- •Тема 1. Значення та місце філософії права в системі юридичних наук.
- •Філософія права в системі юридичних наук.
- •Відмінні риси філософії права та соціології права:
- •Предмет філософії права.
- •Структура філософії права.
- •4. Функції філософії права.
- •Тема 2. Гносеологія права.
- •2. Специфіка процесу правового пізнання. … і можливості пізнання правової реальності.
- •3.Взаємозв’язок гносеології права з онтологією.
- •Відмінності:
- •4.Сутність методології права.
- •Тема 2. Ч.2. Гносеологія права.
- •2. Способи обґрунтування права.
- •3.Екзистенціалізм, феноменологія, герменевтика права.
- •Тема 3. Онтологія права (ч.1)
- •Онтологічна природа права.
- •Теологічні погляди на сутність права.
- •Природне вчення.
- •Леоністичний підхід.
- •Соціологічний напрямок.
- •3. Правова реальність.
- •4.Право та комунікація. Право і правовий текст.
- •Тема 3. Ч.2 Онтологія права.
- •2.Форми буття права, ідея права, закон, правове життя.
- •3.Легістська онтологія права. Природно-правова онтологія. Ліберитарно-правова онтологія. Онтологія права інституціонального.
- •2.Людина, особа, громадянин: співвідношення категорій.
- •3.Право як форма буття, та забезпечення прав людини.
- •4.Права людини і громадянина: співвідношення.
- •5.Концепції прав людини і громадянина.
- •6.Об’єктивне та суб’єктивне право.
- •Тема 5. Аксіологія права.
- •Соціальні цінності і право.
- •3.Рівність, свобода, справедливість як аксіологічні аспекти права.
- •4.Справедливість і свобода як головні сутнісні риси права.
- •Модуль іі. Проблеми застосування правових норм.
- •Тема 1. Форми реалізації права і форми правової поведінки.
- •Форми реалізації правових норм і їх загальна характеристика: виконання, дотримання, використання і застосування правових норм як особлива форма реалізації права.
- •Взаємозв’язок різноманітних форм реалізації права і видів правомірної поведінки особи. Поняття правомірної поведінки особи. Класифікація видів правомірної поведінки (діяльності) особи.
- •Тема 2. Застосування правових норм.
- •Підстави застосування права.
- •Правове регулювання та правовий вплив.
- •5.Механізм та стадії застосування права.
- •6.Акти правозастосування.
- •Усвідомлення змісту норми права (прийоми тлумачення)
- •Результати тлумачення (тлумачення норм права за обсягом)
- •5.Інтерпретаційні акти: юридична природа, поняття, види.
- •6.Нормативно-правові акти, акти застосування права та інтерпретаційні акти: співвідношення.
- •7.Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
- •Види прогалин та шляхи їх усунень.
- •Колізії у праві: поняття, причини, види.
- •Колізійні норми.
- •Шляхи усунення колізій у законодавстві.
- •Аналогія права: поняття та логічна основа.
- •3.Співвідношення аналогії права та аналогії закону.
- •Спільні риси:
- •4.Особливості аналогії у правозастосуванні: вимоги та стадії.
6.Нормативно-правові акти, акти застосування права та інтерпретаційні акти: співвідношення.
Співвідношення зазначених актів засновується на їх спільних рисах, що обумовлюються їх належністю до системи нормативних актів та відмінних рисах, що характеризують самостійний характер кожного з цих документів.
Спільні риси:
це офіційні документи;
приймаються компетентними суб’єктами;
мають визначену структуру;
торкаються норм права;
мають письмову форму;
розробляються і приймаються з дотриманням встановленої процедури;
мають обов’язків характер;
гарантуються державою;
забезпечують правове регулювання суспільних відносин;
впливають на ефективність правового регулювання;
залежать від вимог та правил юридичної техніки;
визначаю рівень досконалості правової системи суспільства;
належать до системи нормативних актів;
приймаються від імені держави;
охороняються та гарантуються державою.
Відмінні риси:
-
Нормативно-правові акти
Акти правозастосування
Інтерпретаційні акти
Приймаються уповноваженими суб’єктами в процесі правотворчості.
Приймаються суб’єктами правозастосування в процесі застосування права.
Приймаються суб’єктами офіційного тлумачення.
Чітко формулюють зміст правових норм.
Закріплюють рішення органу правозастосування по конкретній справі.
Розкривають дійсний зміст норми у випадку її недосконалості.
Встановлює, змінює, чи відміняє норми права.
Забезпечує конкретизацію норми до випадку чи суб’єкта.
Діє у відповідності до нормативно-правового акту, який тлумачить.
Оприлюднюється у офіційних виданнях.
Надається зацікавленим суб’єктам.
Друкується у виданнях, що належать суб’єкту офіційного тлумачення.
Може бути змінений чи доповнений, не має зворотної сили.
Можуть бути оскаржені чи опротестовані, на мають зворотної сили в часі.
Не може бути доповнений чи оскаржений, має зворотну силу.
Є загальнообов’язковим.
Є обов’язковим для визначених адресатів.
Має офіційний характер, і є обов’язковим для застосування.
Підлягає систематизації.
Не може бути систематизованим, оскільки вичерпується одним випадком.
Не підлягає систематизації.
Є загальним і потребує конкретизації.
Забезпечує конкретизацію нормативно-правового акту до суб’єкта чи випадку.
Усуває неточності та забезпечує відповідність духу і букви закону.
Є елементом ієрархічної системи.
Має самостійне значення і не є підпорядкованим.
Юридична сила акту обумовлюється юридичною силою об’єкту тлумачення.
Забезпечує первинне регулювання.
Спрямований на індивідуальне регулювання.
Має доповняючий характер та забезпечує роз’яснення змісту норми.