
- •1. Предмет, об'єкт та генезис юридичної психології.
- •2. Завдання юридичної психології.
- •3. Система юридичної психології як науки та навчальної дисципліни.
- •4. Загальна характеристика методів юридичної психології.
- •5. Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
- •6. Методи психологічного впливу на особистість. Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовчій діяльності.
- •7. Історія розвитку юридичної психології.
- •8. Зв'язок юридичної психології з іншими науками.
- •9. Відчуття: поняття, класифікація, властивості відчуттів.
- •10. Сприйняття: поняття, класифікація та закономірності сприйняття предметів, простору, часу та руху.
- •11. Увага: поняття, види, фактори, що визначають спрямованість уваги.
- •12. Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.
- •13. Пам'ять: поняття, види та процеси пам'яті. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.
- •14. Прийоми активізації пам'яті учасників судочинства
- •15. Мислення: поняття та класифікація. Рефлексивні судження.
- •16. Інтуїція та її роль в юрисдикційній діяльності.
- •17. Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.
- •18. Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
- •19. Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
- •20. Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
- •21. Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
- •22. Фізіологічний афект: суть, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності. Відмінність від паталогічного афекту.
- •24. Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.
- •25. Психологія огляду місця події.
- •31. Психологічні особливості допиту підозрюваного.
- •32. Психологічні особливості допиту обвинуваченого.
- •33. Психологічні особливості допиту свідків.
- •34. Психологічні особливості допиту потерпілих.
- •35. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
- •36. Психологія очної ставки.
- •37. Психологія пред'явлення для впізнання.
- •38. Психологія відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту).
- •39. Психологія відтворення обстановки і обставин події (перевірки показань на місці).
- •40. Поняття, предмет об'єкт та значення судово-психологічної експертизи.
- •41. Компетенція судово-психологічної експертизи.
1. Предмет, об'єкт та генезис юридичної психології.
Юридична психологія є прикладною наукою. Її “батьківськими” дисциплінами в рівній мірі є психологія і юриспруденція. В галузі суспільних відносин, які регулюються нормами права, психічна діяльність людей має своєрідні риси, психічні закономірності виступають тут в особливих проявах і сполученнях, котрі невластиві іншим умовам людського життя. Як приклад можна навести психічні процеси (пізнавальні, емоційні, вольові), що лежать в основі виправлення злочинців, чи психічні процеси і стани, пов’язані з участю у кримінальному судочинстві. Слідчий, проводячи попереднє слідство, з’ясовує складні й такі, що важко піддаються врахуванню психічні та психологічні якості людей, їхні взаємини, умови життя і діяльності, індивідуальні особливості потерпілого, підозрюваного (обвинуваченого), свідків та ін. Без психологічних знань дуже важко орієнтуватися у тих конфліктах і ситуаціях, з котрими йому, а також судді, співробітникові органів дізнання, прокурору та іншим учасникам юридичного процесу, доводиться стикатися у своїй роботі. Психологічна компетентність юриста допомагає запобігти чреватим іноді важкими наслідками помилкам, що можуть виникнути при судженні про людські вчинки внаслідок неврахування психологічних моментів”. Психологічні знання необхідні юристам-практикам і для того, щоб розвивати в себе такі важливі професійні якості, як гостра спостережливість і міцна пам’ять, гнучкість розуму та інтуїція, врівноваженість і витримка, рішучість і наполегливість, доброзичливість і принциповість тощо. Отже, юридична психологія — галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності та механізми психічної діяльності людей у сфері відносин, що регулюються правом.
Об’єктом психологічної науки є психіка особистості як властивість високоорганізованої матерії, яка є особливою формою відображення суб’єктом правовідносин об’єктивної реальності, саморегуляції на цій основі своєї поведінки і діяльності.
2. Завдання юридичної психології.
Завдання, котрі ставить перед собою юридична психологія як наука, прийнято ділити на загальні й одиничні.
Загальними завданнями юридичної психології є:
науковий синтез юридичних, психологічних і соціально-психологічних знань;
розкриття психологічної сутності фундаментальних понять і категорій права;
вивчення методологічних і теоретичних основ юридичної психології;
розробляння методик (і нових методів) теоретичних і прикладних досліджень у царині юридичної психології;
створення професіограм і психограм юридичних професій;
розробляння методики профорієнтації й профвідбору юристів та ін.
Одиничні завдання юридичної психології пов’язані з розробкою теоретичних підходів і практичних рекомендацій щодо найефективнішого здійснення правочинної діяльності. Серед них можна виділити такі:
дослідження психологічних аспектів ефективності правових норм і розробляння психологічних основ щодо нормативної регуляції різних правовідносин;
психологічне дослідження особистості злочинця, розкриття мотивації злочинної поведінки;
розробляння методів і заходів психологічного впливу з метою викриття злочинців;
дослідження психологічних закономірностей діяльності різних видів професійної юридичної діяльності;
розробляння соціально-психологічних основ профілактики злочинів;
дослідження психологічних закономірностей діяльності виправ-но-трудових закладів для розробляння системи заходів щодо виправлення і перевиховання засуджених.