24 Договір найму (оренди) житла

Договір найму житла, що є об´єктом права державної або комунальної власності (в юридичній літературі його також називають договором соціального найму, договором найму соціального житла). Відповідно до ч. 2 ст. 810 ЦК України, підстави, умови, порядок укладення та припинення цього договору встановлюються законом. На сьогоднішній день це, зокрема, - Житловий кодекс УРСР (далі - ЖК У РСР). Договір найму житла можна укладати на б-я строк. Якщо ж у договорі строк не вказали, то він вважається укладеним на 5р. Порядок користування житлом наймачем і особами, які постійно проживають разом з ним, визначається за домовленістю між ними, а в разі спору - за рішенням суду. Про свої наміри переукласти договір на тих чи ін умовах або відмовитися від його пролонгації на новий термін власник зобов’язаний попередити наймачів не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку договору. Право та обов'язки сторін договору житлового найму.

За договором найму житлового приміщення наймодавець зобов'язаний надати наймачу житлового приміщення зазначене в ордері житлове приміщення в справному стані з належним санітарно-технічним устаткуванням.

. Договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі: 1)невнесення наймачем плати за житло за 6 місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при корот-костроковому наймі- понад 2 рази; 2) руйнування або псування житла наймачем або ін особами, за дії яких він відповідає. За рішенням суду наймачеві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла. Якщо протягом строку, визначеного судом, наймач не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом наймодавця постановляє рішення про розірвання договору найму житла. На прохання наймача суд може відстрочити виконання рішення не більше ніж на 1 рік. Якщо наймач житла або ін особи, за дії яких він відповідає, використовують житло не за призначенням або систематично порушують права та інтереси сусідів, наймодавець може попередити наймача про необхідність усунення цих порушень.

Існують такі підвиди договору найму житла, що є об´єктом права державної та комунальної власності:

- договір найму службового жилого приміщення (гл. З розділу З ЖК УРСР, Постанова Ради Міністрів УРСР "Про службові жилі приміщення" від 4 лютого 1988 р. № 37);

- договір найму житла у гуртожитку (гл. 4 розділу З ЖК УРСР);

- договір найму жилого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання (гл. 4^і розділу З ЖК УРСР, Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання" від 31 березня 2004 р. № 422);

2) договір найму житла, що є об´єктом права приватної власності (його ще іменують договором комерційного найму). Згідно ч. З ст. 810 ЦК України до цього виду договору найму житла, якщо інше не встановлено законом, застосовуються положення ЦК України;

3) договір найму соціального житла. Цей вид договору найму житла виділено законодавцем із прийняттям Закону України "Про житловий фонд соціального призначення" від 12 січня 2006 р. У зв´язку з цим є необхідність коротко окреслити його окремі особливості.

25.Договір позички (глава60 ЦК)

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ст. 827 ЦК).

Юридичні ознаки договору: взаємний, реальн. або консенсуальний, безоплатний.

Сторонами договору є позичкодавець (фізична або юридична особа) та користувач.

Істотною умовою договору є умова про предмет.

Предметом позички можуть бути лише індивідуально-визначені неспоживні речі, як рухомі, так і нерухомі..

Договір позички є строковим договором.

Форма договору: усна щодо речей побутового призначення між фіз.особами, письмова — між юридичними особами, та між юридичною та фізичною особою.

Зміст договору позички становить сукупність прав та обов'язків сторін.

Основним обов'язком позичкодавця є обов'язок передати користувачеві річ у користування.

Позичкодавець має право на: а) відчуження речі, яку він передав у користування; б) вимагати примусового повернення речі, а також відшкодування завданих збитків, якщо після припинення договору користувач не повертає річ.

Користувач зобов'язаний:

1) користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі;

2) користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором;

3) повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

Договір позички припиняється у разі:

1) смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи;

2) повернення речі користувачем у будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніше ніж за 7 днів до повернення речі;

3) розірвання договору позичкодавцем і повернення речі, якщо: а) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; б) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; в) річ самочинно передано в користування іншій особі; г) внаслідок недбалого поводження з річчю її може бути знищено або пошкоджено.