
- •1. Сучасний стан охорони праці в україні
- •2. Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •3. Класифікація факторів що впливають на умови праці.
- •4.4. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •5. Аналіз умов праці
- •6. Законодавчі акти що регламентують охорону праці на виробництві
- •7. Основні нововведення закону україни «про охорону праці»
- •8. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •9. Медичні огляди працівників
- •10.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •11. Стандарти в галузі охорони праці санітарні норми та правила
- •12. Документи підприємства про охорону праці
- •13. Фінансування заходів з охорони праці
- •14. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •15. Системи органів державного управління охороною праці
- •16.Види контролю за станом охорони праці
- •17. Профспілковий та громадський контроль за охороною праці
- •18. Обов'язки власника в галузі охорони праці
- •19.Організація служби охорони праці на виробництві
- •20.Характеристика інструктажів з охорони праці
- •21. Визначення понять: нещасний випадок на виробництві,травма,травматизм,професійне захворювання,професійний ризик
- •22. Питання охорони праці в колективному договорі
- •23. Призначення та зміст атестації робочих місць
- •24. Колективні та індивідуальні засоби захисту працюючих
- •25. Сучасний стан виробничого травматизму ы профзахворюваності
- •26. Основні причини виникнення травматизму на виробництві
- •27. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві
- •28. Класифікація виробничих травм та їх наслідки
- •29. Склад і обов'язки комісії по розслідуванню нещасних випадків
- •30. Облікові форми нещасних випадків на виробництві
- •31. Основні методи аналізу травматизму коефіцієнти травматизму
- •32. Заходи попередження травматизму
- •33. Основи фізіології праці
- •34. Визначення понять : трудовий процес,трудова операція,працездатність,функціональний стан ,профорієнтація,професійний відбір
- •35. Фізіологічні принципи раціоналізації трудових процесів
- •36.Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці
- •38. Профорієнтація та профвідбір в ринкових умовах
- •39. Загальна характеристика шкідливих виробничих факторів
- •40. Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого
- •41. Ультразвук і інфразвук
- •42. Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту
- •43. Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, засоби захисту.
- •44. Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючих, засоби захисту
- •45. Виробничий мікроклімат
- •46. Лазерне випромінювання
- •47. Виробнича вентиляція
- •48. Вимоги охорони праці до офісних приміщень та обладнання
- •49. Вимоги до розташування виробничих та допоміжних приміщень
- •50. Загальні вимоги безпеки до технічного обладнання та виробничих процесів
- •51. Дія електроструму на людину.
- •52. Чинники, що впливають на тяжкість електротравм
- •53. Електрозахисні засоби і заходи
- •54. Адміністративно-громадський контроль за охороною праці на підприємстві
- •56. Категорії приміщень та будівель за пожежною небезпекою
- •57. Система попередження пожеж
- •58. Характеристика пожежних оповіщувачів
- •59. Способи гасіння пожеж
- •61. Дії персоналу під час пожежі
- •60. Характеристика вогнегасників
- •62. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробництві
60. Характеристика вогнегасників
За способом припинення горіння вогнегасні речовини поділяються на охолоджуючі, ізолюючі, розчинні і гальмівні
Вогнегасні речовини охолодження: вода, розчин води зі змочувачем, твердий двооксид вуглецю (вуглекислота в снігоподібному стані), водні розчини солей
Вогнегасні речовини ізоляції: вогнегасні піни (хімічні, повітряно-механічні); вогнегасні порошкові сполуки; негорючі сипучі речовини (пісок, земля, шлаки, флюси, графіт); листові матеріали (покривала, щити)
Вогнегасні речовини розчинення: інертні гази, двооксид вуглецю, азот, аргон; димові гази, водяний пар, тонко розпилена вода, газоводневі суміші, леткі інгібітори, що утворюються при розпаді галоідовуглеводнів
Вогнегасні речовини хімічного гальмування горіння: галоїдні вуглеводи (бромистий етил, хладони, тетрафтордиброметан, трифторброметан); водоброметилові розчини (емульсії); вогнегасні порошкові сполуки
За фізичним складом вогнегасні речовини можуть бути твердими, рідкими, газоподібними або в змішаному вигляді
Найбільш розповсюдженим та доступним засобом для гасіння пожежі є вода . Вона має такі вогнегасні властивості: знижує температуру в епіцентрі пожежі; випаровуючись, припиняє доступ кисню в епіцентр пожежі; потрапляючи в епіцентр пожежі під тиском діє на нього механічно
Струмені води використовують для гасіння важкодоступних осередків горіння Водою ефективно гасяться тверді речовини і матеріали, легкозаймисті і горючі рідини Не рекомендується гасити розпиленими струменями води рідкі паливні матеріали, оскільки при попаданні води в ємність, речовина витікає з неї, що сприяє поширенню осередку пожежі Воду не можна застосовувати для гасіння речовин, що вступають з нею в реакцію, утворюючи вибухонебезпечну суміш Воду не можна використовувати при гасінні електричних установок, які знаходяться під напругою
Водяна пара застосовується для гасіння пожеж в приміщеннях об'ємом до 500 куб . м і невеликих пожеж на відкритих майданчиках і установках . Пара зволожує палаючі предмети і знижує концентрацію кисню
Водні розчини солей застосовуються для гасіння речовин, які погано змочуються водою (бавовна, деревина, торф) . У воду додають поверхнево-активні речовини: піноутворювач, суль-фаноли, сульфонати, змочувач
Хімічну піну для гасіння пожеж одержують в піногенерато-рах із піногенеруючих порошків і води, а у вогнегасниках при взаємодії лужного і кислотного розчинів
У вогнегасниках типу ВХП, ВП піна утворюється в результаті хімічної реакції взаємодії лугу з кислотою . Хімічною піною не можна гасити електроприлади, а також натрій, калій, які будуть взаємодіяти з водою, яка міститься в піні . Хімічну піну застосовують в основному для гасіння легкозаймистих горючих речовин Повітряно-механічна піну для гасіння пожеж отримують при змішуванні водного розчину піноутворювача з повітрям . Її застосовують для гасіння горючих рідин, що знаходяться в резервуарах, в приміщеннях, а також для гасіння горючих твердих матеріалів і речовин
Вогнегасні порошкові сполуки для гасіння пожеж поділяються на дві основні групи: загального призначення (здатні створювати вогнегасну хмару для гасіння більшості пожеж) та спеціальні, які утворюють на поверхні палаючих матеріалів плівку, що запобігає доступу кисню з повітря Їх використовують для гасіння лужних металів, металоорганічних сполук, магнієвих сплавів, електроустановок та ін Порошок в епіцентр пожежі подається стисненим повітрям або азотом, які малочутливі до зміни температури і мають незначну гігроскопічність
Вуглекислота в снігоподібному і газоподібному стані застосовуються для гасіння пожеж в різних вогнегасниках, стаціонарних установках в закритих приміщеннях об'ємом не більше 1000 м3 і невеликого відкритого полум'я . Вона ефективно діє при гасінні невеликих поверхонь, палаючих рідин, стендів, двигунів внутрішнього згорання, електродвигунів та установок, які знаходяться під напругою
Пісок є ефективним засобом гасіння розлитих ГММ, які знаходяться в невеликих об'ємах . Об'єм ящика з піском повинен бути 0,5 м3 . Такий ящик має бути в кожному виробничому приміщенні (з розрахунку 1 ящик на 100 м2 площі) .