
- •1. Предмет, об'єкт та генезис юридичної психології.
- •2. Завдання юридичної психології.
- •3. Система юридичної психології як науки та навчальної дисципліни.
- •4. Загальна характеристика методів юридичної психології.
- •5. Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
- •6. Методи психологічного впливу на особистість. Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовчій діяльності.
- •7. Історія розвитку юридичної психології.
- •8. Зв'язок юридичної психології з іншими науками.
- •9. Відчуття: поняття, класифікація, властивості відчуттів.
- •10. Сприйняття: поняття, класифікація та закономірності сприйняття предметів, простору, часу та руху.
- •11. Увага: поняття, види, фактори, що визначають спрямованість уваги.
- •12. Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.
- •13. Пам'ять: поняття, види та процеси пам'яті. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.
- •14. Прийоми активізації пам'яті учасників судочинства
- •15. Мислення: поняття та класифікація. Рефлексивні судження.
- •16. Інтуїція та її роль в юрисдикційній діяльності.
- •17. Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.
- •18. Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
- •19. Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
- •20. Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
- •21. Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
- •22. Фізіологічний афект: суть, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності. Відмінність від паталогічного афекту.
- •24. Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.
- •25. Психологія огляду місця події.
- •31. Психологічні особливості допиту підозрюваного.
- •32. Психологічні особливості допиту обвинуваченого.
- •33. Психологічні особливості допиту свідків.
- •34. Психологічні особливості допиту потерпілих.
- •35. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
- •36. Психологія очної ставки.
- •37. Психологія пред'явлення для впізнання.
- •38. Психологія відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту).
- •39. Психологія відтворення обстановки і обставин події (перевірки показань на місці).
- •40. Поняття, предмет об'єкт та значення судово-психологічної експертизи.
- •41. Компетенція судово-психологічної експертизи.
18. Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
Почуття - це специфічні людські, узагальнені переживання ставлення до людських потреб, задоволення або незадоволення яких викликає позитивні або негативні емоції - радість, любов, гордість або сум, гнів, сором тощо. В якості почуття виявляється ставлення особистості до праці, подій, інших людей, до самої себе. За якістю переживань відрізняють одні емоції і почуття від інших, наприклад радість від гніву, сорому, обурення, любові тощо. Види почуттів: Моральні почуття. Естетичні почуття. Інтелектуальні почуття. Праксичні почуття.
Пізнавальні почуття.
19. Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
Тривога – це тяжке занепокоєння що характеризується особливо болісним відчуттям як фізичним так і розумовим що супроводжується очікуванням небезпеки що насувається. Може виглядати просто як тяжке занепокоєння і бути хворобливим по своїй природі доповненням до суб’єктивно неприємного емоційного стану страху спрямованого в майбутне при відсутності реальної загрози або небезпеки.Тривожність діагностувалося за допомогою дуже різноманітних наборів іспитів чаші усього за допомогою так називаної Тейлоровской шкали "відкритої тривожності", що побудована по типу опітника. Склад психологічних компонентів тривожності не можна вважати цілком визначеним і встановленим. Найбільш стійкі і постійні компоненти цього комплексу: стан емоційної напруги (stress), переживання особистої погрози, підвищена чутливість до невдач і помилок, віднесення невдач і помилок, за рахунок властивостей своєї особистості, заклопотаність, саме помисливість, невдоволення собою. Весь цей симптокомплекс володіє одним з основних відмітних ознак темпераменту: від нього залежить динаміка діяльності. Але виявляється він лише в ситуації небезпеки і залежить від мотивів і відносин особистості. Тривожність спостерігається також при незадоволенні мотивів і у всякому психологічному конфлікті типу фрустрації. Стан тривожності не є іманентною властивістю, властивому визначеному темпераментові. Воно з'являється лише при визначених порушеннях у системі мотивів і відносин особистості. Реалістична тривога – це емоційна відповідь на загрозу і/чи розуміння реальних небезпек зовнішнього світу. Вона виконує функцію самозбереження. Реалістична тривога – це емоційна відповідь на загрозу і/чи розуміння реальних небезпек зовнішнього світу. Вона виконує функцію самозбереження. Невротична тривога – це емоційна відповідь на небезпеку того, що неприйняті імпульси з боку ід стануть усвідомленими. Невротична тривога спочатку переживається як реалістична, але коли виникає реальна можливість імпульсам ід прорватися через контроль его, виникає тривога невротична. Виникнення моральної тривоги пояснюється відповіддю на погрозу покарання его з боку суперего. Моральна тривога виникає тоді, коли ід прагне до активного вираження аморальних думок чи дій, і суперего відповідає на це почуттям провини і сорому.