Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Загальні шпори з Рудя.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
681.98 Кб
Скачать

54. Держави хрестоносців на Сході. Духовно – рицарські ордени.

На завойованих землях хрестоносці утворили 4 держави : Єрусалимське королівство, Антіохійське князівство, графства Тріполі й Едесса. 3 останніх були васалами Єрусалимського королівства. Вони поділялися на баронії, а баронії в свою чергу, поділялись на рицарські лени. Конституція в Єрусалимському королівстві – Єрусалимський асиз.

Духовно – рицарські ордени:

1119 р. – орден тамплієрів, або храмовників. Приміщення знаходилось на території єврейського храму царя Соломона.

Незабаром, орден госпітальєрів, або іоаннітів.(патрон – св. Іоанн).

1190 р. – Німецький, або Тевтонський.

55. Другий і третій хрестові походи.

Проте, незважаючи на додаткову силу у вигляді духовно-рицарських орденів, становище Єру-салимського королівства було дуже хитким. Найбільшої сили це королівство досягло в 30—40-х роках XII ст. Та вже в 1144 р. значну частину його володінь (Мала Вірменія з Едессою) захопили турки. Єрусалимський король звернувся до папи_з проханням закликати на допомогу проти турків нових рицарів з Європи. Відповіддю на це був другий хрестовий похід 1147—1149 рр. У ньому взяв участь французький король Людовїк VII і німецький імператор Конрад ІІІ. Незважаючи на значні військові сили, другий похід закінчився цілковитою невдачею. Хрестоносці на­магалися здобути Дамаск, що загрожував Єрусалиму, але це їм не вдалося. Становище Єрусалимського королівства не поліпшилось, а навпаки, у другій половині XII ст. воно погіршилося. У 1187 р.. Єрусалим захопили турки, на чолі яких став султан Саладін, курд за походженням. Саладін (1171—1193) створив велику державу з центром в Єгипті. Він володів усім Єгиптом, частиною Сірії, частиною Месопотамії і намагався цілком ліквідувати Єрусалимське королівство. Проти Саладіна в Європі було організовано новий, третій хрестовий похід (1189-1192). Організатори його мали грандіозні наміри. У ньому брали участь три європейські государі­— французький, англійський і німецький — знаменитий Фрідріх І Барбаросса з династії Штауфенів, який до цього вів багато воєн в Італії. Барбаросса не дійшов до Палестини — він потонув у 1190 р. під час переправи через гірську сірійську річку. Німецькі загони, втративши короля, майже всі повернулися в Європу. Два інші королі — французький Філіпп II Август і англійський Річард І Левове Серце — були давніми ворогами. Їхні дії в Палестині були малопогодженими. Кожен з них не довіряв другому. Найактивні­шим у війні на Сході виявив себе Річард І, який насамперед зумів захопити острів Кіпр, після чого англійські війська разом з фран­цузькими обложили важливу фортецю Акру (1191) на узбережжі Середземного моря. Акру взяли союзники. Але після цього Фі­ліпп II Август покинув Палестину і повернувся до себе у Францію. Річард залишався у Палестині ще рік. У битві поблизу Яффи (серпень 1192 р.) Річард завдав Саладіну серйозної поразки, але Єрусалим здобути йому не вдалось. Він зміг лише укласти з Саладіном договір, за яким європейським прочанам було надано вільний доступ у священні для християн міста — Єрусалим, Віфлеєм, Назарет та ін.

Найважливішим результатом третього походу було згадане раніше завоювання західноєвропейцями острова Кіпр. Сюди пізні­ше переїхав із Акри єрусалимський король із своїм двором. Кіпр­ське королівство виявилось найміцнішим з усіх володінь хресто­носців. Воно проіснувало до другої половини XV ст., тобто 250 років.