Типове творче завдання №3.

1. Користуючись інформацією з давньогрецьких міфів, складіть схему «Жінки Зевса».

2. Спробуйте створити новий римований варіант тексту Піфійської оди Піндара на основі дослівного перекладу С. Зав'ялова:

Перша строфа. Друга строфа

Золота формінга, Владика птахів:

Аполлона і Муз фіалкокудрих Темноліку хмару,

спільне володіння! Солодку огорожу вік,

Тебе слухається і танець, початок тріумфу, На його гостродзьобу голову ти пролила,

І твоїм знакам коряться співаки, І дрімля,

Коли ти, приголомшена, викликаєш Він ворушить спину, що розм'якла,

перші звуки супроводжуючих проеміев, Утримуваний твоєю силою.

Ти гасиш І сам потужний Арес,

Списоподібні спалахи вічного вогню. Далеко відклавший гострий кинець списа,

І дрімає на скіпетрі Зевса орел, Пом'якшує серце

Швидкі крила з обох боків опустивши. Дрімотою,

Бо твої стріли

Зваблюють і душі богів

Від мистецтва Латоїда

І глубоколонних Муз.

Контрольні запитання та завдання до іспиту у і семестрі для студентів музикознавців та композиторів

1. Музична культура стародавнього світу (Месопотамія, Єгипет, Палестина, Індія, Китай, Японія, стародавня Європа).

2. Музична культура античності.

3. Музичне мистецтво у античній міфології (міфи про магічне, естетичне та етичне значення музики).

4. Музична естетика піфагореїзма, Платона, Арістотеля. Знання про музичний етос та ситему стародавніх ладів.

5. Елінистичний період античної історії. Боротьба «гармоників» та «каноників».

6. Релігійні та світські традиції у музичній культурі Середньовіччя.

7. Багатоголосся доби Середньовіччя. Співочі школи західної Європи (мистецтво школи собору Паризької Богоматері).

8. Мистецтво трубадурів, труверів та міннезінгерів.

9. Музична культура Відродження. Відомі художні напрямки та традиції.

10. Світські традиції у духовній музиці Відродження.

11. Мадрігал як відома форма вокального співу музичного Відродження.

12. Інструментальна музика Ренесансу (національні школи та традиції).

13. Нідерландська школа поліфонії (етапи розвитку та традиції).

14. Етапи розвитку музичної культури бароко (течії, напрямки, риси стилю).

15. Італійська скрипкова школа доби бароко (творчість А. Корелі, Д. Тартіні,А. Вівальді).

16. Французька клавісинна школа бароко (творчість Ф. Куперена, Ж.Ф. Рамо та ін.).

17. Національні школи органного мистецтва (італійська та німецька).

18. Виникнення, формування та шляхи розвитку музичного театру доби бароко (національні традиції, течії та школи).

19. Музичний театр К. Монтеверді. Етапи розвитку (drama per musika).

20. «Орфей» К. Монтеверді та його значення в історії розвитку західноєвропейського театру XVII-XIX ст.

21. «Дідона та Еней» Г. Пьорселла та її значення у становленні англійського музичного театру.

22. Музичний театр Франції доби Відродження та бароко (огляд творчості Ж.Б.  Люллі та Ж. Ф. Рамо).

23. Музична спадщина італійських майстрів Д. Каччіні, К. Монтеверді, Дж.Перголезі.

24. Становлення та шляхи розвитку музичних традицій італійської opera-seria епохи бароко.

25. Музична спадщина А. Скарлатті.

26. Творча постать Г. Ф. Генделя. Релігійно-громадянські ідеї у його творчості. Жанр ораторії та його головні риси.

27. Ораторії «Месія» та «Самсон» як зразки ораторіального жанру у творчості Г. Ф. Генделя (ідея, тема, релігійні джерела, музичний стиль).

28. Інструментальна творчість Г. Ф. Генделя («Музика на воді», «Музика для феєрверку», Concerto grosso).

29. Творча постать Й.-С. Баха та його значення у історії світової музичної культури.

30. Інструментальна музика Й.-С. Баха (сольна, концертна, ансамблева).

31. Жанри клавірної музики у творчості Й.-С. Баха («Хроматична фантазія та фуга», ДТК, «Музичне приношення», «Мистецтво фугі» та ін).

32. Органна музика Й.-С. Баха (прелюдії та фугі, фантазії, токати, хоральні обробки).

33. Концертний жанр у творчості Й.-С. Баха (Бранденбурзькі концерти, клавірні концерти та ін. твори).

34. Вокально-симфонічна та хорова творчість Й.-С. Баха та її значення в історії світової музики (огляд жанрів).

35. Культові традиції у вокально-хоровій творчості Й.-С. Баха (Висока меса h-moll, пассіони, кантати, мотети та духовні пісні).

36. Висока меса h-moll Й.-С. Баха.Особливості музичної мови.

37. «Страсті за Матфеєм» («Matheus Рassion») Й.-С. Баха як примірник барокових музичних традицій Німеччини (зв’язок з Г. Щютцем та І. Маттесоном).

38. Трактування біблійних мотивів та образів у «Страстях за Матфеєм» («Matheus Рassion») Й.-С. Баха. Особливості музичного вирішення та стилю.