- •1. Предмет, об'єкт та генезис юридичної психології.
- •2. Завдання юридичної психології.
- •3. Система юридичної психології як науки та навчальної дисципліни.
- •4. Загальна характеристика методів юридичної психології.
- •5. Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
- •6. Методи психологічного впливу на особистість. Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовчій діяльності.
- •7. Історія розвитку юридичної психології.
- •8. Зв'язок юридичної психології з іншими науками.
- •9. Відчуття: поняття, класифікація, властивості відчуттів.
- •10. Сприйняття: поняття, класифікація та закономірності сприйняття предметів, простору, часу та руху.
- •11. Увага: поняття, види, фактори, що визначають спрямованість уваги.
- •12. Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.
- •13. Пам'ять: поняття, види та процеси пам'яті. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.
- •14. Прийоми активізації пам'яті учасників судочинства
- •15. Мислення: поняття та класифікація. Рефлексивні судження.
- •16. Інтуїція та її роль в юрисдикційній діяльності.
- •17. Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.
- •18. Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
- •19. Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
- •20. Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
- •21. Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
- •22. Фізіологічний афект: суть, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності. Відмінність від паталогічного афекту.
- •24. Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.
- •25. Психологія огляду місця події.
- •31. Психологічні особливості допиту підозрюваного.
- •32. Психологічні особливості допиту обвинуваченого.
- •33. Психологічні особливості допиту свідків.
- •34. Психологічні особливості допиту потерпілих.
- •35. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
- •36. Психологія очної ставки.
- •37. Психологія пред'явлення для впізнання.
- •38. Психологія відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту).
- •39. Психологія відтворення обстановки і обставин події (перевірки показань на місці).
- •40. Поняття, предмет об'єкт та значення судово-психологічної експертизи.
- •41. Компетенція судово-психологічної експертизи.
20. Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Життя часом стає суворою і безжалісною школою для людини. Виникаючі на нашому шляху труднощів (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень.
У ході розвитку стресу спостерігають три стадії: Стадія тривоги. Це найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. 2. Стадія опору. Настає у випадку, якщо стрес фактор, що викликав, продовжує діяти. 3. Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресові, тому що виснажуються резерви людини. Види стресу:1.Позитивний – мобілізує всі інші здібності на подолання перешкод2. Негативний – фізичне та психічне оціпеніння в результаті надмірної тривого та страху. Стан стресу може бути гострим або приймати хронічний характер.
21. Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
Фрустрація – це негативний емоційний стан що супроводжується усвідомленням неможливості досягнення поставленої мети.Іноді фрустрація буває тривалою що призводить до різкого звуження кола життєвих зв’язків індивіда. Тоді все що відбувається він розглядає під кутом зору події що спричинила фрустрацію.Остання може стосуватися не лише майбутнього чи теперішнього , а й минулого.
22. Фізіологічний афект: суть, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності. Відмінність від паталогічного афекту.
У кримінальному законодавстві закріплений лише один з психічних станів особи, який можна віднести до обмеженої осудності. Це — фізіологічний афект. Він розглядається в рамках поняття «сильне душевне хвилювання», яке належить до обставин, що пом'якшують відповідальність (п. 4 ст. 40 та статті 95 і 103 КК України). Законодавець не розкриває його суті, а це призводить до різних тлумачень терміна «сильне душевне хвилювання», а значить і до відмінностей у кваліфікації злочинів, які вчинюються в такому стані. Загалом науковці погоджуються з думкою, що сильне душевне хвилювання це, по суті, стан фізіологічного афекту. Проте одні вчені, говорячи про сильне душевне хвилювання, мають на увазі лише фізіологічний афект і вважають зазначений стан нехворобливим1. Інші, характеризуючи сильне душевне хвилювання, вкладають в нього начебто теж фізіологічний афект, але одночасно мають на увазі й просто афект, його вид: (гнів, страх, відчай), наводять приклади із судової практики, в яких під впливом цих афектів вчинювались злочини, що кваліфікувалися судами за статтями 95 і 103 КК УРСР2. Слід зазначити, що ті вчені, які вважають, що фізіологічний афект є проявом сильного душевного хвилювання, характеризуючи той і розкриваючи умови саме цього явища, змішують стан фізіологічного афекту з іншим емоційним станом (можливо, з афектом).
Патологічний афект - це хворобливий стан психогенного походження, що виникає в практично психічно здорової людини. Патологічний афект розуміється психіатрами як гостра реакція у відповідь на психотравмирующее вплив, на висоті розвитку якої має місце порушення свідомості по типі афективного сутінкового стану. Афективна реакція такого типу характеризується гостротою, яскравістю вираження й трехфазностью плину: підготовчої, фазою вибуху, заключної.