Аналітико-синтетична переробка інформації Рівень 1

1. Синтез – це:

1. Це вивчення об’єкта в його цілісності, єдності, взаємозв’язку його частин та властивостей.

2. Розчлену­вання об’єкта вивчення на складові, виявлення його властиво­стей, відношень тощо.

3. Це розширений реферат якого-небудь найбільш значного первинного документа, що випускається в світ у дуже стислі терміни.

2. Бібліографічний документ – це:

1. Книга, журнал

2. Інформаційний доку­мент упорядкованої сукупності бібліографічних записів.

3. Інформаційний документ сукупності історичних фактів, джерел.

3. Реферативний документ – це:

1. Те ж саме що й бібліографічний документ.

2. Короткий виклад змісту документа чи його частини.

3. Інформаційний документ сукупності бібліографічних записів.

4. Оглядовий документ – це:

1. Інформаційний документ, що є результатом аналізу, синтезу й оцінювання змісту значної кількості первинних документів з певної теми.

2. Інформаційний доку­мент упорядкованої сукупності бібліографічних записів.

3. Інформаційний документ од­ного чи кількох оглядів, які відображають підсумки аналізу та узагальнення відомостей з різних джерел.

Рівень 2

38. До основних функцій бібліографічного опису належить:

1. Тільки ідентифікаційна.

2. Інформаційна.

3. Сигнальна.

39. Для реалізації функцій бібліографічний опис має задовольняти такі вимоги:

1. Точність, повнота.

2. Порядок викладення думок.

3. Обидва варіанти правильні.

40. Найважливішою вимогою бібліографічного опису є:

1. Точність викладеного матеріалу.

2. Єдність опису.

3. Наявність заголовків.

41. одним із головних питань теорії та практики складання бібліографічного опису є питання про його:

1. Другий елемент.

2. П’ятий елемент.

3. Перший елемент.

42. Потреба складати описи документів виникла:

1. Нещодавно.

2. В післявоєнний період.

3. Ще в стародавні часи.

43. Хто створив першу з відомих бібліографічних праць – “Таблиці тих, що уславилися з усіх галузей знань, і того, що вони написали у 120 книгах”:

1. Каллімах.

2. Сократ.

3. Мефістофель.

Рівень 3

70. Документи, що не входять до Державного реєстру національного культурного надбання України:

1. Відправляють до шкіл.

2. Можуть бути передані безкоштовно із фондів одних бібліотек іншим або реалізовані.

3. Вірного варіпту немає

71. Бібліотеки, незалежно від форм власності, не мають права вилучати та реалізовувати документи, віднесені до:

1. Унікальних документних пам’яток.

2. Особливо цінних і рідкісних видань.

3. Всі варіанти вірні.

72. Референт-аналітик має володіти:

1. Достатньо володіти тільки знаннями та певними вміннями.

2. Орієнтуватися в проблемах базової діяльності споживача інформації.

3. Всі варіанти вірні.

73. Розрізняють три основних види читання, застосовуваних у процесі реферування:

1. Конфідейційне, змістове, реферативне.

2. Ознайомлювальне, вивчальне, реферативне.

3. Навчальне,довідкове, реферативне.

74. Методику позиційного анкетного реферування найчастіше застосовують:

1. Фіксуючи іформацію за допомогою визначеної послідовності знаків.

2. Упроваджуючи і використовуючи сучасні виробничі інформаційні технології.

3. Реферуючи документи вузькотематичного або галузевого характеру.

75. Із застосуванням методики адаптивного анкетного реферування складають:

1. Перелік будь – яких предметів складених у певному порядку.

2. Реферати на первинні документи багаботемного, багато – аспектного змісту.

3. Сукупність інформації в пам’яті обчислювальної машини

76. Інтелектуальне реферування – це:

1. Зберігання і поширення інформації в часі й просторі.

2. Процес упорядкування або розподілу документів за класами.

3. Процес творчий, він залежить від професіоналізму,ерудиції та досвіду референта,що і позначається на якості рефератів.

77. Інформаційну продукцію широко використовують в таких сферах:

1. Економіці, техніці, вироб­ництві.

2. Освіті, культурі, управлінні.

3. Всі варіанти вірні.

АРХІВОЗНАВСТВО

Рівень 1

5. На які дві головні групи поділяються архівні установи за принципом

побудови і характером управління:

1. Державні та недержавні.

2. Відомчі і приватні.

3. Централізовані та децентралізовані.

6. Сукупність архівних установ, розташованих на певній території, має назву:

1. Архівна система.

2. Мережа архівних установ.

3. Архівосховище.

7. Архів, створений на певному підприємстві, наприклад, на Полтавському тепловозоремонтному заводі, відноситься до:

1. Державних архівів.

2. Відомчих архівів.

3. Приватних архівів.

8. Найдавніші писемні документи Київської Русі називалися:

1. Універсали.

2. Літописи.

3. Ярлики.

Рівень 2

25. Автоматизація інформаційної системи архівної справи в Україні почалася:

1. З 1989 р..

2. З 1991 р..

3. З 1999 р.

26. До відомих українських архівістів належав:

1. Б. Хмельницький.

2. В. Антонович.

3. Т. Шевченко.

27. Архівні документи, пов’язані з Україною, що зберігаються за її межами, називаються:

1. Архівна україніка.

2. Вітчизняна спадщина.

3. Архівний унікум.

28. Зібрання документів, здійснене однією особою, називається:

1. Галузевий архів.

2. Приватний архів.

3. Міні-архів.

29. Спілка архівістів України була заснована:

1. У березні 1991 р.

2. У липні 1990 р.

3. 28 червня 1996 р.

30. Закон України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» датується:

1. 24 грудня 1993 р..

2. 24 серпня 1991 р..

3. 28 червня 1996 р.

Рівень 3

41. Що вважається єдиною підставою для включення документів до НАФ України?

1. Заява архівної установи.

2. Експертиза цінності документів.

3. Рішення Адміністрації Президента України.

42. Державний архів за правління Б. Хмельницького знаходився у гетьманській столиці:

1. Батурині.

2. Чигирині.

3. Переяслав-Хмельницькому.

43. Після ліквідації Запорізької Січі архів Коша Запорізького за наказом імператриці Катерини ІІ вивезли до:

1. Києва.

2. Москви.

3. Санкт-Петербурга.

44. Хто опікувався козацьким архівом у період Гетьманщини (ХVІІ–ХVІІІ ст.)?:

1. Генеральний писар.

2. Генеральний підскарбій.

3. Генеральний суддя.

45. У якому столітті був започаткований архів Коша Запорізької Січі?

1. ХVІ ст.

2. ХVІІ ст.

3. ХVІІІ ст.

46. Полтавська Вчена архівна комісія (ПВАК) була створена у:

1. У 1903 р.

2. У 1909 р.

3. У1917 р.

47. Широке коло дослідників минувшини (І. Павловський, Л. Падалка, П. Пархоменко, В. Василенко, В. Щепотьєв, М. Астряб та ін.) входили до складу:

1. Полтавського губернського земства.

2. Полтавського губернського дворянського зібрання.

3. Полтавської Вченої архівної комісії.

48. Акти, видані від імені литовського князя в 14–16 ст., зосереджувалися в архіві, відомому під назвою:

1. Литовська спадщина.

2. Литовська метрика.

3. Литовська унія.