Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
етнопсихологія.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
57.03 Кб
Скачать

1.Будь-який науковий напрям переростає в окрему галузь науки тільки тоді, коли починає набувати власної "самосвідомості", визначаючи своє місце серед інших наук, уточнюючи основні принципи та поняття, а в процесі уточнення основних понять визначається з об'єктом і предметом своїх досліджень.

Етнопсихологія як самостійна наука зародилась на ґрунті таких дис­циплін, як етнографія, соціальна психологія, соціологія та соціальна ан­тропологія. Тому з даними науками у неї схожий предмет досліджен­ня — етнічні спільноти. Але у кожної з них до нього власний підхід. Як­що етнографія вивчає побут і культуру народів, то етнопсихологія — сві­домість етнічних спільнот, закономірності її формування та функціону­вання, а також інші психологічні особливості етносу.

Найчіткіше визначення предмета етнопсихології, на нашу думку, да­ють А. Бороноєв і В. Павленко.

Предметом етнопсихології є соціально-психологічні риси націо­нально-етнічних спільнот, їхній вплив на поведінку особистості, а також соціально-психологічні процеси й особливості етнічного розвитку та міжнаціонального спілкування [3].

Виходячи з цього визначення, автори виділяють у предметній галузі етнопсихології три дослідницьких блоки.

1.      Вивчення феномену етнопсихології на двох її рівнях: власне психо­логії та самосвідомості. Тут досліджується зміст етнопсихології у сфе­рах культури та способу життя тієї чи іншої спільноти.

У цьому блоці в рамках дослідження самосвідомості вивчається проблема "нація — особистість", тобто набуття особистістю націо­нальних рис та їхнього впливу на її життєдіяльність і поведінку, а та­кож усвідомлення нацією власних якостей та ідентифікація себе з пев­ною спільнотою.

Крім того, тут вивчається система народної (етнічної) педагогіки, що допомагає зрозуміти, як індивід набуває національних рис і самосвідо­мості під впливом культурно-духовного середовища, яке визначає його поведінку.

2.      Вивчення соціально-психологічних явищ, що виникають при спіл­куванні людей різних національностей.

Соціальна психологія виділяє три види спілкування: комунікативне, інтерактивне та перцептивне. Дана класифікація була запозичена етно­психологією для власних дослідницьких проблем.

Отже, комунікативне спілкування — це обмін інформацією між людь­ми, продуктами духовної сфери, ідеями, станом свідомості, почуття­ми. У міжетнічному спілкуванні цей процес дуже складний і залежить від активності суб'єктів спілкування, їхніх установок, клімату та спосо­бу життя народів.

Етнічна психологія — це наука, вивчає закономірності розвитку та проявинационально-психологических особливостей як представників конкретних етнічних спільностей, які різнять їх одне від друга.  Завдання етнічної психології

Етнічна психологія як галузь наукових досліджень про має конкретні завдання:

1) всебічне осмислення і узагальнення даних про факторів та інтересів джерелах формуваннянационально-психологических особливостей представників конкретних етнічних спільностей; виявлення цій основі специфіки соціально-політичного, економічного, історичної та культурної розвитку націй і народів, що визнала у результаті своєрідність зародження, розвитку та функціонування їх психології;

2) вивчення специфікимотивационно-фоновой сфери національної психіки людей метою аналізу та узагальнення своєрідності прояви й співвідношення мотиваційних та інших подібних якостей (наприклад, діловитості, ініціативності, ступеня старанності тощо.), визначальних найважливіших показників ефективної роботи і специфіки поведінки як представників конкретних етнічних спільностей;

3) дослідження національно диференційованих характеристикинтеллектуально-познавательной активності людей конкретної національності, які з своєрідно які у ході трудовий і той діяльності ступеня прихильності логіці, глибині абстрагування, швидкості розумових операцій, організації інтелектуальних процесів, глибині сприйняття, повноті і оперативності уявлень, концентрації та стійкості уваги та інших якостях;

4) аналіз політики та виявлення закономірностей функціонування та перебігу національних почуттів, їх динаміки та змісту; організацію досліджень специфіки висловлювання емоцій і емоційного поведінки представників конкретних етнічних спільностей і узагальнення отриманих результатів з єдиною метою констатації закономірностей їх емоційної життя;

5) вивчення специфіки своєрідних установок на вольову активність, які у національної психіці тієї чи іншої народу чи нації; виявлення цій основі стійкості й специфіки перебігу вольових процесів, своєрідності прояви вольових зусиль, які мають впливом геть поведінка, дії і їх учинки представників нації;

6) дослідження своєрідності прояви комунікативної сфери національного психічного складу людей, яка у вигляді специфічних форм взаємодії, спілкування, і взаємин української й яка надає впливом геть характер перебігу соціально-психологічних процесів в групах і колективах, їх ієрархію, традиції, і норми;

7) порівняльне вивчення етнопсихологічних особливостей різних народів світу з виявлення найзагальніших закономірностей функціонування та прояви національної психіки, і навіть розробки забезпечення і методик складання психологічних характеристик їхніх представників;

