
- •1. Дискусія про природу порівняльного правознавства: самостійно наука, метод пізнання права, самостійно наукова дісципліна в рамках загальної теорії права.
- •2. Функції порівняльного правознавства
- •3. Правова система: поняття, ознаки, структура
- •4. Множинність правових систем. Необхідність класифікація правових систем.
- •5. Класифікація правових систем р. Давида.
- •6. Класифікація правових систем к. Цвайгерт і X. Кьотц.
- •7. Класифікація правових систем к. Осакве
- •8. Історичні етапи формування романо-германської правової сім’ї
- •9. Характерні риси романо-германської правової сім’ї
- •Відносно самостійне існування цивільного і комерційного (торговельного) права.
- •10. Романська та германська підгрупа правової сім’ї
- •11. Структура права романо-германської правової сім’ї
- •12. Джерела (форми) права романо-германської правової сім’ї
- •13. Закон як джерело права романо-германської правової сім’ї
- •14. Правова доктрина як джерело права романо-германської правової сім’ї
- •15. Загальні принципи права, як джерело права романо-германської правової сімї
- •18. Джерела скандинавського права
- •20. Англійська та американська підгрупа правової сім'ї.
- •21. Історичні передумови формування англо-американської правової сім'ї.
- •Порівняльне правознавство 22-28
- •22.Структура права англо-американської правової сім’ї
- •23.Джерела (форми) права англо-американської правової сім’ї
- •Характеристика окремих джерел права англо-американської правової сім’ї (тих, які не виведені в окреме питання)
- •24.Судовий прецедент як джерело (форма) права Англії: поняття та правила застосування. Принцип stare decisis.
- •25.Структура судового прецеденту. Поняття і структура прецедентної норми права.
- •26.Закон як джерело права в англо-американській правовій сім’ї. Співвідношення закону і прецеденту в англо-американські правовій сім’ї.
- •27.Історія формування правової системи сша
- •28. Специфічні риси правової системи сша
- •29. Джерела американського права
- •30. Вплив федеративності на правову систему сша
- •31. Відмінності правової системи сша від правової системи Англії
- •32. Структура права сша
- •33. Поняття релігійної правової сімї та її характерні риси.
- •34. Іудейське право. Характерні риси іудейського права.
- •35. Джерела (форми) іудейського права
- •36. Мусульманське право. Особливості мусульманського права.
- •37. Джерела (форми) мусульманського права.
- •38. Сучасна система та структура мусульманського права.
- •39. Особливості формування та характерні риси індуського права.
- •40. Поняття соціалістичної правової системи. Характерні риси соціалістичної правової системи. Перспективи соціалістичного права.
- •41. Поняття традиційної (африканської) правової сім’ї та її характерні риси.
- •42. Етапи формування африканської правової сім’ї. Загальна характеристика звичаєвого африканського права.
- •43. Джерела (форми) звичаєвого права Африки
- •44. Основні риси звичаєвого права Африки
- •45. Колонізація, як зовнішній вплив на звичаєве право Африки. Тенденції розвитку правових систем держав Африки після здобуття ними незалежності.
- •46. Далекосхідна правова сім’я: характерні риси та особливості.
- •47. Морально-релігійні витоки та праворозуміння в далекосхідній правовій сім’ї
- •48. Поняття китайського права і філософсько-моральні джерела його формування.
- •49. Джерела Китайського права
- •50. Специфіка становлення японського права та його сучасні особливості.
- •51. Конвергенція романо-германської та англо-американської правової систем
- •52. Передумови зближення національних правових систем. Уніфікація та гармонізація правових систем. Модельні законодавчі акти.
40. Поняття соціалістичної правової системи. Характерні риси соціалістичної правової системи. Перспективи соціалістичного права.
Соціалістична правова сім'я у минулому становила третю за поширеністю світі правову сім'ю. До неї належали правові системи СРСР, і навіть країн, які становлять соціалістичний табір у Європі, Азії та Латинської Америці. При значному схожість із континентальним правом дана правова сім'я мала суттєві особливості, багато в чому зумовлені її явно вираженим класовим характером. Вона сформувалась з урахуванням марксистсько-ленінської теорії про новий типі права, що має бути був із державної політики і бути знаряддям структурі державної влади.
Для даної правової сім'ї характерне:
панування публічного права над приватним;
підлегле положення закону у правовий системі стосовнопартийно-административним рішенням;
заперечення можливості суду в ролі творця правових норм.
У той самий час соціалістичним правом сприйняли, хоча у кілька модифікованій формі, галузева класифікація, використовувалися форми і прийоми кодифікації, властиві романо-германської правової сім'ї, лунаючиправотворческими органами норми права носили узагальнений характер.Произошедший розпад СРСР і наступні його зміни у політичній сфері призвели до у себе відмови від використання низки принципів соціалістичного правничий та реформу правової системи Росії. Нині ця реформа триває, й у наукових колах обговорюються кілька днів її варіантів. Однією з них “повернення” національної правової системи Росії у лоно континентального права, її зближення з романо-германської правової сім'єю як найбільш спорідненої. Власне, таке зближення щойно розпочато. Про нього свідчить визнання чільну роль Конституції РФ серед інших джерел права, принципу верховенства закону, провідну роль приватного права стосовно праву публічному та інших. Аналогічні зміни та у національних правових системах колишніх соціалістичних країн. Однак у декого з тих (Китай, Північна Корея) соціалістичне право зберігається по час.
Соціалістичні правові системи або системи колективістського права. Вони виникають і функціонують у тоталітарних та авторитарних суспільствах. В цілому, система колективістського права, не дивлячись на те, що вона сприйняла деякі риси романо-германської системи, зокрема більш-менш однакову термінологію, аналогічну структуру правової норми, яка розглядається, як абстрактне правило поведінки, це є зовсім окрема, в ряді випадків протилежна континентальній, система права. Колективістська система є нормативним виразом абсолютно чужої ліберальному духові суспільної філософії. Головним завданням права в даній правовій системі є не встановлення суспільного порядку шляхом визначення принципів вирішення спорів, не досягнення справедливості у стосунках між індивідами або у встановленні соціальної рівноваги, а розуміння права, як інструменту економічної організації суспільства і виховання громадян. Тоді, коли у вільних країнах у дотриманні права зацікавлені, перш за все, індивіди і потім держава, колективістські правові системи є прикладом зворотного — в дотриманні права держава зацікавлена більше, ніж приватні особи. В цій системі порушення юридичних норм розглядаються не як прояви індивідуалізму або акти негромадянської поведінки, а як дії, спрямовані проти суспільного ідеалу, — будівництва комунізму, нового порядку тощо. Таким чином, колективістський юридичний порядок має характер незрівнянно більше політизований, централізований і примусовий, ніж юридичний порядок вільного суспільства.