
- •1. Сучасний стан охорони праці в україні
- •2. Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •3. Класифікація факторів що впливають на умови праці.
- •4.4. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •5. Аналіз умов праці
- •6. Законодавчі акти що регламентують охорону праці на виробництві
- •7. Основні нововведення закону україни «про охорону праці»
- •8. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •9. Медичні огляди працівників
- •10.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •11. Стандарти в галузі охорони праці санітарні норми та правила
- •12. Документи підприємства про охорону праці
- •13. Фінансування заходів з охорони праці
- •14. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •15. Системи органів державного управління охороною праці
- •16.Види контролю за станом охорони праці
- •17. Профспілковий та громадський контроль за охороною праці
- •18. Обов'язки власника в галузі охорони праці
- •19.Організація служби охорони праці на виробництві
- •20.Характеристика інструктажів з охорони праці
- •21. Визначення понять: нещасний випадок на виробництві,травма,травматизм,професійне захворювання,професійний ризик
- •22. Питання охорони праці в колективному договорі
- •23. Призначення та зміст атестації робочих місць
- •24. Колективні та індивідуальні засоби захисту працюючих
- •25. Сучасний стан виробничого травматизму ы профзахворюваності
- •26. Основні причини виникнення травматизму на виробництві
- •27. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві
- •28. Класифікація виробничих травм та їх наслідки
- •29. Склад і обов'язки комісії по розслідуванню нещасних випадків
- •30. Облікові форми нещасних випадків на виробництві
- •31. Основні методи аналізу травматизму коефіцієнти травматизму
- •32. Заходи попередження травматизму
- •33. Основи фізіології праці
- •34. Визначення понять : трудовий процес,трудова операція,працездатність,функціональний стан ,профорієнтація,професійний відбір
- •35. Фізіологічні принципи раціоналізації трудових процесів
- •36.Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці
- •38. Профорієнтація та профвідбір в ринкових умовах
- •39. Загальна характеристика шкідливих виробничих факторів
- •40. Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого
- •41. Ультразвук і інфразвук
- •42. Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту
- •43. Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, засоби захисту.
- •44. Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючих, засоби захисту
- •45. Виробничий мікроклімат
- •46. Лазерне випромінювання
- •47. Виробнича вентиляція
- •48. Вимоги охорони праці до офісних приміщень та обладнання
- •49. Вимоги до розташування виробничих та допоміжних приміщень
- •50. Загальні вимоги безпеки до технічного обладнання та виробничих процесів
- •51. Дія електроструму на людину.
- •52. Чинники, що впливають на тяжкість електротравм
- •53. Електрозахисні засоби і заходи
- •54. Адміністративно-громадський контроль за охороною праці на підприємстві
- •56. Категорії приміщень та будівель за пожежною небезпекою
- •57. Система попередження пожеж
- •58. Характеристика пожежних оповіщувачів
- •59. Способи гасіння пожеж
- •61. Дії персоналу під час пожежі
- •60. Характеристика вогнегасників
- •62. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробництві
57. Система попередження пожеж
Система попередження пожеж об’єднується загальним поняттям — пожежна профілактика.
Пожежна профілактика - це комплекс заходів, спрямованих на попередження пожеж, запобігання розповсюдженню вогню, передбачення можливих шляхів евакуації людей, тварин і матеріальних цінностей та створення умов для швидкої ліквідації пожеж . До системи пожежного захисту відносяться технічні та організаційні заходи
Технічні заходи - передбачення необхідної кількості виходів, коридорів потрібної ширини, застосування системи протидимового захисту, виконання будівельних робіт з вогнетривких матеріалів, дотримання протипожежної відстані між будівлями, обладнання об'єкту засобами пожежогасіння, влаштування пожежних драбин, веж спостереження, водоймищ, під'їздів до них і до будівель, пожежного зв'язку і сигналізації .
Організаційні заходи - це організація навчання працюючих та інших категорій населення правилам пожежної безпеки; розробка інструкцій про правила роботи з пожежонебезпечими матеріалами та про дії персоналу під час пожежі
Одним із принципів у системі попередження пожеж є положення про те, що пожежа можливе лише за наявність трьох факторів: горючої речовини, окислювача та джерела запалювання . Крім того, необхідно, щоб горюча речовина була нагріта до необхідної температури і знаходилась у відповідному кількісному співвідношенні з окислювачем, а джерело запалювання мало необхідну енергію для початкового імпульсу (запалювання) . Окислювач разом з горючою речовиною утворює так зване
горюче середовище.
Система попередження пожеж виключає два основних напрямки: запобігання формуванню горючого середовища і виникненню в цьому середовищі (чи внесенню в нього) джерела запалювання
Запобігання формуванню горючого середовища досягається: застосуванням герметичного виробничого устаткування; максимально можливою заміною в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими; обмеження кількості пожежо- та вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні, а також правильним їх розміщенням; ізоляцією горючого та вибухонебезпечного середовища; організацією контролю за станом середовища в апаратах; застосуванням робочої та аварійної вентиляції; відведенням горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця; використанням інгібуючих (хімічно активні компоненти, що сприяють припиненню пожежі) та флегматизуючих (інертні компоненти, що роблять середовище негорючим) доповнювачів
Запобігання виникненню в горючому середовищі джерела запалювання досягається: використанням устаткування та пристроїв при роботі яких не виникає джерел запалювання; використання електроустаткування, що відповідає за виконанням класу вибухонебезпечної суміші; обмеження щодо сумісного зберігання речовин та матеріалів; використання устаткування, що задовольняє вимогам електростатичної іскробезпеки; влаштуванням блискавкозахисту; організацією автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела запалювання; заземленням устаткування, видовжених металоконструкцій; використання при роботі з легко займистими речовинами інструментів, що виключають іскроутворення; ліквідацією умов для само спалахування речовин і матеріалів