Аналітико-синтетична переробка інформації Рівень 1

9. За рівнем узагальнення інформації розрізняють:

1. Головні і другорядні документи.

2. Бібліографічні документи.

3. Первинні і вторинні документи.

10.Поділ документів на первинні і вторинні є:

1. Досить умовний.

2. Чітко визначений правилами ведення документів.

3. Немає правильної відповіді.

11. Видову структуру вторинних документів сформовано для:

1. Обробки первинних документів.

2. Переробки первинних джерел ін­формації відповідно до інформаційних потреб.

3. Коригування чи відновлення вторинних документів.

12. До інформаційно-пошукових систем (ІПС) відносяться:

1. Каталоги, картотеки, банки даних.

2. Книги, картотеки, електронний каталог тощо.

3. Бібліотечні й бібліографічні каталоги, картотеки, автоматизовані банки бібліографічних даних,бібліографічні покажчики тощо.

Рівень 2

44. Методика складання бібліографічного опису – це:

1. Сукупність бібліографічних описів.

2. Су­купність прийомів і правил, які використовуються в процесі складання бібліографічного опису.

3. Правильного варіанта немає.

45. Книга може мати або не мати:

1. Автора.

2. Заголовок.

3. Зноски.

46. Основною сферою складання рефератів є:

1. Експрес – інформація.

2. Допоміжна інформація.

3. Науково – технічна інформація

47. Одними з основних функцій реферата є:

1. Сигнальна, індикативна, адресна.

2. Функціональна, технічна, довідкова.

3. Об’єктивна, раціональна, прогностична.

48. За глибиною розкриття змісту реферати поділяють на:

1. Укладальний та оглядово- аналітичний.

2. Нормативні та рідкісні.

3. Інформативні та індикативні.

49. За кількістю охоплених джерел реферати можуть бути:

1. Візуальні, цільові.

2. Монографічні, зведені.

3. Конструктивні, клясерні.

Рівень 3

78. Інформаційна продукція як складова маркетингової інформаційної системи сприяє:

1. Вчасному наданню керівництву фірми значимої інформації про зовнішнє рин­кове середовище.

2. Вчасній виплаті дивідендів.

3. Інтересам виробника щодо прибутковості товару.

79. Інформаційна діяльність як один з видів докумен­тованої інформації підлягає загальній класифікації документів, заведеній у документознавстві:

1. За характером знакових засо­бів.

2. За призначенням для сприйняття.

3. Всі варіанти вірні.

80. Методика підготовки інфор­маційних (вторинних) документів:

1. Загальна.

2. Часткова.

3. Загальна і часткова.

81. Вихідним для створення інформаційного документа є:

1. Запит виробника.

2. Кон­кретний інформаційний запит споживача.

3. Запит і споживача і виробника.

82. Реферативні документи поділяють на різновиди за таки­ми ознаками:

1. За об’єктом бібліографування.

2. За методом бібліографування.

3. За цільовим призначенням.

83. Предметом аналізу огляду є:

1. Зміст документів.

2. Кількість абзаців та зносок.

3. Немає правильної відповіді.

75. Із застосуванням методики адаптивного анкетного реферування складають:

1. Перелік будь – яких предметів складених у певному порядку.

2. Реферати на первинні документи багаботемного, багато – аспектного змісту.

3. Сукупність інформації в пам’яті обчислювальної машини

76. Інтелектуальне реферування – це:

1. Зберігання і поширення інформації в часі й просторі.

2. Процес упорядкування або розподілу документів за класами.

3. Процес творчий, він залежить від професіоналізму,ерудиції та досвіду референта,що і позначається на якості рефератів.