
- •1. Сучасний стан охорони праці в україні
- •2. Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •3. Класифікація факторів що впливають на умови праці.
- •4.4. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •5. Аналіз умов праці
- •6. Законодавчі акти що регламентують охорону праці на виробництві
- •7. Основні нововведення закону україни «про охорону праці»
- •8. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •9. Медичні огляди працівників
- •10.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •11. Стандарти в галузі охорони праці санітарні норми та правила
- •12. Документи підприємства про охорону праці
- •13. Фінансування заходів з охорони праці
- •14. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •15. Системи органів державного управління охороною праці
- •16.Види контролю за станом охорони праці
- •17. Профспілковий та громадський контроль за охороною праці
- •18. Обов'язки власника в галузі охорони праці
- •19.Організація служби охорони праці на виробництві
- •20.Характеристика інструктажів з охорони праці
- •21. Визначення понять: нещасний випадок на виробництві,травма,травматизм,професійне захворювання,професійний ризик
- •22. Питання охорони праці в колективному договорі
- •23. Призначення та зміст атестації робочих місць
- •24. Колективні та індивідуальні засоби захисту працюючих
- •25. Сучасний стан виробничого травматизму ы профзахворюваності
- •26. Основні причини виникнення травматизму на виробництві
- •27. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві
- •28. Класифікація виробничих травм та їх наслідки
- •29. Склад і обов'язки комісії по розслідуванню нещасних випадків
- •30. Облікові форми нещасних випадків на виробництві
- •31. Основні методи аналізу травматизму коефіцієнти травматизму
- •32. Заходи попередження травматизму
- •33. Основи фізіології праці
- •34. Визначення понять : трудовий процес,трудова операція,працездатність,функціональний стан ,профорієнтація,професійний відбір
- •35. Фізіологічні принципи раціоналізації трудових процесів
- •36.Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці
- •38. Профорієнтація та профвідбір в ринкових умовах
- •39. Загальна характеристика шкідливих виробничих факторів
- •40. Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого
- •41. Ультразвук і інфразвук
- •42. Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту
- •43. Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, засоби захисту.
- •44. Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючих, засоби захисту
- •45. Виробничий мікроклімат
- •46. Лазерне випромінювання
- •47. Виробнича вентиляція
- •48. Вимоги охорони праці до офісних приміщень та обладнання
- •49. Вимоги до розташування виробничих та допоміжних приміщень
- •50. Загальні вимоги безпеки до технічного обладнання та виробничих процесів
- •51. Дія електроструму на людину.
- •52. Чинники, що впливають на тяжкість електротравм
- •53. Електрозахисні засоби і заходи
- •54. Адміністративно-громадський контроль за охороною праці на підприємстві
- •56. Категорії приміщень та будівель за пожежною небезпекою
- •57. Система попередження пожеж
- •58. Характеристика пожежних оповіщувачів
- •59. Способи гасіння пожеж
- •61. Дії персоналу під час пожежі
- •60. Характеристика вогнегасників
- •62. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробництві
52. Чинники, що впливають на тяжкість електротравм
Наслідки ураження людини електричним струмом залежать від фізичних параметрів електричного кола і деяких фізіологічних чинників, які притаманні живим організмам.
Наслідки ураження залежать від опору шкіри та опору внутрішніх органів. Це змінна величина, що має нелінійну залежність від стану шкіри, навколишнього середовища, параметрів електричної мережі та ін..
Товщина рогового шару на різних ділянках різна (0,02-0,2мм). Опір епідермісу у 1000 разів більший за опір дерми. При сухій і непошкодженій шкірі опір тіла людини коливається в широких межах (3000 до 100000 Ом), якщо зіскоблити роговий шар, опір буде до 1000-5000 Ом.
Електропровідність струму збільшується при зволоженні і забрудненні шкіри, особливо тими речовинами, що добре проводять струм.
Опір шкіри неоднаковий на різних ділянках тіла, тому наслідки ураження можуть залежати від місця контакту електрода з тілом людини. Найменший опір має шкіра обличчя, шиї, тильної сторони кисті руки, під пахової впадини. На тілі людини є цілий ряд точок, опір шкіри на яких значно менший ніж на сусідніх ділянках, що співпадає з топографією голковколювання, яке не піддається поясненню.
Отже, опір тіла людини – це змінна величина, що може коливатися в широких межах. Однак при доборі захисних та технічних засобів захисту від ураження електричним струмом за опір тіла людини приймають 1000 Ом.До фізичних параметрів електричного струму, що є вирішальними при ураженні організму належать:
сила струму;напруга;рід струму;частота.
Ступінь негативної дії струму на організм людини збільшується при збільшенні сили струму.
Пороговий відчутний струм не може викликати ураження людини і в цьому випадку він вважається безпечним.
Якщо сила струму більша відчутного порогу виникають судоми м’язів і неприємні відчуття. Біль стає нестерпним, судомне скорочення м’язів стає таким значним, що людина не може його перебороти, не може розімкнути руки і самостійно припинити контакт зі струмоведучою частиною. Такий струм є небезпечним для людини, якщо він не викликає раптового її ураження, однак при тривалому контакті його значення буде зростати за рахунок зниження опору тіла людини, що може призвести навіть до смерті.
Характер дії струму на організм людини залежить від величини напруги.
При збільшенні напруги, опір тіла людини зменшується у десятки разів. Підвищення напруги призводить до пробивання рогового шару шкіри.
Опір тіла людини постійному струму більший ніж змінному. Експериментально встановлено, що 120В постійного і 42В змінного струму викликають однакові ураження.
Наслідки електротравматизму значно залежать від частоти струму. Найнебезпечнішим відносно електроударів є змінний струм 50Гц, а зі збільшенням частоти небезпека ураження зменшується. Зменшення дії починається з частоти 1000Гц.
Високочастотні струми, що перевищують сотні кГц,як правило не призводять до електричних ударів. Ці особливості високочастотних струмів використовуються в медицині. КВЧ, УВЧ, ЗВЧ широко застосовуються з лікувальною метою.
Наслідки ураження організму визначає також час проходження струму через тіло людини, бо з часом різко падає опір тіла. Чим довше буде діяти струм, тим більша ймовірність важкого або смертельного ураження.
Встановлено, що чутливість серця до струму неоднакова в різні фази його діяльності. Кожний цикл серцевої діяльності складається з двох періодів: один називається діастолою (коли шлуночки серця перебувають у розслабленому стані і заповнюються кров’ю), другий – систолою, коли серце, скорочуючись,виштовхує кров в артеріальні судини.
Імовірність виникнення фібриляції серця, тобто небезпеки смертельного ураження струмом, залежить від того, з якою фазою серцевого циклу співпадає час проходження струму через серце. Гранично допустимим часом дії вважають 0,1с.