- •Тема 1. Значення та місце філософії права в системі юридичних наук.
- •Філософія права в системі юридичних наук.
- •Відмінні риси філософії права та соціології права:
- •Предмет філософії права.
- •Структура філософії права.
- •4. Функції філософії права.
- •Тема 2. Гносеологія права.
- •2. Специфіка процесу правового пізнання. … і можливості пізнання правової реальності.
- •3.Взаємозв’язок гносеології права з онтологією.
- •Відмінності:
- •4.Сутність методології права.
- •Тема 2. Ч.2. Гносеологія права.
- •2. Способи обґрунтування права.
- •3.Екзистенціалізм, феноменологія, герменевтика права.
- •Тема 3. Онтологія права (ч.1)
- •Онтологічна природа права.
- •Теологічні погляди на сутність права.
- •Природне вчення.
- •Леоністичний підхід.
- •Соціологічний напрямок.
- •3. Правова реальність.
- •4.Право та комунікація. Право і правовий текст.
- •Тема 3. Ч.2 Онтологія права.
- •2.Форми буття права, ідея права, закон, правове життя.
- •3.Легістська онтологія права. Природно-правова онтологія. Ліберитарно-правова онтологія. Онтологія права інституціонального.
- •2.Людина, особа, громадянин: співвідношення категорій.
- •3.Право як форма буття, та забезпечення прав людини.
- •4.Права людини і громадянина: співвідношення.
- •5.Концепції прав людини і громадянина.
- •6.Об’єктивне та суб’єктивне право.
- •Тема 5. Аксіологія права.
- •Соціальні цінності і право.
- •3.Рівність, свобода, справедливість як аксіологічні аспекти права.
- •4.Справедливість і свобода як головні сутнісні риси права.
- •Модуль іі. Проблеми застосування правових норм.
- •Тема 1. Форми реалізації права і форми правової поведінки.
- •Форми реалізації правових норм і їх загальна характеристика: виконання, дотримання, використання і застосування правових норм як особлива форма реалізації права.
- •Взаємозв’язок різноманітних форм реалізації права і видів правомірної поведінки особи. Поняття правомірної поведінки особи. Класифікація видів правомірної поведінки (діяльності) особи.
- •Тема 2. Застосування правових норм.
- •Підстави застосування права.
- •Правове регулювання та правовий вплив.
- •5.Механізм та стадії застосування права.
- •6.Акти правозастосування.
- •Усвідомлення змісту норми права (прийоми тлумачення)
- •Результати тлумачення (тлумачення норм права за обсягом)
- •5.Інтерпретаційні акти: юридична природа, поняття, види.
- •6.Нормативно-правові акти, акти застосування права та інтерпретаційні акти: співвідношення.
- •7.Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
- •Види прогалин та шляхи їх усунень.
- •Колізії у праві: поняття, причини, види.
- •Колізійні норми.
- •Шляхи усунення колізій у законодавстві.
- •Аналогія права: поняття та логічна основа.
- •3.Співвідношення аналогії права та аналогії закону.
- •Спільні риси:
- •4.Особливості аналогії у правозастосуванні: вимоги та стадії.
Теологічні погляди на сутність права.
Сутність права виявляється у його характеристиці як божественного справедливого у взаємовідносинах вільних людей, встановленого божого правосуддя.
Філософсько-етичні вчення відобразили тенденцію до світського, раціоналістичного розуміння сутності права.
Сутність права у його зв’язку з природою людини, її розумом та справедливою поведінкою. Основу права складає … розумом справедливість. Справедливість – це рівність, втілена в законах.
Природне вчення.
Сутність права як вимога людського розуму, що … в природі людьми. Саме тому, право існує як природне та позитивне явище.
Леоністичний підхід.
Сутність права відображається у наявності єдиного позитивного права як втілення ідеї свободи, волі.
Соціологічний напрямок.
Сутність права виявляється у єдності трьох його сторін: правопорядок, сукупність приписів, правовий процес.
В сучасній науковій літературі сутність права визначається по-різному, що пояснюється його багатоаспектною природою.
Існуючі теорії сутності права можна розподілити на три групи:
І. Сутність права у школах його розуміння визначається виходячи із трьох груп правових шкіл:
а) нормативізм, що визначає сутність права як сукупність абстрактних норм, встановлених державою;
б) соціологічний напрямок, який сутність права розуміє у його можливості бути соціальним механізмом, що гармонізує суспільні та індивідуальні інтереси;
в) філософський напрямок, який вбачає сутність права в його розумінні як суспільної категорії, що має власну природу та призначення в суспільстві.
3. Правова реальність.
Концепція правової реальності вважається образом права, що складається у правосвідомості як сукупність та взаємодія моментів:
а) теорії різного рівня, у тому числі філософської та правової ідеології;
б) нормативні документи, що забезпечують правове регулювання;
в) повсякденний досвід, що є виявом правового життя.
В сучасній літературі існує два підходи до визначення правової реальності:
Широкий підхід під правовою реальністю розуміє всю сукупність правових феноменів, що забезпечують правовий вплив. Це: правові норми, інститути, правовідносини, правові концепції, явища правового менталітету.
У вузькому значенні маються на увазі базові правові реалії, відносно яких всі інші правові феномени виявляються похідними. Кожна із існуючих шкіл право розуміння передбачає власну систему категорій, які є провідними. Під правовою реальністю в різних напрямках і наукових школах прийнято розуміти або правові норми (нормативізм), або правовідносини (соціологічний напрям), або ж правові емоції (психологічна школа).
Відповідно до способів пізнання права правову реальність складають:
Прийняття державою норм (позитивізм);
Об’єктивні суспільні відносини (об’єктивізм);
Ідея чи зміст права (суб’єктивізм);
Мовна взаємодія суб’єктів (інтерсуб’єктивізм).
Широке і вузьке розуміння правової реальності є самостійними… Тому перспективною є інтегративна концепція правової реальності, під якою розуміють світ права, що складається з правових феноменів, упорядкованих залежно від визначення базового феномена.
Правова реальність не є частиною реальності, оскільки є способом організації та інтерпретації певних аспектів буття людини. Ця категорія характеризує право не просто як явище надбудови, а і як автономну сферу суспільного буття, що має власну логіку, структуру, функції та закономірності.
Реальна дія правової реальності передбачає необхідність дотримання двох умов:
Визначення свободи волі, тобто можливість кожної особи так чи інакше виконувати свій юридичний обов’язок чи ні;
Визнання можливості права бути критерієм добра чи зла, справедливості, що наказує робити так, а не інакше, і згідно з цим оцінює людські вчинки.
Динамічний характер права обумовлює можливість включення динамічного аспекту аналізу структури правової реальності. Він забезпечує аналіз саморозвитку права. Елементами цього аспекту структури є:
а) абстрактно-загальні визначення, що закріплені правовими ідеями і принципами;
б) конкретно-загальні визначення (формально-позитивні правові норми);
в) матеріально-конкретні визначення (судові рішення);
г) соціально-предметне втілення (позитивно-правова поведінка суб’єкта).
Саме ці елементи складають уявлення про теоретичне відтворення процесу здійснення права.