може обмежено втручатися в діяльність уряду, президент обмежено може розпустити парламент.

4. Парламент радянського зразка ( Вєтнам, Куба, КНДР, КНР) Особливість:

• Ці парламети ніяких питань не вирішують, функція – формально закріпити рішення партії.

5. Парламенти, які існують в монархіях ( абсолютно дуалістичних):

– вони не виборні;

• вони не мають влади, носять консультативний характер.

Парламентаризм – це така організація влади в державі при якій парламент побудований на дем. Засадах, володіє не тільки юр. статусом, ай реальними повноваженнями, тобто парламент реально діючий.

-2-

Формування парламенту:

1. Більшість парламенту обирається народом.

2. В деяких країнах монарх може призначити певну кількість депутатів.

Є 5 способів формування парламенту:

1. Прямі вибори;

2. Непрямі, або багатоступневі вибори.

3. Шляхом призначення ( Таїланд, Ямайка).

4.На змішаній основі ( частина обирають, частина у спадок).

5. Палата Лордів

Найбільший парламент КНР =3000осіб.

Найменший парламет – Андора =20 депутатів.

Правове становище депутата:

Депутата з лат. = уповноважений, представник нації.

У депутата є:

1. Вільний мандат:

- його не можна позбавити ( крім передбаченого в законі).

- депутат не може займатися іншими видами діяльності.

2. Індемнітет – ( з лат. Безвтратність) скл. З:

1. Депутат не несе відповідальності за свої висловлювання.

2) Депутат не несе відповідальність за свою депутатську діяльність після складання повноважень.

3) Винагорода депутату, держава виплачує депутату за деп. Діяльність.

3. Імунітет ( з лат. Звільнення).

Припинення депутатських повноважень

1. Припинення повноважень представницьких органів.

2. Депутат добровільно відмовляється від мандата.

3. У зв’язку з позбавленням депутата:

• кримінальна справа;

• вихід з партії;

• дисциплінарна відповідальність ( тимчасово 2 місяці).

-3-

Структура парламенту:

1. Кількість палат.

1. Однопалатні ( Україна)$

2. Двопалатні ( Великобританія, США).

2. Парламентські фракції ( лише в нижній палаті).

Узгоджувальна рада.

В МК – є парламентська партія ( є батоги).

III. Голова парламенту – «спікер»- з англ. Оратор:

1. Одноосібний голова парламенту ( 1 голова, 2 віце – спікера);

2. Колегіальні органи ( Президія, Орг. Комітет – Чехія).

3. Є голова, а у голови є колегіальний орган ( Австрія).

IV.Постійні комісії і комітети:

• утв. з деп., шляхом виборів за галузевим принципом ( які питання треба вирішити)

• завдання – готування законопроектів.

Є тимчасові комісії, для вирішення певного питання, строк не вказаний – після доповіді припиняє дію.

V.Органи, які існують при парламенті:

1. Лічильні палати ( Рахункові палати).

2. Інф. Допоміжні органи.

VI. Уповноважений з прав людини.

6. Допоміжний апарат депутата ( патронатна служба).

-4-

Компетенція парламенту ( повноваження, функції):

1. представницькі повноваження парламенту – є загальнонаціональним органом:

– декларація парламентарів;

2. Повноваження по прийняття законів, які після Конституції, мають найвищу юридичну силу:

• орган законодавчої влади:

Парламенти, щодо прийняття законів:

1. З абсолютною компетенцією ( Італія, Франція, Великобританія, Японія).

2. Парламент федаративних держав ( ФРН, США, Індія):

- виключна компетенція;

• залишкова компетенція;

• конкуруюча ( фед. Накресл. Принципи, а суб. Пр. закони).

Парламенти з обмеженою компетенцією ( Україна).

3. Контрольні повноваження:

• право контролю уряду;

• різні комісії;

• депутатські запити.

4. Надавати згоду на встановлення податків та ін. джерел державних доходів і визначити асегнування на держ. потреби:

• прийняття бюджету;

• податки і збори встановлюються викл. законом;

5. Установчі повноваження парламентом – участь парламента у формуванні ін. органів держ. влади.

6. Повноваження у сфері оборони, зовнішньої політики – обмежені повноваження:

• парламент дає законодавчу підставу орг. зб. сил.

• в ряді країн парламент вирішує питання війни і миру.

• Наприклад контингент в ін. країнах.

Зовнішня політика:

• праламентські делегації

• ратифікація і денонсація міжн. Угод

7. Судові або квазісудові повноваження:

• палата парламенту судить;

• право вирішувати питання щодо депутатських мандатів.

-5-

Термін «парламентська процедура» виник в Англії – це сукупність правил і звичаїв на підставі, яких чиняться справи в Англ. Парламенті.

Дають два різновиди порядку парламенту:

I. Сесійна ( в монархіях: Австрія, Великобританія, в біл. Держав)

II. Постійний – це система постійно діючих зборів ( ФРН, Македонія, Словачинна, Португалія).

Сесія бувають: