
- •1. Сучасний стан охорони праці в україні
- •2. Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •3. Класифікація факторів що впливають на умови праці.
- •4.4. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •5. Аналіз умов праці
- •6. Законодавчі акти що регламентують охорону праці на виробництві
- •7. Основні нововведення закону україни «про охорону праці»
- •8. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •9. Медичні огляди працівників
- •10.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •11. Стандарти в галузі охорони праці санітарні норми та правила
- •12. Документи підприємства про охорону праці
- •13. Фінансування заходів з охорони праці
- •14. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •15. Системи органів державного управління охороною праці
- •16.Види контролю за станом охорони праці
- •17. Профспілковий та громадський контроль за охороною праці
- •18. Обов'язки власника в галузі охорони праці
- •19.Організація служби охорони праці на виробництві
- •20.Характеристика інструктажів з охорони праці
- •21. Визначення понять: нещасний випадок на виробництві,травма,травматизм,професійне захворювання,професійний ризик
- •22. Питання охорони праці в колективному договорі
- •23. Призначення та зміст атестації робочих місць
- •24. Колективні та індивідуальні засоби захисту працюючих
- •25. Сучасний стан виробничого травматизму ы профзахворюваності
- •26. Основні причини виникнення травматизму на виробництві
- •27. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві
- •28. Класифікація виробничих травм та їх наслідки
- •29. Склад і обов'язки комісії по розслідуванню нещасних випадків
- •30. Облікові форми нещасних випадків на виробництві
- •31. Основні методи аналізу травматизму коефіцієнти травматизму
- •32. Заходи попередження травматизму
- •33. Основи фізіології праці
- •34. Визначення понять : трудовий процес,трудова операція,працездатність,функціональний стан ,профорієнтація,професійний відбір
- •35. Фізіологічні принципи раціоналізації трудових процесів
- •36.Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці
- •38. Профорієнтація та профвідбір в ринкових умовах
- •39. Загальна характеристика шкідливих виробничих факторів
- •40. Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого
- •41. Ультразвук і інфразвук
- •42. Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту
- •43. Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, засоби захисту.
- •44. Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючих, засоби захисту
- •45. Виробничий мікроклімат
- •46. Лазерне випромінювання
- •47. Виробнича вентиляція
- •48. Вимоги охорони праці до офісних приміщень та обладнання
- •49. Вимоги до розташування виробничих та допоміжних приміщень
- •50. Загальні вимоги безпеки до технічного обладнання та виробничих процесів
- •51. Дія електроструму на людину.
- •52. Чинники, що впливають на тяжкість електротравм
- •53. Електрозахисні засоби і заходи
- •54. Адміністративно-громадський контроль за охороною праці на підприємстві
- •56. Категорії приміщень та будівель за пожежною небезпекою
- •57. Система попередження пожеж
- •58. Характеристика пожежних оповіщувачів
- •59. Способи гасіння пожеж
- •61. Дії персоналу під час пожежі
- •60. Характеристика вогнегасників
- •62. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробництві
43. Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, засоби захисту.
Пил – це поняття, що визначає фізичний стан речовини, подрібненої на маленькі частки.
За походженням пил поділяється на два класи:
органічний: рослинний (дерев’яний, бавовняний ), тваринний (кістковий, вовняний), штучний (пластмасовий);
неорганічний: мінеральний (кварцовий, силікатний), металевий (залізний, алюмінієвий).
Пил відноситься до аеродисперсних систем, а відтак має здатність перебувати у завислому стані. Ступінь дисперсності пилу визначає тривалість перебування його у повітрі та глибину проникнення у дихальні шляхи.
За дисперсністю пил буває:
видимий >10мкм;
мікроскопічний < 10-0,25мкм;
ультрамікроскопічний <0,25мкм.
За способом утворення розрізняють аерозолі дезінтеграції і конденсації.
Аерозолі дезінтеграції утворюються під час подрібнення твердих речовин і складаються з пилинок великих розмірів.
Аерозолі конденсації утворюються з пари металів та їх сполук, які під час охолодження стають твердими частками, розміри яких значно менші ніж аерозолів дезінтеграції.
Дія пилу на організм людини залежить від його фізико-хімічних властивостей, тривалості впливу та концентрації. Дані про концентрацію пилу дають уяву про ступінь забруднення повітря і про ймовірність фіброгенної, подразнюючої і токсичної дії пилу на організм людини.
Найбільшу фіброгенну дію мають аерозолі дезінтеграції з розміром часток до 5мкм та аерозолі конденсації з частками меншими за 0,3-0,4мкм. Вони найглибше проникають і найдовше затримуються в альвеолах легенів.
Залежно від агресивності пилу можуть розвиватись специфічні (фібрози) і неспецифічні патологічні легеневі процеси (туберкульоз. рак).
Розвиток професійних захворювань починається після накопичення пилу в альвеолах, в дрібних лімфатичних вузлах і по ходу лімфатичних судин. Накопичення пилу призводить до розростання сполученої тканини, що поступово веде до порушення функції легенів і серця. Сполучна тканина зморщується, утворює рубці, здавлює судини, порушуючи функцію дихання та кровообігу. Так розвивається картина легеневого фіброзу, відомого як пневмоконіоз (від грецьк. pneumon- легені та conia-пил). Під цим терміном розуміють численні види пилових легеневих фіброзів.
За класифікацією МОЗ пневмоконіоз поділяють на шість груп: силікоз, силікатоз, металоконіоз, карбоконіоз, пневмоконіоз від змішаного пилу і пневмоконіоз від органічного пилу.
Найпоширенішим серед всіх пневмоконіозів є силікоз, який розвивається тоді, коли людина вдихає пил кварцу, що містить кремній у вільному стані. При цьому захворюванні уражається весь організм, пригнічується функція нервової системи, відчуття смакового, слухового та шкіряного аналізаторів і т. ін.
Прояви пневмоконіозів різні, але всім їм притаманні загальні риси: задишка, біль у грудях і сильний кашель. У прогресуючих формах легеневих пневмоконіозів виникає легенева недостатність – зменшується легенева вентиляція , скорочується час затримки дихання.
Окрім вище описаного пил може призвести до розвитку професійних бронхітів, пневмоній, астматичних ринітів, бронхіальної астми, конюктивітів, ураження шкіри (дерміти).
Пил може виявляти чисто механічну дію – подразнювати слизові оболонки дихальних шляхів та очей, порушувати цілісність шкіри і створювати вхідні ворота для інфекційних збудників.
Запобігання професійної пилової патології зводиться до технологічних, технічних, санітарно-гігієнічних і медико-профілактичних заходів.
Ефективним заходом боротьби з пилом є дистанційне управління технологічними процесами. Надійно вирішує питання боротьби з пилом герметизація обладнання, ізоляція пиловидних матеріалів, механізація праці.
Санітарно-гігієнічні заходи ґрунтуються на правильній експлуатації устаткування й систематичному контролюванні вмісту пилу в повітрі виробничих приміщень.
До колективних засобів захисту належить система вентиляції, що забезпечує розбавлення пилового аерозолю й видалення його за межі робочої зони.
Для профілактики пилових захворювань використовують індивідуальні засоби захисту – респіратори, спеціальні шоломи й скафандри з подачею до них чистого повітря , а також окуляри та спецодяг.
Медико-профілактичні заходи (попередні й періодичні медичні огляди працівників) мають велике значення у боротьбі з пиловою професійною патологією.
Для санітарної оцінки повітряного середовища важливе значення має систематичний контроль за наявністю пилу в повітрі робочої зони, що дає можливість охарактеризувати повітряне середовище й накреслити шляхи його нормалізації.