12. Документи підприємства про охорону праці

На основі НПАОП роботодавці мають розробляти й затверджувати власні положення, інструкції або інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, організації, установи.

Відповідно з рекомендаціями Держгірпромнагляду і Порядку опрацювання і затвердження нормативних актів, до основних нормативних актів, що діють в межах підприємства належать:

> Положення про систему управління охороною праці на підприємстві;

> Положення про службу охорони праці підприємства;

> Положення про комісію з питань охорони праці підприємства;

> Положення про навчання, інструктажі і перевірку знань працівників з питань охорони праці;

> Положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

> Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актом з охорони праці;

> Положення про роботу уповноваженого з питань охорони праці в трудовому колективі;

> Положення про організацію попереднього і періодичного медичного огляду працівників.

> Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами робіт;

> Перелік робіт з підвищеною небезпекою;

> Перелік посадових осіб підприємства, які зобов’язані проходити попередню і щорічну перевірку знань з охорони праці;

> Наказ про порядок забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

Згідно з Положенням передбачається періодичність перевірки не рідше, ніж один раз на п’ять років, а інструкцій для працюючих за професіями або видами робіт, пов’язаних з підвищеною небезпекою, - не рідше, ніж один раз на три роки.

13. Фінансування заходів з охорони праці

Чинним законодавством передбачено, що фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем, але фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і ста-новлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

Серед стимулюючих заходів, передбачених Законом, слід відзначити:

- визначення можливості запровадження пільгового оподаткування цільових витрат на заходи щодо охорони праці;

- започаткування принципів диференціації внесків на державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань із застосуванням заохочувальних тарифів для підприємств з належною організацією роботи і високим рівнем охорони праці (і навпаки – збільшення тарифів для підприємств з незадовільним станом умов і безпеки праці);

- заходи індивідуального заохочення працівників за активну роботу та ініціативу у вирішені проблем охорони праці (повинні відображатися у колективному договорі і включати підвищення розміру заробітної плати, призначення премії, в тому числі запровадження спеціальних премій за досягнення в галузі безпеки праці, разових за конкретно виконану роботу, винахідництво і раціоналізаторські пропозиції; різні види морального за-охочення).

Кошти фонду охорони праці підприємства використовуються лише на виконання комплексних заходів, забезпечуючи досягнення встановлених нормативів з охорони праці, узгоджених з місцевими органами Держпромгірнагляду, а також на подальше підвищення рівня охорони праці на виробництві.

Ці кошти повинні витрачатись на ремонтні й інші роботи, пов’язані з під-тримкою основних фондів (включаючи інженерно-технічні засоби безпеки; за-соби колективного та індивідуального захисту працюючих) в належному тех-нічному стані, на придбання спецодягу, молока, мийних засобів; надання передбачених пільг і компенсацій працюючим, упорядкованість та озеленення території, а також на природоохоронні заходи.

Витрачати кошти, передбачені на заходи по охороні праці, на інші цілі за-бороняється (ст. 162 КЗпП).

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.