1. Метод побудови геод. Мереж.

А) тріангуляція

Б) полігонометрія

В)трилатерація

Г)супутникова система

Тріангуляція — побудова на місцевостіувиглядімережітрикутників,укожномуз яких вимірюютьсятри кути . Крімтого , у деякихтрикутникахвимірюютьсясторони, якіназиваютьсябазисними. Базиснихсторінумережімає бути не меншедвох

Полігонометрія — побудова на місцевостігеодезичноїмережі у виглядісистемиламанихліній, де вимірюютьсторони і кути

У такій геодезичній мережі мають бути відомі координати вихідних пунктів А, В, С, Д або координати пунктів А та С і початковий та кінцевий дирекційні кути а_АВіа_сд.

Трилатерація — побудова на місцевості у виглядімережітрикутників, у якихвимірюють три сторони

У такійгеодезичніймережітакожмають бути відомікоординативихіднихпунктів А, В, С, О абокоординативихіднихпунктів А і С та дирекційні кути..

г) супутниковий метод створює мережі. Застос система GPS(глобальний пошук системи) приймач, що встановлює на пунктах координати якого визначає, приймає радіосигнали від штучних супутників землі, що мають координати. Приймачі пристосовані до визначення прямо кут геод координат.

2. Принцип побудови планових геодезичних мереж

Планова геодезична мережа складається з:

астрономо-геодезичної мережі 1 класу;

-геодезичної мережі 2 класу;

-геодезичної мережі згущення 3 класу.

Для знімання масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 створюють розрядні мережі згущення, які поділяють на:

-мережі полігонометрії, трилатерації і тріангуляції 4 класу;

-мережі полігонометрії, трилатерації і тріангуляції І і II розрядів.

Положення пунктів ДГМ визначають у двох системах координат - загальноземній тареференцній; між ними встановлюється однозначний зв'я­зок, який визначають параметрами взаємного переходу.

На перехідний період (до введення системи ОРЗ) залишається система координат 1942 року (СК-42) з вихідними даними:

-референц-еліпсоїдКрасовського (велика піввісь а = 6378245 м);

-стиснення 1:298,3; (мала піввісь) нш

-висота геоїда в Пулково над референц-еліпсоїдом дорівнює нулю

3. Вимоги до щільності пунктів планової держгеодези мережі і мереж згущення

4. Полігонометрія згущення, категорія ходів

5. Полігонометрія згущення її характеричтики

Приведення густоти пунктів до необхідної, виконується за допомогою розвитку мереж згущення, методами полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розряду,

Полігонометрія 4 класу, 1 та 2 розряду прокладається у вигляді окремих ходів та мереж. Ходи повинні спиратися на два вихідні пункти вищого класу і дві сторони з вихідними дирекцій ними кутами, не мати крутих зламів, та за сприятливих умов бути прямими. Не допускається прокладаннязамкнених ходів, які спираються тільки на один вихідний пункт, а також прокладання висячих (розімкнених) ходів, що опираються на один пункт з одним вихідним напрямом.

Мережі полігонометрії повинні мати надлишкову кількість вихідних даних. З метою підвищення жорсткості ходу, проектування слід виконувати з найменшою кількістю зламів.

Закріплення пунктів ходу на місцевості необхідно виконувати за допомогою геодезичних центрів, зі щільністю, яка відповідає інструкції, з обов’язковим закріпленням зв’язкових пунктів.

Висоти полігонометричних пунктів визначають за допомогою нівелювання 4 класу, або технічним, в залежності від розряду. На території гірської місцевості зі значним перерізом рельєфу більше 2-5 метрів, допускається тригонометричне нівелювання.

Параметри	4 клас	1 розряд	2 розряд
Довжина ходу, км
а) окремо	14	7	4
б) між вихідною і вузловою точкою	9	5	3
в) між вузловими точками	7	4	2
Периметр полігону, км	40	20	12
Довжина сторін ходу, км
а) максимальна	3	0.8	0.35
б) оптимальна	0.5	0.3	0.2
в) мінімальна	0.25	0.12	0.08
Відносна похибка вимірювання ліній, 1/Т	1/25000	1/10000	1/5000
Максимальна кількість сторін в ході, n	15	15	15
Середня квадратична похибка вимірювання	3	5	10
Кутова нев’язка	5√ n+1	10√ n+1	20√ n+1
Мінімальна відстань між паралельними ходами, км	2.5	1.5	-