8) виявлення відмітних національних чорт психології різних класів, верств населення та конфесійних груп суспільства на конкретних державах із метою вивчення і узагальнення закономірностей (національних, політичних, соціологічних, культурних та інших.) їх розвитку та функціонування;

9) дослідження етнічного свідомості людини та самосвідомості нанационально-психологические особливості людей, з їхньої світорозуміння, соціальні позиції і ціннісні орієнтації;

10) обгрунтування найважливіших напрямів обліку, і використаннянационально-психологических особливостей людей інтересах підвищення ефективності політичної, виховної, просвітницькою, соціальної, культурно-масову іконсультативно-коррекционной роботи із нею;

11) дослідженнянационально-психологических передумов вдосконалення забезпечення і якості організації та здійснення трудовий, навчальної, військової та інших видів діяльності представників конкретних етнічних спільностей;

12) вироблення практичних рекомендацій для керівників підприємств, представники інших адміністративно-господарських кадрів, педагогічних працівників із метою вдосконалення ними управління і підприємливості керівництва багатонаціональними трудовими, виробничими і навчальними колективами;

13) всебічне вивчення специфіки психології численних націй і народностей нашої країни, соціально-психологічних умов і своєрідності міжнаціональних взаємин у її регіонах, форм економічного, політичного і охорони культурної співпраці між націями і народностями;

14) соціальне і психологічну прогнозування розвитку політичних, національних героїв і інших процесів у регіонах нашої країни й інших країнах з урахуванням обліку специфіки психології представників різних етнічних спільностей, її впливу характер, утримання і специфіку громадськоїжизни.

Місце етнопсихології серед інших наук

>Этнопсихология — міждисциплінарна галузь знання, вивчає етнокультурні особливості психіки людей, психологічні характеристики етносів, і навіть психологічні аспекти міжетнічних відносин. Сам термін етнопсихологія перестав бути загальноприйнятим у світовій науці, багато вчених полюбляють називати себе дослідниками у сфері "психології народів", "психологічної антропології", ">сравнительно-культурной психології" тощо.

Наявність кількох термінів для позначення етнопсихології пов'язано саме про те, що вона становить собою міждисциплінарну галузь знання. До складу її "своїх близьких і далекими родичами" включають багато наукових дисципліни: соціологію, лінгвістику, біологію, екологію тощо. Що ж до "батьківських дисциплін" етнопсихології, те з одного боку, це наука, що у різних країнах називається етнологією, соціальної чи культурної антропологією, з другого — психологія. (5)

>Этнопсихология і етнографія

Традиційно найтісніша зв'язок етнопсихологія має з етнографією. Адже біля джерел етнопсихології стояли, не психологи, а етнографи, котрі запропонували виділити із її розділів -психічну етнографію, тобто вивчення інтелектуальних здібностей народу, силу

волі і потрібна характер, почуття гідності. Отже,етнопсихологию і етнографію об'єднує об'єкт дослідження - етнічні співтовариства, але етнографія вивчає побут і культуру народів, а етнопсихологія досліджує свідомість етнічних співтовариств, закономірності її формування та функціонування.

>Этнопсихология і антропологія

Така область етнічної психології, як психологічна антропологія близька за змістом соціальної (культурної) антропології, але остання має власну сферу дослідження -людину як частину культури, властивий певному співтовариству.

>Этнопсихология і соціальний психологія

Деякі дослідники розглядаютьетнопсихологию як сфера соціальної психології, оскільки ті науки близькі за об'єктом і предметом дослідження. Соціальна психологія вивчає процеси розвитку та функціонування громадської з психології та соціальних співтовариств (великих і малих соціальних груп), а етнопсихологія -духовно-психологические риси етносів, їх специфіку та прояв в усіх галузях роботи і культури. Виділення етнопсихології з соціального психології як наукового напрями пов'язані з особливим інтересом до етнічному свідомості і ідентичності в соціальних відносинах суспільства.

>Этнопсихология і соціологія

Більшість етнічних спільнот, оскільки є соціальними співтовариствами, вивчає і соціологія Однак у підходах до етнічному свідомості в соціології і етнопсихології багато спільного, зокрема, вони користуються схожими методи дослідження.

>Этнопсихология і культурологія

>Культурологические дослідження тісно пов'язані з етнографічним аналізом культури, із розробкою її етнічних проблем. Ця галузі етнопсихології вивчає мову, побут, архітектуру, творчість, і навіть релігію різних етносів.

>Этнопсихология і фольклористика

Беззастережна зв'язок етнопсихології і з фольклористикою. Якщо фольклористика вивчає фольклор різних народів взагалі, то етнопсихологія приділяє увагу архетипам, зафіксованими у фольклорі.

>Этнопсихология і закінчилася історія

І наприкінці кінців, з історії етнопсихологія бере матеріал про зародження, розвитку, і навіть зникнення чи асиміляцію певних етнічних груп: націй, національностей, народностей.

>Этнопсихология і екологічна психологія

Протягом багато часу вчені досліджують вплив екології на етнічну психологію. То є багато робіт, де показано, як навколишня середу (природа, архітектура) впливає формування менталітету тому чи тому націй