- •1. Сучасний стан охорони праці в україні
- •2. Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •3. Класифікація факторів що впливають на умови праці.
- •4.4. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •5. Аналіз умов праці
- •6. Законодавчі акти що регламентують охорону праці на виробництві
- •7. Основні нововведення закону україни «про охорону праці»
- •8. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •9. Медичні огляди працівників
- •10.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •11. Стандарти в галузі охорони праці санітарні норми та правила
- •12. Документи підприємства про охорону праці
- •13. Фінансування заходів з охорони праці
- •14. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •15. Системи органів державного управління охороною праці
- •16.Види контролю за станом охорони праці
- •17. Профспілковий та громадський контроль за охороною праці
- •18. Обов'язки власника в галузі охорони праці
- •19.Організація служби охорони праці на виробництві
- •20.Характеристика інструктажів з охорони праці
- •21. Визначення понять: нещасний випадок на виробництві,травма,травматизм,професійне захворювання,професійний ризик
- •22. Питання охорони праці в колективному договорі
- •23. Призначення та зміст атестації робочих місць
- •24. Колективні та індивідуальні засоби захисту працюючих
- •25. Сучасний стан виробничого травматизму ы профзахворюваності
- •26. Основні причини виникнення травматизму на виробництві
- •27. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві
- •28. Класифікація виробничих травм та їх наслідки
- •29. Склад і обов'язки комісії по розслідуванню нещасних випадків
- •30. Облікові форми нещасних випадків на виробництві
- •31. Основні методи аналізу травматизму коефіцієнти травматизму
- •32. Заходи попередження травматизму
- •33. Основи фізіології праці
- •34. Визначення понять : трудовий процес,трудова операція,працездатність,функціональний стан ,профорієнтація,професійний відбір
- •35. Фізіологічні принципи раціоналізації трудових процесів
- •36.Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці
- •38. Профорієнтація та профвідбір в ринкових умовах
- •39. Загальна характеристика шкідливих виробничих факторів
- •40. Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого
- •41. Ультразвук і інфразвук
- •42. Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту
- •43. Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, засоби захисту.
- •44. Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючих, засоби захисту
- •45. Виробничий мікроклімат
- •46. Лазерне випромінювання
- •47. Виробнича вентиляція
- •48. Вимоги охорони праці до офісних приміщень та обладнання
- •49. Вимоги до розташування виробничих та допоміжних приміщень
- •50. Загальні вимоги безпеки до технічного обладнання та виробничих процесів
- •51. Дія електроструму на людину.
- •52. Чинники, що впливають на тяжкість електротравм
- •53. Електрозахисні засоби і заходи
- •54. Адміністративно-громадський контроль за охороною праці на підприємстві
- •56. Категорії приміщень та будівель за пожежною небезпекою
- •57. Система попередження пожеж
- •58. Характеристика пожежних оповіщувачів
- •59. Способи гасіння пожеж
- •61. Дії персоналу під час пожежі
- •60. Характеристика вогнегасників
- •62. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробництві
21. Визначення понять: нещасний випадок на виробництві,травма,травматизм,професійне захворювання,професійний ризик
Нещасний випадок на виробництві — це наслідок раптової дії на працівника якогось небезпечного виробничого фактора під час виконання трудових обов'язків або завдань керівника робіт.
Травма - безперервна дія різних зовнішніх факторів на організм людини, що приводить до порушення структури, анатомічної цілісності тканин тафізіологічних функцій.
Травмати́зм — сукупність травм, що виникають у певної групи населення за певний відрізок часу.
Професійне захворювання - це хронічне або гостре захворювання, причиною якого стало тривалий вплив на працівника шкідливих виробничих факторів».
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЙ РИСК (ПР) — вероятность повреждения (утраты) здоровья или смерти застрахованного, связанная с исполнением им обязанностей по трудовому договору (контракту) и в иных случаях, установленных Федеральным законом от 24 июля 1998 г. № 125-ФЗ "Об обязательном социальном страховании от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний".
22. Питання охорони праці в колективному договорі
Колективний договір включає розділ "Поліпшення стану і охорони праці", який складається з таких підрозділів: обов’язки адміністрації; обов’язки профспілкового комітету; взаємні обов’язки адміністрації і профспілкового комітету. Адміністрація бере на себе обов’язки в намічені строки забезпечити розробку і виконання комплексного плану й щорічних угод з охорони праці, зробити аналіз причин виробничого травматизму й захворювань, підвести підсумки виконання комплексних планів за минулий рік і прийняття рішення про переведення конкретних заходів запобігання травмам і захворюванням, провести паспортизацію умов праці на всіх робочих місцях і підготовити все необхідне для виконання накреслених заходів, обладнати кабінети з охорони праці, забезпечити безперервну роботу санітарно-побутових приміщень, особам, що працюють у шкідливих умовах надати додаткову відпустку, встановити скорочений робочий день, а також забезпечити їх ЛПХ, а всіх працюючих в установленому порядку відповідними 313, питною (газованою) водою, утримувати в належному стані територію підприємства, забезпечити дотримання трудової і технологічної дисципліни, правил і норм з охорони праці і т. ін.
Профспілковий комітет зобов’язаний провести в установлені строки вибори громадських інспекторів, затвердити склади комісій з охорони праці підприємства, провести навчання активу комісій з охорони праці, встановити постійний громадський контроль за дотриманням вимог охорони праці, на засіданнях профкому розглянути заявки на спецодяг та інші ЗІЗ, контролювати їх використання, а також постійно контролювати хід виконання розділу колективного договору з охорони праці.
Адміністрація і профспілки при підведенні підсумків повинні враховувати основним показником стан охорони праці, забезпечувати впровадження і функціонування системи управління охороною праці (СУОП), регулярно виносити на розгляд зборів трудового колективу питання про умови і стан охорони праці.