Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції загальна 1-124.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
60.26 Кб
Скачать

1.Система – це дещо ціле, складається із частин або сукупність елементів, які знаходяться у відносинах та зв’язках один з одним і утворюють певну цілісність,єдність. Елементи системи – люди, різні предмети,явища, знання, методи.

Системний підхід – спосіб наукового пізнання та практичної діяльності, що вимагає розгляду частин у нерозривній єдності з цілим. Системний підхід націлює керівника сприймати керований об’єкт у цілісному вигляді, бачити його складові елементи, визначати взаємозв’язки між ними, відрізняти головні елементи від другорядних і т.д.

2. Параметри системи: вхід, процес, вихід, управління за допомогою зворотного зв’язку і обмеження. Вхід системи – ресурси, елементи над якими здійснюється процес. Процес впливає на вхід системи, перетворюючи його у вихід. Вихід системи є результатом чи продуктом її діяльності.

Параметри системи:

Зворотній зв’язок

Вхід процесор Вихід

Фактори зовнішнього середовища

3. Визначальні ознаки системи:

1. цілісність – бачити в об’єкті, який сприймаємо як систему, дещо ціле

2. наявність складових елементів чи компонентів цієї цілісності

3. наявність взаємозв’язків між виявленими елементами цілісності

4. вплив або зміна стану одного або декількох елементів цілісності призводить до зміни стану інших елементів, які з ними пов’язані в межах виявленої цілісності

5. емерджентність коли цілісність набуває такої властивості, прояв якої не можливо забезпечити будь-яким окремим кладовим елементом

4. Класифікація систем. Системи бувають: прості, складні, дуже складні. У процесі вивчення виділяють абстрактні та матеріальні системи.

Абстрактні системи – різновиди знакових систем, які є продуктом мислення людини, зокрема: лінгвістичні або мовні. Формалізовані. Логічні, до яких відносяться поняття, категорії, гіпотези, теорії. (знання)

Матеріальні системи поділяються на системи неживої і живої природи.

До систем неживої природи відносяться геологічні, хімічні, фізичні системи. До живих систем від найпростіших організмів до самих складних, до яких відносяться і людина, популяції різних організмів і екосистеми.

Матеріальні системи поділяються на статичні і динамічні, детерміновані і випадкові. За внутрішньою побудовою: відкриті і закриті.

5. Ієрархія системи – це розташування системи від більшої до меншої, що передбачає підпорядкованість або входження менших систем складовими елементами в крупніші системи.

6. Різновидності систем, які діють в лг

соціальні системи – це ті системи, в яких складовим елементом є людина. Ознаки організації: 1. наявність двох і більше людей; 2.наявність як мінімум однієї спільної мети або цілі, які визначені досягти ці двоє; 3. Діяльність цих двох або більше людей для досягнення цілей. Соціальні системи мають ієрархічну, тобто багатоступінчасту структуру.

7. Сутність системного підходу в управлінській діяльності: він націлює керівника: - дивитись на об’єкт управління як на систему; - вміти виділити окремі елементи цієї системи і взаємозв’язки між ними; вміти визначити їхню ієрархічність цих елементів системи; - в залежності від ситуації вміти визначити ведучий елемент системи, на які треба здійснювати управлінський вплив; - вміти передбачати наслідки управлінського впливу на той чи інший елемент системи.

8. Сутність управління полягає в тому, що людина досягає поставленої цілі за допомогою інших людей. Управління – це вплив на об’єкт управління для того щоб досягти змін в його характеристиках чи властивостях у відповідностях з метою управління.

9. Об’єкт управління - це те чим управляють (той ким управляють)або система якою управляють, наприклад в лг – це ДЛГ або ДЛГО (складні динамічні соціально-економічні системи), а вже в ДЛГ це виробничі підрозділи. Суб’єкт управління – це той хто управляє. Тобто суб’єкт управління – це сукупність органів управління і управлінських працівників з певними масштабами своєї діяльності, компетенцією і специфікою виконуваних функцій.

Зв’язки між об’єктом і суб’єктом: прямий і зворотній. об’єкт суб’єкт

Тип взаємозв’язків залежить від типів ланок управління, які бувають лінійні або функціональні.

10. Зворотній зв'язок – це така форма взаємозв’язку між системами, при якій дія регулюючої системи на вхід регульованої відповідає стану виходу останньої.

Прямий зв'язок - це така форма взаємозв’язку між системами, при якій зв'язок іде в напрямку від суб’єкта до об’єкта управління.

11. Блок-схема процесу управління

12. Об’єктивна необхідність виділення управління в окрему функцію суспільної діяльності людей зумовлена НТР, якісними змінами в економіці (на даному етапі в Україні будується ринкова економіка), інтенсифікацією суспільного виробництва.

13. Управління – вплив на об’єкт для збереження його попереднього стану чи режиму функціонування або переведення в інший стан чи режим, який відповідає цілі управління.

Об’єкт науки управління – будь-яка спільна діяльність людей, де виникають відносини управління.

14. Предмет управління – це відносини управління між суб’єктом і об’єктом управління в процесі спільної діяльності людей.

15. Основні складові теорії управління.

16. Мистецтво управління – це навики, уміння впроваджувати теоретичні знання в практику, сукупність прикладів, еталонів, умілого вирішення проблем в різних ситуаціях. Відсутність мистецтва у керівника робить управління менш ефективним, але це не означає, що управління не може існувати без мистецтва управляти.

Теорія управління не слід сприймати як набір готових рецептів на всі випадки життя для дій керівника, вона лише дає базові засади, формує певний управлінський світогляд, визначає основні орієнтири й напрямки управлінської діяльності. Вона здобувається шляхом освіти та самоосвіти. Мистецтво управління набувається через досвід управлінської діяльності. Оволодіти мистецтвом управління легше і швидше на базі теорій. Без теорії оволодіти мистецтвом управління значно складніше або не можливо.

17. Розвиток теорії управління виробництвом зумовлений розвитком промислового виробництва, проблемами, що виникали при управлінні ним. Протягом ХХ ст. починаючи з основоположників наукового менеджменту в розвитку теорії управління виробництвом виділяється декілька шкіл і підходів. (18 питання)